Перемир'я у секторі Газа. Хто більше допоміг Ізраїлю — Байден чи Трамп

На Близькому Сході розпочався мирний процес із непередбачуваним результатом. Головна загадка у тому, хто зірве угоду: Ізраїль чи ХАМАС

У неділю 19 січня набуде чинності угода про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС у секторі Газа. Про це оголосив прем'єр-міністр Катару Шейх Мухаммед бен Абдель Рахман Аль Тані.

Катар (поряд з Єгиптом та США) був одним із головних посередників у переговорах і надав свою територію для непрямих зустрічей сторін. Домовленість про припинення вогню в Газі було досягнуто на зустрічах прем'єр-міністра Катару з представниками ХАМАС та окремо із представниками Ізраїлю.

Звісно, хотілося б, щоб це був остаточний мир. Для нас це важливо ще й тому, що війна на Близькому Сході відвернула увагу західних країн від російської агресії проти України. Однак поки що миру в секторі Газа немає, є лише початок триетапного мирного процесу, який може зірватися будь-якого дня. Кожен етап розрахований на шість тижнів (42 дні). Таким чином, весь процес триватиме понад чотири місяці.

Перший етап

На першому етапі буде встановлено режим припинення вогню та повернуться додому 33 із 98 ізраїльтян, яких утримують у заручниках у секторі Газа, а саме: жінки, діти (молодше 19 років), літні (старше 50 років), хворі та поранені з числа цивільних осіб, а також жінки-військовослужбовки. Серед цих 33 заручників є загиблі, чиї тіла залишаються без поховання. Ізраїль в обмін звільнить із в'язниць понад тисячу палестинців.

Підписаний документ називається "Загальні засади угоди між ізраїльською та палестинською сторонами в секторі Газа про обмін викраденими та полоненими та відновлення стійкого спокою". Його зміст одночасно оприлюднили міжнародний арабський інформаційний телеканал "Аль-Арабія" та один із найбільших ізраїльських новинних порталів Ynet. За їхніми даними, за кожного заручника з числа цивільних буде звільнено 30 ув'язнених (дітей, жінок, літніх та хворих), за кожну жінку-військовослужбовку — 50 (зокрема 30 засуджених довічно за тероризм). Перший обмін має відбутися 19 січня, тобто у день припинення вогню.

Протягом першого етапу угоди ізраїльські війська поступово покинуть густонаселені райони сектора Газа, зокрема так званий коридор Нецарим, який розділяє сектор на північну та південну частини. Жителі півночі, евакуйовані на південь, матимуть можливість повернутися до своїх будинків. Перевірятимуть їх на наявність зброї при цьому представники Катару та Єгипту.

Другий етап

Угода, укладена в Катарі, докладно описує лише перший етап. Ізраїль та ХАМАС не взяли на себе зобов'язання зберігати режим припинення вогню після закінчення цього етапу. Умови другого етапу ще не узгоджені, переговори триватимуть протягом першого етапу. У документі йдеться, що країни-гаранти угоди Катар, США та Єгипет "докладуть усіх зусиль для забезпечення продовження непрямих переговорів доти, доки обидві сторони не досягнуть угоди щодо умов реалізації другого етапу".

Зміст другого етапу сформульовано лаконічно. Буде оголошено тривале перемир'я (постійне припинення військових дій та всіх ворожих дій), яке набуде чинності до обміну заручниками та полоненими. Йдеться про всіх ізраїльських заручників-чоловіківх (цивільних і військових), хто залишився в живих, в обмін на деяку кількість палестинських ув'язнених в ізраїльських в'язницях і центрах тримання під вартою. А головне, цей етап включає повне виведення ізраїльських військ із сектору Газа.

Третій етап

Зміст третього етапу розбито на три пункти. По-перше, між двома сторонами має відбутися обмін усіма тілами загиблих після їх виявлення та пізнання. Другий пункт говорить про початок реалізації плану реконструкції сектору Газа на 3–5 років під наглядом низки країн та організацій, зокрема Єгипту, Катару та ООН. Цей план включає відновлення будинків, цивільних будівель та цивільної інфраструктури, а також виплату компенсацій усім постраждалим. Третій пункт обіцяє відкриття прикордонних переходів, спрощення переміщення людей та перевезення товарів.

Хто зірве угоду

Результат цього мирного процесу непередбачуваний. Головна загадка полягає в тому, яка зі сторін зірве угоду: Ізраїль чи ХАМАС. Також цікаво, коли і яким чином це буде зроблено: одразу військовим шляхом (тобто грубим порушенням режиму припинення вогню) чи спочатку дипломатичним (тобто виходом із переговорів).

В Ізраїлі угода з ХАМАС може призвести до розвалу уряду. Щоб угода набула чинності, її має схвалити спочатку військово-політичний кабінет (комісія у складі уряду на чолі з прем'єром), а потім увесь уряд. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху (лідер партії "Лікуд" — "Національний ліберальний рух") заздалегідь заручився необхідною більшістю на цих голосуваннях. Питання в тому, як після цього поведуться інші учасники правлячої коаліції.

Умови угоди з ХАМАС викликали різке невдоволення деяких ізраїльських політиків, зокрема лідерів ультраправого крила правлячої коаліції — міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра (партія "Єврейська міць") та міністра фінансів Бецалеля Смотрича (партія "Релігійний сіонізм"). Вони та їхні прихильники наполягають, що будь-яка угода з ХАМАС означає фактичну поразку Ізраїлю та дає терористам можливість відновити сили та влаштувати новий напад, подібний до атаки 7 жовтня 2023 року. До речі, сам Нетаньяху неодноразово говорив, що однією з цілей війни, поряд зі звільненням заручників, є повне знищення ХАМАС.

Бен-Гвір пообіцяв, що у разі схвалення угоди його партія готова залишити правлячу коаліцію. Якщо його заклику послідує Смотрич і також залишить коаліцію, уряд, швидше за все, має відправитися у відставку. Проте лідер найбільшої опозиційної партії "Єш Атід" ("Є майбутнє") Яїр Лапід запропонував Нетаньяху свою підтримку. "Я хочу знову нагадати Нетаньяху, що він їх не потребує, — сказав Лапід, маючи на увазі Смотрича і Бен-Гвіра. — Я запропонував йому політичну подушку безпеки для угоди про заручників. Ця пропозиція актуальна зараз, як ніколи".

Таким чином, розвал коаліції може спричинити формування нової коаліції. Але не виключений варіант дострокових виборів. І тоді долю угоди з ХАМАС вирішуватимуть самі ізраїльтяни.

З іншого боку, від ХАМАС можна чекати будь-якої поведінки. Немає жодних підстав припускати, що це угруповання керуватиметься раціональними мотивами. Якби воно думала про інтереси Палестини або хоча б свої власні, воно взагалі не зважилося б на божевілля, подібне до атаки 7 жовтня 2023 року.

Успіх Байдена чи Трампа?

Проте і Джо Байден, і Дональд Трамп описують цю угоду як свій великий успіх. "Це результат не тільки надзвичайного тиску, якого зазнавав ХАМАС, і змін у регіональному рівнянні після припинення вогню в Лівані та ослаблення Ірану, але також і завзятої та кропіткої американської дипломатії. Моя дипломатія ніколи не припиняла своїх зусиль, щоб досягти такого результату", — заявив Байден. За його словами, угоди досягнуто відповідно до його власного триетапного плану, який він запропонував у травні 2024 року і який був одноголосно схвалений Радою безпеки ООН.

У той же час Трамп заявив, що "ця ЕПІЧНА угода про припинення вогню могла відбутися тільки в результаті нашої історичної перемоги в листопаді". Він наголосив, що його перемога на виборах у США "дала сигнал усьому світу, що моя адміністрація прагнутиме миру і вестиме переговори, щоб забезпечити безпеку всіх американців і наших союзників".

Справді, після своєї перемоги на виборах президента США у листопаді 2024 року Трамп зробив кілька різких заяв щодо ситуації на Близькому Сході. Їхній загальний зміст зводився до того, що ХАМАС має звільнити ізраїльських заручників до його інавгурації, яка відбудеться 20 січня 2025 року. Серед заручників, які залишаються в Газі, сім мають американське громадянство. Трамп призначив своїм спецпосланцем на Близькому Сході бізнесмена та старого друга Стіва Уіткоффа. Той брав участь у останньому раунді непрямих переговорів між Ізраїлем та ХАМАС разом із офіційними представниками держав-посередників — Єгипту, Катару та США. Імовірно, саме загрози Трампа зробили ХАМАС поступливішим і допомогли вивести переговори з глухого кута. Також Трамп, ймовірно, зміг умовити на зустрічні поступки Нетаньяху, з яким вже близько 40 років підтримує дружні стосунки.

Так чи інакше, але Байден йде ефектно: його останній день президентства буде першим днем перемир'я на Близькому Сході. А ось доля цього перемир'я — чи воно перетвориться на тривалий мир — буде проблемою Трампа.

Обраний президент США вже оприлюднив свої плани. Він заявив, що його команда з національної безпеки буде "тісно співпрацювати з Ізраїлем та нашими союзниками, щоб гарантувати, що Газа НІКОЛИ більше не стане притулком для терористів". Він також дав зрозуміти, що добиватиметься важкодосяжної угоди про нормалізацію відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією. Він сказав, що "використовуватиме імпульс цього припинення вогню", щоб розширити угоди свого першого терміну, які встановили дипломатичні зв'язки між Ізраїлем та двома країнами Перської затоки — ОАЕ та Бахрейном.

Таким чином, як мінімум чотири місяці увага світових медіа буде відвернена на сектор Газа. За цей час Трамп, мабуть, намагатиметься забезпечити собі ефектні досягнення також і у справі припинення війни між Росією та Україною.