Піару багато буває. Як Банкова зіпсувала візит Порошенка в США

Перестаралися. Так можна коротко охарактеризувати піар-складову освітлення Києвом візиту президента Петра Порошенка у Вашингтон і його довгоочікуваної зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом. Настільки перестаралися, що посили, пов'язані з цією поїздкою, затьмарюють її результативність - до речі, цілком гідне схвалення.

Ні, звичайно, без піару не обійшлося б. Насправді інтенсивна інформаційна кампанія й повинна була бути, але відповідати масштабу і формату. Сам президент навіщось назвав візит "найпотужнішим" в історії відносин двох країн. Чи так? Знаковий - безумовно. Але епохальний? Епохальною був візит у вересні 2014 р., коли Порошенко зустрівся з Бараком Обамою, і предметно поговорив з держсекретарем Джоном Керрі, і в Конгресі виступив. Тоді було потужно. Дуже навіть, враховуючи агресію Росії і тільки-тільки що завершився Революцію гідності.

Український посол у Сполучених Штатах Валерій Чалий, коментуючи зустріч в Овальному кабінеті, "привідкрив таємницю": "Це була не просто розмова, як це робиться на переговорах, навіть в такому розширеному складі, де був присутній віце-президент Пенс, радник з національної безпеки Макмастер, посол США Йованович і найближчі радники президента Трампа".

За словами дипломата, таке зібрання високопоставлених осіб "свідчить про те, що президент Трамп тримає фокус на цьому питанні - світі, в першу чергу, про те, яким чином повертати чіткий світовий порядок у Європі. Зокрема - і це найголовніше - підтримка нашої країни у протидії Росії".

Тільки, варто помітити, що б там не тримав Трамп і скільки б людей зібралося, але ці нехай і дуже важливі переговори все ж поступаються зустрічі президента США з лідером Панами Хуаном Карлосом Варелой і його дружиною з подальшим обідом в понеділок. Насправді вже з повідомлення прес-служби Білого дому був ясний рівень переговорів: "Президент потім зустрінеться з радником з нацбезпеки Гербертом Макмастером у форматі drop-in з віце-президентом Майком Пенсія та президентом України Петром Порошенком". Це, звичайно, виглядає вагоміше, ніж вірогідна зустріч Трампа з Путіним на полях саміту G-20 в Гамбурзі 7-8 липня. Все-таки в Овальному кабінеті зібралися. Але якщо б раптом обставини змінилися (наприклад, росіяни б вивели своїх "ихтамнетов" або повернули Крим), і відбувався аналогічний візит господаря Кремля в Білий дім, то пафосу було б більше.

А з української сторони цей пафос виглядав навіть безглуздим. Тим більше, що візит, за оцінкою журналіста CNN Дена Мерики, який працював у пулі демократів під час президентської кампанії 2016 р., проходив досить прохолодно - без традиційних для таких випадків помпи, фанфар і червоної доріжки.

До того ж і сама зустріч не обійшлася без казусів. Всі ці the Ukraine, незручна пауза, нервове сованню і поплескування по колінах - загалом, відчували незручність і гість, і господар. Як у ситуації з чорногорським прем'єром Душко Марковичем, якого республіканець-мільярдер відсунув на задній план під час саміту НАТО в травні.

Але справедливості заради зауважимо, що цей дискомфорт з'явився не на рівному місці. Існують декілька подразників у відносинах нинішнього Білого дому і Банкової - скандал з Полом Манафортом і, власне, співпрацю української влади з опонентом - Хілларі Клінтон - проти Трампа. Все це, а також страх дружби нового лідера США з Кремлем змушували Київ як можна швидше завершити цю саму блискучу главу у відносинах з адміністрацією Трампа.

І тут підходимо до безпосередньо практичної складової візиту Петра Порошенка у Вашингтон, яка, схоже, дає підстави вважати, що ця глава таки завершилася. По-перше, в день приїзду українського президента мінфін США ввів нову порцію санкцій відносно 38 осіб і організацій. Здебільшого - публічних осіб з оточення президента РФ. Це, наприклад, заступник міністра економічного розвитку Сергій Назаров (годує ЛДНР), член Ради Федерації і спецпредставник Путіна по роботі з діаспорою Олександр Бабаков, а також двоє його співробітників - Олександр Воробйов та Михайло Плисюк.

Також санкції торкнулися компанії - виробника стрілецьких озброєнь "Молот-Зброя", двох фірм групи "Конкорд" путінського кухаря Євгена Пригожина, голови приватної військової компанії "Вагнер" Дмитра Уткіна, бойовики якої сновигають по Донбасу; а також групи "ІФД "Капиталъ" і голови її правління Ольги Плаксіної. Крім того, в список потрапили різні "чиновники" фейкових республік на Донбасі, путінські байкерів "Нічні вовки", включаючи ТОВ "Байк.В.Центр", і охоронна компанія "Вовк".

Загалом же, це був серйозний сигнал Кремлю. Президент Трамп, держсекретар Тіллерсон і міністр оборони Мэттис підтвердили, що санкції будуть зберігатися, поки Кремль не припинить свою агресію в Україні і не поверне Крим. Так, до речі, обговорення Порошенка з радником з нацбезпеки Макмастером і "Скаженим псом" Меттісом питань оборони і надання оборонного зброї - теж свідчення результативності візиту. Як і переговори з держсекретарем, який, як повідомили знову ж таки у вівторок ЗМІ, розробив детальний план - фактично ультиматум проти Росії. У ньому три рівня: переконати Москву, що за антиамериканські дії будуть боляче бити; не дати РФ дружити з КНДР; забезпечити стратегічну стабільність" у відносинах, яку Держдеп сподівається отримати після дресирування Кремля.

Президенти також обговорили співпрацю у сфері ядерної енергетики та нафтогазовій сфері, закупівлю вугілля з Пенсільванії, питання альтернативної енергетики і т. п. Іншими словами, на порядку денному була не тільки політика, але й економіка. І не можна не звернути увагу на паралельний вояж глави МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріана в Москву, де він озвучив ультиматум, аналогічний американському: не буде Кремль виконувати "Мінськ" - будуть непоправні наслідки, включаючи серйозне погіршення відносин Росії з ЄС. Пам'ятаємо, що Макрон - відверто антипутінський і проєвропейський президент. Виходить, що Вашингтон і Париж виступили єдиним фронтом.

Штати, як бачимо, підготувалися до приїзду Порошенко. І зробили це краще, принаймні ефективніше. А Банкова була просто голосніше. Настільки, що прокололася з піаром. Якби візит скромно і просто назвали робочим - все було б чудово. Тверезо оцінюючи ситуацію, можна констатувати, що поїздка пройшла значно краще, ніж могла. Просто потрібно розвести по різних кутах невдалу медійну та практичну складові.