Переозброєння і добробаты. Як Східна Європа готується відбивати агресію Росії
Так, Чехія перейнялася оновленням вертолітного парку своїх збройних сил і планує замінити складаються на озброєнні Мі-35, Мі-8 і Мі-17 на американські вертольоти. Нині є угода на поставку 12 машин: чотири бойових вертольоти Bell AH-1Z Viper і вісім багатоцільових в Bell UH-1Y Venom на суму 14,5 млрд крон ($630 млн) з поставкою після 2023 р. У подальшому їх кількість збільшиться до 30-35 шт.
Власне кажучи, вертоліт UH-1Y є останньою версією відомого сімейства вертольотів Bell UH-1 і серійно виробляється компанією Bell c 2007 р. виключно для корпусу морської піхоти США. Чехія стане першим іноземним замовником вертольота цієї модифікації.
Вертоліт AH-1Z (фірмове позначення Bell 449 SuperCobra) є останньою модифікацією відомого сімейства американських бойових вертольотів Bell AH-1 Cobra і має уніфіковану з UH-1Y несучу систему. Виробництво AH-1Z здійснюється компанією Bell з 2006 р. для корпусу морської піхоти США.
Чехія стане третім іноземним замовником AH-1Z після Пакистану (замовив 12 машин цього типу в 2015-2016 рр. в рахунок американської військової допомоги - проте виготовлені в 2017-2018 роках вертольоти AH-1Z для Пакистану так і не були йому поставлені зважаючи на рішення уряду США на початку 2018 р. призупинити військову допомогу Пакистану, і ці вертольоти зараз знаходяться на зберіганні і Бахрейну (замовив 12 вертольотів в 2018 р. з передбачуваної поставкою у 2022-2023 рр.).
Враховуючи вкрай нестабільний стан безпеки на Чорному морі, Болгарія вирішила відновити підводний складову Військово-морських сил. Буквально днями за підсумками прес-конференції з генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом прем'єр Болгарії Бойко Борисов заявив, що його країна зацікавлена в покупці двох підводних човнів у Норвегії.
Військово-морські сили Норвегії на сьогоднішній день мають у своєму складі шість дизель-електричних підводних човнів типу "Ула" (німецький проект "Тип 210"), побудованих в період 1989-1992 рр. За повідомленнями місцевої преси, дані субмарини повинні бути виведені зі складу норвезького флоту після 2020 р. Найімовірніше, Болгарія націлилася саме на ці борту.
Раніше болгарських флот списав дві підводні човни радянської споруди: "Надія" була виключена зі складу ВМС Болгарії 27 червня 2008 р., а "Слава" - 1 листопада 2011 р.
Серйозно посилюється і латвійська армія. Так, прес-служба латвійського військового відомства повідомляли, що національні збройні сили Латвії отримали з Великобританії вже 107 передбачених договором 123 бойових розвідувальних гусеничних машин CVRT. Причому планується підписати додатковий контракт на поставку ще 80 розвідувальних гусеничних машин CVRT з наявності британської армії.
Легкі броньовані гусеничні машини сімейства CVR(T) виробляла компанія Avlis в період з 1971 по 1986 рр. Вони перебували в складі британської армії до 1990-х років, а потім їх почали поступово знімати з озброєння.
Латвія отримує бронемашини чотирьох видів: FV107 Scimitar (бойова розвідувальна машина з 30-мм гарматою), FV103 Spartan (бронетранспортер), FV104 Samaritan (броньовані медична машина) і FV105 Sultan (командно-штабна машина).
Варто також сказати, що в разі отримання додаткової партії британські машини підуть на озброєння добровільної збройної організація, що входить до складу збройних сил Латвії, - "Земессардзе".
Такі ж добровольчі формування існують і в Литві, Естонії. І вони отримують достатню кількість озброєння і підготовки. І це дуже важливо. По-перше, балтійські лідери врахували досвід 1940 р., коли їхні країни були блискавично окуповані Червоною армією, по-друге, вони враховують систему колективної безпеки НАТО. Тобто вони свідомо відмовилися від вкладання грошей в такі дорогі речі, як ППО або авіацію, в надії, що в Альянсі існує відмінна, перевірена ще в 1970-х роках система розподілу ресурсів.
Так, відразу ж після вступу балтійських країн до НАТО почалася місія Повітряної поліції, в якій ротуються винищувачі з інших країн блоку. До цього в Литві за допомогою партнерів створили загальну регіональну мережу повітряного спостереження.
Такі ось добровольчі формування нарівні з армією повинні дати дорогоцінний час для розгортання сил Альянсу.
Зрозуміло, що в умовах сучасної війни партизанська війна за типом "лісових братів" зразка 1950-х років практично неможлива через наявність у супротивника великої кількості тепловізорів, безпілотників і інших технологічних "девайсів". Однак в умовах "гібридної" війни типу "ихтамнет" із залученням ополченців з числа місцевих громадян, як це ми бачимо на Донбасі, роль таких формувань складно переоцінити.
Це місцеві патріотично налаштовані люди з певною військовою підготовкою зможуть рішуче протистояти таким спробам Росії дестабілізувати ситуацію зсередини.
Принагідно зазначимо, що балтійські лідери незважаючи на те, що їх країни входять у НАТО, проте більше побоюються ні прямого вторгнення, а саме військового конфлікту або довготривалої політичної кризи, ініційованої Росією зсередини. Благо як у Литві, так і в Латвії все ще є велика кількість російськомовного населення з етнічних росіян, які можуть бути базою для такого сценарію.
По всій видимості, зрушила з мертвої точки ситуація з територіальною обороною і в Україні. За останні два роки створено принципово нові підрозділи - бригади територіальної оборони. В наступному році планується і створення Командування територіальної оборони. А не так давно призначений куратор цього напряму - бойовий офіцер, генерал-полковник Михайло Коваль. І хоча для нього це фактично пониження в посаді, тим не менш, є надія, що він зможе реалізувати весь спектр завдань по боротьбі з російською загрозою.
