Паспортна війна. Коли Порошенко забере громадянство у Коломойського
Інформація про те, що підозрюваний у державній зраді народний депутат Андрій Артеменко позбавлений українського громадянства, блукає в інформпросторі вже давно. Спочатку, коли про це заявляв тільки лідер Радикальної партії Олег Ляшко, на це не звернули особливої уваги (мало чого Ляшко каже), тепер же, коли інформацію підтвердила нардеп від БПП Ірина Фриз та Державна міграційна служба, а в мережі з'явилися скріни відповідного указу президента, факт першого в історії незалежної України позбавлення громадянина його паспорта сумнівів уже не викликає. Разом з тим це воістину революційний для української юридичної практики рішення президента викликає масу запитань як правового, так і політичного спрямування.
Отже, щоб зрозуміти всю революційність прецеденту з Артеменко, необхідно згадати, що питання правових наслідків подвійного громадянства піднімався в Україні вже неодноразово причому як у політичній площині (зовсім недавня справа глави ГФС Романа Насирова та його британського паспорта), так і в неполітичної (у свій час тема піднімалася навколо футболіста Олександра Алієва, у якого, крім українського був і російський паспорт). Однак українське законодавство, завжди і всіма трактувалося як таке, що не дозволять законно відібрати у людини громадянство без його на те згоди незалежно від наявності одного або більше паспортів інших держав.
В основі цих міркувань лежала стаття 25 Конституції України, яка говорить: "Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство". У той же час Закон "Про громадянство" передбачає, що громадянство України може бути втрачено, перераховує підстави для втрати громадянства, і головним з таких підстав є "добровільне набуття громадянства іншої країни". При цьому закон ніде не стверджує, що добровільне набуття громадянства іншої країни означає автоматичну втрату українського громадянства.
Враховуючи, що Конституція вище будь-якого іншого закону України, законодавство в питаннях подвійного громадянства всіма і завжди до останніх подій трактувалося таким чином: український закон подвійне громадянство не передбачає, не визнає, але ніяк не забороняє, і будь-який українець не буде покараний, і вже тим більше не позбудеться українського паспорта, якщо отримає хоч сотню паспортів інших країн.
Таким трактуванням законодавства наші громадяни, в тому числі і високопоставлені чиновники, активно користувалися, не соромлячись отримувати паспорти інших країн і не дуже приховуючи цей факт. Той же Ігор Коломойський колись то жартома, чи то всерйоз заявляв, що у нього три паспорти, також йшлося про другому російському паспорті мера Одеси Геннадія Труханова, ізраїльському паспорті нардепа Борислава Берези та інших аналогічних випадках. При цьому всі були впевнені, що нікому і нічого за наявність другого паспорта не буде. Однак на Банковій тепер вирішили, що все буде по-іншому.
Тут варто нагадати, що не так давно - у березні цього року в парламенті був зареєстрований президентський законопроект про позбавлення українського громадянства осіб, які отримали другий паспорт, але через сесійний зал він так і не пройшов. Тим не менш Артеменко вже позбавили громадянства. А це означає, що президентські юристи вирішили, що зможуть обійтися і без змін в закон про громадянство, а обґрунтовувати новим трактуванням вже існуючого законодавства.
Ось тільки з новою і настільки радикальної трактуванням далеко не всі будуть згодні, а тому влада не уникнути звинувачень у незаконному позбавленні громадянства і пряме порушення Конституції. У той же час твердження, що стаття 25 Конституції прямо забороняє позбавлення будь-якого громадянина українського громадянства, не так однозначна, як може здатися на перший погляд.
Існує ще й четверта стаття Конституції, яка говорить: "В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом". При цьому чинний закон про громадянство каже, що добровільне набуття громадянства іншої держави є підставою для втрати українського громадянства.
Таким чином, виходячи із задекларованого статтею 4 Конституції принципу єдиного громадянства, а також гарантованого статтею 25-ї права на зміну громадянства, факт добровільного набуття другого громадянства можна за замовчуванням трактувати як згоду на втрату українського, оскільки друге громадянство несумісне з принципом єдиного громадянства. Адже будь-яка людина, будучи громадянином країни, Конституція якої встановлює єдине громадянство, при зверненні в іншу країну за отриманням другого громадянства не може не розуміти, що, отримавши другий паспорт, порушить 4-ю статтю Конституції і, відповідно, згоден втратити український паспорт.
Таким чином, маємо дві трактування Конституції і закону про громадянство, що суперечать один одному, і вирішити це протиріччя може тільки Конституційний суд, якщо отримає відповідний запит. А такий запит цілком може з'явитися, в тому числі і від президента, щоб остаточно розставити всі крапки над "і".
Що ж стосується політичних наслідків такого кроку, то тепер президент отримав додатковий інструмент вирішення політичних питань. У випадку з Артеменко останній разом з громадянством автоматично втратив депутатський мандат, і недоторканність. І для вирішення цього питання не потрібно було проходити довгу процедуру розгляду Верховною Радою подання генпрокурора і збирати заповітні 226 голосів. Все вирішила отримана ГПУ інформація про друге громадянство Артеменко і указ президента. Ніяких політичних ускладнень.
Як далі розпорядиться Порошенко цим інструментом, питання поки що відкрите, але раз вже прецедент має місце бути, то логічним було б прийняття аналогічних рішень по всім іншим подтвердившимся фактами подвійного громадянства. Як мінімум буде правильно перевірити правдивість інформації про друге паспорти у Насирова, Коломойського, Труханова та у багатьох інших. Так що нас може чекати велика політична паспортна війна.
Тим більше, якщо вірити оприлюдненим фотокопиям указу президента, разом з Артеменко громадянства втратили ще кілька людей. Це колишній соратник Саакашвілі, депутат Одеської міськради Саша Боровик, Денис Новгородський, Оксана Нусс, Лілія Юзич. І якщо перші двоє - публічні політики, то решта троє в Україні нікому не відомі, і жодних причин, крім юридичних осіб, для позбавлення громадянства цих людей просто немає. Так що якщо українська влада всерйоз візьметься за власників друге паспортів, то найближчим часом нас можуть чекати нові несподівані повороти.
В той же час не потрібно забувати, що питання надання і позбавлення громадянства знаходиться виключно в компетенції глави держави, і той може реагувати або не реагувати на факти другого громадянства за своїм розсудом. Якщо так до кінця і не зрозуміло, чи дозволяє українське законодавство позбавляти людей громадянства, то воно вже точно не накладає на главу держави зобов'язання карати позбавленням громадянства всіх, у кого є другий паспорт.
За словами деяких експертів, до 80% українських політиків мають другі паспорти. Якщо це так, то всі вони опиняються на гачку у влади, яка в будь-яку хвилину може позбавити їх громадянства, а разом з ним усіх посад, мандатів і будь недоторканності, не втративши при цьому права залучати позбавлених паспорта до кримінальної відповідальності, адже на момент вчинення гіпотетичних злочинів, навіть таких, як зрада батьківщині, всі вони були повноправними громадянами України. Тепер всі "подвійні" і "потрійні" громадяни просто зобов'язані бути лояльними до влади.
