Первомайський некомплект. Як Пасічник заткнув за пояс Захарченко
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Первомайське змагання Пасічника з Захарченко
На минулому тижні в перманентному піар-змаганні між двома російськими окупаційними адміністраціями в окремих районах Донеччини та Луганщини відбулося досі небачене - перемогу здобули луганські колаборанти над донецькими, причому з великим рахунком. Так, у Донецьку на першотравневу демонстрацію зігнали лише до 3 тис. студентів, бюджетників та іншого підневільного люду (про такій їх кількості повідомили місцеві пропагандистські ЗМІ, так що масовка явно була меншою), які понуро промарширували від бібліотеки ім. Крупської до площі Леніна. І, що особливо розлютило ідейних донецьких "ватников", 1 травня перед трудящими ДНР" не спромоглися з'явитися не те що сам Захарченко зі своїм найближчим подільником Тимофеєвим по кличці Ташкент, але навіть третьосортні їх підмайстри.
Зате ватажкові "ЛНР" Пасічнику вдалося зібрати "на свято" аж вдесятеро більше народу, ніж у сусідній квазиреспублике, чого, напевно, не спостерігалося в Луганську ще з радянських часів. При цьому луганський "міні Путін" змусив на трибуні посміхатися практично весь свій "партгоспактив", одягнений, до речі, виключно за громадянці. Навіть "главмент" Корнет змінив свій хоч і фейковий, але хвацький генеральський мундир на скромненький піджачок. Все, мабуть, тому, що дійство носило епічна назва "Марш миру", організований "Світом Луганщини" (було окремо заявлено, що з 30 тис. марширують було 25 тис. членів саме цієї сепаратистської організації). Тобто місцевої "партією влади", яку нині очолює Пасічник і куди, мабуть, записали вже всіх, хто ще може пересуватися на подібних демонстраціях.
Вже потім окремі демонстранти ділилися в соцмережах своїми враженнями, що, мовляв, їх примусово звозили в Луганськ і з Алчевська, і з Краснодона (після деокупації Сорокине), і з Красного Луча (після деокупації Кришталевий), і зі Свердловська (після деокупації Должанск), та з інших окупованих міст і селищ Луганщини. Деяким за неявку на Першотравень погрожували звільненням з роботи або відрахуванням з навчання, на кого-то взагалі обіцяли настукати в "МГБ ЛНР". Одним словом, чекісту Пасічнику поки вдалося наочно продемонструвати перед кремлівськими господарями свої переваги над нечекистом Захарченко в справі тоталітарної організації мас.
Втім, "матчі-реванші" не за горами - як 9 травня, та і 11-го, коли і в "ДНР", і в "ЛНР" пафосно відзначають так звані "дні республік". Правда, в кульмінаційний момент "дедывоевального победобесия" змагатися парадами між собою не стільки окупаційні адміністрації в ОРДЛО, скільки 1-й (в ОРДО) та 2-й (в ОРЛО) армійські корпуси російської окупаційної армії. А в обох АК зараз далеко не передсвятковий настрій.
Окупаційний некомплект і асоціальні елементи
"Укомплектованість особовим складом не відповідає пред'явленим вимогам", - такий короткий і досить безапеляційний висновок зроблено в акті окупантів зі штабу 2-го АК за результатами нещодавньої перевірки однієї зі своїх бригад. Весь багатосторінковий документ з'явився в мережі 2 травня, де зазначено багато важливої для української розвідки інформації. Тут не тільки точні цифри некомплекту по всім напрямкам, але і повний список складу самої перевірної комісії з російських офіцерів-"ихтамнетов" (35 осіб) та командування перевіряється частини, чітке кількість і стан всіх озброєнь підрозділів та координати їх нинішньої дислокації. А також морально-психологічний стан особового складу, що характеризується зростанням дезертирства, алкоголізму та наркоманії.
І це, можна сказати, одна з найбільш зразкових бригад обмеженого контингенту ЗС РФ в ОРДЛО, недоукомплектована всього на 21%. В інших частинах і з'єднаннях все набагато гірше. Наприклад, за даними координатора "Інформаційного опору" Дмитра Тымчука, оприлюдненими їм також минулого тижня, в цілому некомплект 1-го АК особовим складом варіюється від 40 до 60%, а деякі підрозділи укомплектовані взагалі тільки на 5%, тобто існують виключно на папері.
Плюс наявні у окупантів кадри - часто-густо то алкоголіки, то наркомани, то натуральні клієнти психлікарень, то колишні кримінальники, і до того ж усі вони ще й нерідко ВІЛ-інфіковані та хворі відкритою формою туберкульозу. В результаті, згідно спрямованому окупантами в штаб Південного військового округу ЗС РФ звіту, асоціальні елементи в складі дислокованих 1-го і 2-го армійських корпусів складають 80%. Так що загальну ситуацію по ту лінію фронту поки рятують лише окремі спецпідрозділу російської армії і ПВК.
Знищення ландшафтного парку "Донецький кряж"
Минулого тижня стало відомо, що російська агресія на Донбасі не тільки плачевно відбилася і продовжать відображатися на людських долях, але і вже призвела до фактично безповоротних втрат для раніше унікальних куточків місцевої природи. Як констатував в інтерв'ю "Радіо Свобода" експерт міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Олексій Василюк, в результаті бойових дій практично повністю знищений ландшафтний парк-заповідник "Донецький кряж", розташований в Амвросіївському та Шахтарському районах окупованої частини Донеччини.
До війни тут зберігалися характерні приклади реліктових, байрачних дубових лісів, що чергуються масивами первозданного степу і штучних лісових насаджень. Флористичний список включав майже тисячу видів рослин, з яких багато ендемічних (тобто виростають в обмеженому ареалі) і занесені в Червону книгу України. Фауна також мала 35 червонокнижних видів, а мальовничі ландшафти і сприятливі умови для різнопланового відпочинку надавали цій заповідній зоні значну рекреаційну цінність. Але, на жаль, все це в минулому, до настання в 2014-му локального апокаліпсису у вигляді "російської весни".
Зі зрозумілих причин екологи дізналися про ситуацію в парку "Донецький кряж" не після його безпосереднього відвідування, а виключно по знімках з космосу, так що реальний стан речей може бути ще більш катастрофічно. Хоча екологічна катастрофа і так зрозуміла, виходячи хоча б з наявності на території щонайменше 16 тис. вирв від вибухів, які знищили все живе у великому радіусі навколо себе. І в нинішніх кліматичних умовах Донбасу виростити нові дерева на місці згорілих буде вже просто неможливо.