Псевдоперезагрузка НКРЭКУ. Чому звільнений Вовк насправді не пішов
Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, починає нове життя. Петро Порошенко 30 травня звільнив з посади голови НКРЭКУ Дмитра Вовка. Також він, за інформацією, поки не підтвердженою офіційно, призначив п'ять нових членів Нацкомісії, які, терміново зібравшись на засідання, обрали нового голову НКРЭКУ - цей пост дістався Оксані Кривенко.
Перезавантаження НКРЭКУ - подія, важлива сама по собі, все-таки мова йде про орган, який відповідає за ліцензії, ціни і тарифи як у сфері енергетики, так і у сфері комунальних послуг. Але ще до цього органу виявляють підвищену увагу західні партнери України. Саме за їх наполегливій раді у 2016 р. був прийнятий закон про НКРЭКУ, змінив процедуру формування керівництва регулятора.
Раніше члени і голова Нацкомісії призначалися і звільнялися указом президента. За новим законом спочатку президент затверджує план ротації членів НКРЭКУ, потім конкурсна комісія (дві особи від президента, два - від парламенту і один - від уряду) відбирає кандидатів на вакантні місця в керівництві регулятора з розрахунку двоє на одне місце, далі ці кандидати проходять спецперевірку, після чого президент вибирає з їх числа членів НКРЭКУ, а вже вони обирають зі свого складу голову Нацкомісії.
В кінці грудня 2017 р. конкурсна комісія оголосила конкурс на зайняття п'яти посад членів НКРЭКУ. На ключових засіданнях конкурсної комісії, де приймалися рішення про допуск чи недопущення претендентів до участі в конкурсі, були присутні представники Світового банку, USAID та Єврокомісії. Можливо, саме це посприяло тому, що конкурсна комісія проявила принциповість і на засіданні 13 квітня не допустила до конкурсу голови НКРЭКУ Дмитра Вовка, пославшись на невідповідність його кандидатури записане в законі вимогу про п'ятирічний досвід роботи в сфері енергетики. Вовк очолював НКРЭКУ з кінця 2014 р., до того в сфері енергетики не працював.
Якийсь час здавалося, що крапку в цьому питанні не поставлена, тим більше що Вовк вважається людиною, абсолютно лояльним до президента. Спочатку глава НКРЭКУ оскаржив рішення конкурсної комісії, 18 квітня вона знову йому відмовила, після чого він звернувся в Окружний адміністративний суд Києва. Повноваження Вовка в НКРЭКУ минули 26 травня, однак у нього залишалася можливість призначити його виконуючим обов'язки, поки триватимуть судові розгляди. Саме такий сценарій виглядав найбільш вірогідним.
Тим не менш Порошенко від цього сценарію відмовився. 24 травня з'явилася інформація про те, що Вовку таки доведеться покинути свій пост. 30 травня вийшов президентський указ про звільнення Вовка з посади голови НКРЭКУ. У той же час президент згідно із законом вибрав п'ятірку членів НКРЭКУ з десяти кандидатур, яких відібрала йому конкурсна комісія 14 травня. Таким чином, час Вовка пішло остаточно і безповоротно.
Про причини здогадатися неважко. Перезавантаживши НКРЭКУ, Порошенко пішов назустріч побажанням західних партнерів, які домагаються незалежності регулятора від президента. Це особливо важливо в умовах, коли відносини між Україною і Заходом обтяжені невиконаними зобов'язаннями української влади, такими як створення антикорупційного суду. До того ж Євросоюз продемонстрував готовність виділити Україні нову програму макрофінансової допомоги у вигляді 1 млрд євро кредитів (два транші по 500 млн євро). Відповідне рішення схвалено Європарламентом 16 травня і затверджено Радою ЄС 29 травня. Звичайно, на такий крок необхідно було відповісти чимось хорошим, що демонструвало б готовність України продовжувати реформи.
З іншого боку, перезавантаження НКРЭКУ зовсім не означає, що він втратив контроль над цим органом. Новий склад Нацкомісії, звичайно, більш незалежний від президента, ніж попередній, але на даний момент немає підстав для прогнозів, що тепер НКРЭКУ буде вступати з Порошенко в жорсткі конфлікти. Тим більше, що Петро Олексійович мав можливість відсіяти найбільш незручних кандидатів, коли вибирав п'ять членів НКРЭКУ з десятки, відібраного конкурсною комісією.
Очолила НКРЭКУ Оксана Кривенко, яка робила кар'єру в НКРЕ (попередниця НКРЭКУ) з липня 2001 р. по квітень 2014 р. Потім з січня 2015 р. працювала в НКРЭКУ на посаді заступника директора департаменту з регулювання відносин у нафтогазовій сфері. Кажуть, що Вовк тепер буде її радником. До речі, як кажуть джерела в АП, 25 травня він організував щось типу прощальної вечірки в дворику НКРЭКУ, накрив "поляну" для 200 людей. І на ній всім сказав, що насправді він нікуди з Нацкомісії не йде.
Також членами НКРЭКУ стали Олександр Формагей (з 2011 р. працював в належить державі компанії "Укргідроенерго" на посаді заступника директора департаменту юридичного забезпечення та майнових відносин), Євген Маглеванный (в 2010-2014 рр. робив кар'єру в НКРЕ, з 2015 р. працював директором департаменту у Держенергоефективності), Дмитро Коваленко (з 1998 р. працював в НКРЕ і потім в НКРЭКУ, з жовтня 2015 р. був директором департаменту у Держенергоефективності, а з березня 2017 р. - директором департаменту в "Науково-проектному центрі розвитку Об'єднаної енергетичної системи України" НЕК "Укренерго"). Всі вони вихідці з держструктур і, можна припустити, є скоріше професіоналами, ніж лобістами чиїхось інтересів.
Єдиний серед нових членів НКРЭКУ, хто має зв'язки з приватним бізнесом, - це Олена Антонова, яка з липня 2012 р. працювала в групі компаній ДТЕК Ріната Ахметова на посаді менеджера департаменту з регуляторних питань. Але Антонову називати "людиною Ахметова" можна лише з дуже великою натяжкою.
Можна припустити, що члени НКРЭКУ якщо і будуть незручні президентові, то не за підступів енергетичних олігархів, а з-за наполегливих рад західних донорів. Втім, такий тиск буде в будь-якому випадку, і президент буде змушений його враховувати, яким би не був склад НКРЭКУ. Так що Порошенко обійшовся, загалом-то, мінімальними втратами - всього лише формально позбувся посади Вовк.
