Перед самітом "Нормандської четвірки". Про що будуть домовлятися Нуланд і Козак за спиною Зеленського

Процес підготовки зустрічі лідерів країн "Нормандської четвірки" прискорився. У зв'язку з цим заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд наблизила терміни свого візиту в Москву. У цьому поспіху можуть взагалі загубитися інтереси України.

Підтвердження від Єрмака

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак підтвердив, що тривають консультації щодо проведення зустрічі лідерів держав "Нормандської четвірки" найближчим часом. Україна виступає за те, щоб ця зустріч відбулася до того, як Ангела Меркель залишить посаду канцлера Німеччини, заявив Єрмак в ефірі програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV.

Про те, що такий саміт готується, ми писали ще два тижні тому. При цьому ми попередили, що якщо Володимир Зеленський поспішає і саміт потрібен йому, а не Путіну, то Кремль отримує подвійну перевагу і може вимагати від Банкової подвійних поступок.

Єрмак фактично підтвердив ці побоювання. Обгрунтовуючи поспіх з підготовки саміту, він ні слова не сказав про зміст підсумкового документа, який повинен бути підписаний. Замість цього він став доводити важливість того, "щоб зустріч лідерів держав "Нормандського формату" відбулася ще до кінця каденції пані Меркель". На думку Єрмака, це було б справедливо, мовляв, Меркель дуже багато зробила для мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Але це ще не всі визнання Єрмака. Він розповів також і про те, що Зеленський дуже хоче особистої зустрічі з Путіним. Єрмак нагадав, що Зеленський сам звернувся до Путіна з закликом про проведення такої зустрічі. "Безумовно, важливо, щоб ці переговори відбулися", — підкреслив Єрмак.

Що Путін може витребувати від Зеленського

Тут потрібно розуміти, що Путін погодиться вилізти зі свого бункера і злітати кудись в Європу лише в тому випадку, якщо це буде для нього дійсно важливо. Дві окремі поїздки — спочатку на саміт "Нормандської четвірки", а потім на особисту зустріч із Зеленським — це взагалі фантастика. А ось провести дві зустрічі поспіль — вчотирьох і відразу після цього удвох — це цілком можливий сценарій. Особливо якщо і за одну, і за другу зустріч заплатить Зеленський поступками з питань, що важливі для Кремля.

Нагадаємо, що за свою першу зустріч у "Нормандському форматі", яка відбулася 9 грудня 2019 р. Зеленський заплатив зобов'язанням, що зафіксоване в підсумковому документі, "інкорпорувати "формулу Штайнмаєра" в українське законодавство". Зараз Кремль домагається від Банкової згоди на "план дій", що запропонований фейковими "республіками", тобто фактично самим Кремлем.

Берлін і Париж зараз, судячи з усього, підіграють Москві і умовляють Київ капітулювати, ну тобто погодитися на російські умови. І якщо Київ згоден, то в такому випадку дійсно потрібно поспішати. Бо 26 вересня в Німеччині відбулися вибори і вже в кінці жовтня може бути сформований новий уряд. А новому канцлерові може знадобитися багато часу, щоб увійти в курс справи, вникнути в усі деталі тривалого (понад семи років) переговорного процесу і виробити власну позицію. Та й не факт, що участь у "Нормандській четвірці" буде для нього зовнішньополітичним пріоритетом.

Якщо новий канцлер Німеччини забариться, то відбудуться президентські вибори у Франції, які повинні пройти в квітні наступного року. Є ймовірність, що нинішній президент Еммануель Макрон програє (або взагалі не буде в них брати участь). І тоді станеться нова затримка. Щоб новий президент Франції виробив власну позицію і погодив її з новим канцлером Німеччини, може знадобитися ще пів року. Загалом, якщо не провести саміт "Нормандської четвірки" зараз, поки Меркель ще не пішла з поста канцлера, то зустріч може бути відкладена на рік — до наступної осені.

Але Зеленський не може чекати рік. Йому потрібно похвалитися хоч якимись результатами прямо зараз. Адже він уже підійшов до екватора свого президентства, а ніяких зрушень на шляху до миру на Донбасі досі немає.

Крім того, Зеленський хоче обговорювати на саміті ще і газопровід "Північний потік-2". Про це розповів Єрмак на форумі YES в Києві 11 вересня. Він зазначив, що питання "Північного потоку-2" вже обговорювалося під час відеоконференцій радників лідерів країн "Нормандської четвірки". За словами Єрмака, Україна наполягає на продовженні транзиту газу через територію України, бо це є дуже серйозним запобіжником від масштабної агресії Росії проти України.

Ймовірно, Путін може пообіцяти Зеленському якісь обсяги поставок російського газу в Європу по українській ГТС в обмін на відмову України від протидії запуску "Північного потоку-2". А Меркель і Макрон виступлять у ролі свідків і гарантів цих домовленостей. Але Путін, напевно, зажадає за цю угоду якоїсь додаткової плати.

Інтерес Росії полягає, крім запуску "Північного потоку-2", також і в подачі дніпровської води в Крим. Ще в червні з'явилася інформація про те, що це теж може стати частиною пакету домовленостей "Нормандської четвірки". Формулювання придумане таке: ОБСЄ приймає на себе договірні зобов'язання прийняти з боку України обумовлені обсяги води, оплата яких, за обумовленими цінами, гарантовані Німеччиною і Францією, і поставити ці обсяги на Кримський півострів по Північно-Кримському каналу.

У зв'язку з цим особливо підозріло виглядають плани двосторонніх переговорів Зеленського з Путіним, без участі Меркель і Макрона. Такі переговори можуть бути потрібні для обговорення деяких тем, до яких Німеччина і Франція не мають ніякого відношення і в які вони категорично не хочуть влазити. Це можуть бути, зокрема, питання, які безпосередньо стосуються інтересів США.

Чому Нуланд поспішає до Москви

Хоча останнім часом у медіа активно обговорюються перспективи приєднання США до "Нормандського формату", але це не більше ніж гіпотетична можливість. І вона точно не буде реалізована в найближчі місяці. Справді, зараз йде мова про те, щоб організувати зустріч Зеленського, Путіна, Макрона і Меркель, поки Меркель ще не пішла з поста канцлера. Абсолютно нереально в останній момент зробити учасником цієї зустрічі ще і президента США Джо Байдена. А головне, навіщо це Банковій, Кремлю, Парижу і Берліну, якщо вони вже про все заздалегідь домовилися?

Звичайно, це не означає, що Вашингтон не має впливу на переговорний процес. На початку липня радник Єрмака Олексій Арестович розповів, що Єрмак веде "інтенсивні консультації" з заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд, яка також "дуже інтенсивно спілкується" з заступником керівника адміністрації Путіна Дмитром Козаком.

17 вересня російська газета "Комерсант" повідомила, посилаючись на "інформовані джерела у Вашингтоні та Москві", що Вашингтон і Москва узгоджують можливість приїзду Нуланд у Росію для переговорів з Козаком з питань України. "Точна дата візиту не призначена — у переговорах фігурує листопад", — розповіла газета.

Вже 25 вересня той же "Комерсант" повідомив, що візит Нуланд "вступив у фінальну фазу підготовки" і, більш того, якщо раніше джерела газети повідомляли, що Нуланд може прилетіти в листопаді, то тепер у переговорах фігурує жовтень.

Зовсім не випадково після цього з'явилася дивна заява самопроголошеного "президента" Білорусі Олександра Лукашенка про те, що він домовився з Путіним робити відносно Києва "якісь дії" у відповідь на нібито розгортання в Україні американських військових баз.

"Ви бачите, вони туди, в Україні, тягнуть натовські війська. Під видом навчальних центрів вони створюють фактично бази. Бази Сполучені Штати створюють на Україні. Зрозуміло, що нам треба на це реагувати, — процитувала Лукашенка його пресслужба. — Ми з президентом Росії проводили і проводимо консультації з цього питання і домовилися, що там треба робити якісь дії. В іншому випадку ми завтра будемо мати прямо на кордоні Білорусі та Росії неприйнятну для нас ситуацію. Аж до розміщення ракет відповідної дальності. ми на це не підписувалися і допустити цього не можемо".

Після цього прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив, що Путін і Лукашенко обговорювали дане питання. "Тема потенційного розширення військової інфраструктури НАТО на територію України неодноразово згадувалася президентом Путіним ... Президент Путін говорив, що це знаходиться за межею тих самих "червоних ліній", про які він неодноразово говорив раніше". На питання, які можуть бути відповідні заходи Росії і Білорусі, Пєсков зазначив, що це будуть "дії щодо забезпечення безпеки двох держав".

Це фактично вимоги до Вашингтона і Києва, озвучені саме перед візитом Нуланд у Москву і перед очікуваним самітом "Нормандської четвірки". Кремлю дуже хочеться зірвати реалізацію планів, про які домовилися Зеленський і Байден на початку вересня. Тоді міністри оборони двох країн підписали Стратегічну оборонну рамкову угоду. На його основі, як повідомила заступник міністра оборони України Ганна Маляр, буде підготовлено багато угод — "по кожному напрямку оборонного партнерства, що було погоджено рамковою угодою".

Путін і Лукашенко побачили в цих планах намір Пентагона грунтовно закріпитися в Україні. Від себе додамо, що є деяка надія, що ці страхи Путіна і Лукашенка небезпідставні.

Так що Нуланд буде обговорювати з Козаком у Москві не тільки війну на Донбасі, але і більш широке коло питань. У тому числі — ті "червоні лінії", які зараз малює Путін і які він, можливо, зібрався показувати Зеленському на особистій зустрічі, якщо вона і справді відбудеться.

Навряд чи зараз має сенс робити якісь прогнози. Але в будь-якому випадку важливо підкреслити, що найближчі місяці будуть дуже напруженими, і це підвищує ймовірність спроб Путіна вдатися до збройних провокацій. Не даремно він доручив озвучити цю загрозу Лукашенку.