Переговори про переговори. Що за гру з посередниками почала Україна перед наступом

Україна фактично вже почала переговори з посередниками про можливі переговори з Росією. В ролі цих посередників виступають Китай (з ним переговори вже почалися), ПАР (переговори вже анонсовані), Індія та Бразилія (консультації можуть бути проведені на полях саміту G7 в Японії). Ці чотири країни є партнерами Росії в об'єднанні БРІКС (Brazil, Russia, India, China, South Africa). І якщо вдасться зрушити їх із проросійської позиції — отже, переговори про переговори затіяно недаремно.

Чому саме зараз

Після 24.02.2022 на роль посередників між Києвом та Москвою претендували ціла низка країн. Нагадаємо, що спочатку відбувалися прямі українсько-російські переговори у Білорусі та потім у Туреччині. Після їхнього провалу було кілька мирних планів. Найперший ще рік тому запропонував тодішній прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. Суть його пропозицій була у негайному припиненні вогню та початку переговорів. Цей план було поховано 16 червня, коли Драгі одночасно з лідерами Німеччини, Франції та Румунії приїхав із візитом до Києва та побував в Ірпені.

Аналогічну ідею продовжує просувати президент Туреччини Реджеп Ердоган. Менш ніж місяць тому, 26 квітня, його прес-секретар Ібрагім Калин підтвердив, що Ердоган готовий "усадити сторони за стіл переговорів". За його словами, головне — негайно зупинити кровопролиття, а потім можна вести переговори три чи п'ять років.

Ще одним зусиллям у тому ж напрямку стали 12 пунктів, оприлюднених Китаєм у річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну. У тому числі ті ж "Припинення бойових дій" і "Відновлення мирних переговорів" (пункти 3 і 4), а також "Припинення односторонніх санкцій" (пункт 10) та інші пропозиції, вигідні Росії.

І ось те, що зовсім не вдалося Драгі та Ердогану, частково вдалося Сі Цзіньпіну. Київ фактично погодився взяти участь у грі, затіяній Пекіном, і визнав за ним функцію посередника. Вранці 18 травня із повідомлення МЗС КНР стало відомо, що спеціальний представник уряду Китаю у євразійських справах Лі Хуей відвідав Україну для "обміну думками з таких питань, як політичне врегулювання української кризи та китайсько-українські відносини". У рамках візиту Хуей зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, главою МЗС Дмитром Кулебою, а також міністрами інфраструктури, енергетики та оборони. Хуей виклав позицію Китаю, яка ґрунтується на запропонованому Сі Цзіньпіном у лютому мирному плані. "Панацеї для виходу з кризи немає, всім сторонам потрібно починати з себе, накопичувати взаємну довіру, створювати умови для припинення війни та мирних переговорів", — заявив Хуей.

Раніше повідомлялося, що після відвідин України він вирушить до Польщі, Франції, Німеччини і, нарешті, Росії. Тобто це човникова дипломатія у китайському виконанні. З Москви, цілком можливо, Лі Хуей знову вирушить до Києва кружним шляхом через європейські столиці.

Отже, переговори про переговори вже розпочалися. Це вже доконаний факт, а ось наслідки його, звісно, ще лише гіпотетичні. Відзначимо ризики та можливості.

На даний момент немає підстав побоюватися, що Київ може піддатися наполегливій вимозі Пекіна і погодитись на перемир'я. Головний ризик полягає в іншому: якщо посередницька місія Китаю провалиться, Сі Цзіньпін може помститися посиленням допомоги Путіну, включаючи постачання озброєнь.

Але цей ризик – у майбутньому. А зараз Україна отримала кілька хороших можливостей.

Насамперед є надія, що Китай, взявши на себе функцію посередника, утримуватиметься від явно антиукраїнських дій і, зокрема, від постачання до Росії військової техніки та боєприпасів. А для нас це критично важливо саме зараз. Тож якщо переговори про переговори не завадять нашому контрнаступу, то хай собі йдуть.

Крім того, переговори з посередниками — це, безперечно, хороша можливість вплинути на самих посередників. До речі, напередодні візиту Лі Хуея до Києва заступник речника держдепартаменту США Ведант Патель заявив, що цей візит є важливим, оскільки Пекін має знати позицію Києва. Офіс Зеленського прозвітував, що Єрмак разом з іншими представниками української влади провів для китайської делегації брифінг про поточну безпекову ситуацію. Зокрема, начальник ГУР МО Кирило Буданов та заступник Єрмака Роман Машовець поінформували китайських гостей про ситуацію на фронті та втрати ворога.

БРІКС без Р

Аналогічна нагода з'явиться на переговорах з іншим посередником — Африкою. 16 травня президент ПАР Сиріл Рамафоса виступив із мирними ініціативами від імені своєї країни та ще низки африканських країн, серед яких — Замбія, Сенегал, Конго, Уганда, Єгипет. Глави цих країн хочуть відвідати Київ та Москву, щоб представити свій план. За словами президента ПАР, президенти України та Росії вже погодилися прийняти делегацію від країн Африки для обговорення мирного врегулювання війни.

Справді, у коментарі "Українській правді" речник Зеленського Сергій Никифоров підтвердив, що 13 травня Рамафоса під час телефонної розмови інформував Зеленського про намір приїхати до України у складі місії від кількох африканських країн. "Президент України привітав таку мирну ініціативу. Володимир Зеленський готовий прийняти високих гостей в Україні, вислухати їхні пропозиції…" — сказав Никифоров.

Китай та ПАР разом із Росією входять до об'єднання БРІКС. Інші дві країни цієї п'ятірки — Індія та Бразилія — також виступають за мирні переговори. Так, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді напередодні річниці повномасштабної російської агресії проти України заявив на прес-конференції в Нью-Делі: "Із самого початку подій в Україні Індія наполягала на вирішенні цієї суперечки шляхом діалогу та дипломатії. Індія готова сприяти будь-якому мирному процесу".

Президент Бразилії Лула да Сілва 16 квітня після візиту до Китаю та переговорів із Сі Цзіньпіном закликав до створення аналога G20 за участю країн Латинської Америки, Китаю та Об'єднаних Арабських Еміратів, щоб ця організація стала посередником між Україною та Росією. "Я говорив з еміратським шейхом Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном про війну. Я говорив з главою Китаю Сі Цзіньпіном про мир. І я думаю, що ми знаходимо людей, які вважають за краще говорити про мир, а не про війну. Я думаю, ми досягнемо успіху ", — заявив він. За його планом Україна має відмовитися від Криму на користь Росії.

Нарендра Моді та Лула да Сілва обидва будуть гостями саміту G7 у Хіросімі 19-21 травня. Зеленський там також буде. За даними агентства Bloomberg, він вилетить на військовому літаку ВПС США до Японії після участі у саміті Ліги арабських держав у Саудівській Аравії. Як прокоментувала британська газета Financial Times, Зеленський прагне зміцнити підтримку з боку Заходу, а також забезпечити підтримку з боку Індії та Бразилії, які не входять до G7.

Індійський телеканал News18 повідомив, що Зеленський зустрінеться із Моді на полях саміту. Щодо бразильського президента, то він ще 10 травня заявив, що на саміті в Хіросімі хоче запропонувати своє посередництво для переговорів між Києвом і Москвою. За його словами, потрібно знайти "золоту середину" між інтересами України та Росії.

На думку західних медіа, тема переговорів про переговори буде на саміті однією з головних. Так, агентство Reuters, посилаючись на інформацію офіційного представника Євросоюзу, підтвердило, що у Хіросімі "лідери G7 обговорять ідею міжнародного мирного саміту щодо України". Газета New York Times припускає, що лідери G7 протягом трьох днів обговорюватимуть всі аспекти війни Росії в Україні, у тому числі запровадження санкцій, надання Києву винищувачів F-16 та "можливість переговорів про перемир'я або мирний договір". "Лідери Індії, Бразилії та інших країн, які неохоче підтримували Україну, також присутні на зустрічі як спостерігачі, і присутність пана Зеленського може ускладнити для них збереження цієї позиції, заявили кілька офіційних осіб", — пише газета, посилаючись на свої українські джерела.

Звісно, вплинути на позицію таких країн, як Бразилія, Індія, Китай, ПАР, — завдання дуже непросте. Але й не можна сказати, щоб воно було зовсім безнадійним, особливо коли тобі допомагають аргументами Джо Байден та інші лідери G7. Зараз Україна має шанс зробити партнерів Росії у БРІКС менш проросійськими. Якщо вони почнуть робити кроки в цьому напрямі, то в перспективі можуть дійти логічного висновку, що буква Р у їхній абревіатурі вже зайва.

Втім, це не скасовує ризиків. Кремль, звісно, намагатиметься використовувати партнерів із БРІКС для того, щоб схилити Київ до перемир'я. Але його аргументи виглядають дедалі менш переконливими, на відміну від аргументів української армії та західних союзників України.