Пасхальне перемир'я. "Гібриди" готують удар в обхід Маріуполя (КАРТА)
Природно, що всі "договірні сторони говорять про свій успіх, але на даний момент поки неясно, скільки триватиме таке перемир'я і кому воно більше необхідно. Адже, як бойовики, так і ВСУ за останні пару місяців просунулися на різних напрямках, займаючи сіру зону, і тепер необхідний час для ротації бойових частин, підтягування резервів і накопичення сил перед можливою річної кампанією.
Те, що перемир'я 1-2 квітня реально відбулося, свідчить цілий ряд об'єктивних фактів, таких як, наприклад, кількість обстрілів, зафіксованих нашою стороною, і втрати. Так, якщо за 31 березня прес-офіцери сил АТО заявили про 94 бойових зіткненнях на всій лінії зіткнення, то за 1 квітня — лише 37. Немає за ці два дні і загиблих — лише 14 поранених (з них чотири за перший день перемир'я).
Тим часом "неспішні" бойові дії тривають, у зведеннях фігурують приморське і авдіївске напрямку. В той же час повністю замовкла Луганщина, що в принципі і очікувано — по-перше, формування "Луганської недореспублики" завжди відрізнялися відверто слабкою підготовкою, по-друге, "лідер республіки" на тлі чуток про можливе об'єднання ДНР з ЛНР зайнятий більш приземленими справами.
І ще один важливий фактор тиші на луганському напрямку — відсутність зміни лінії протистояння. Адже за останні кілька місяців на Донеччині відбулися досить істотні локальні зміни, які в майбутньому можуть принести чимало клопоту як нам, так і противнику. З нашого боку мова йде про просування на Авдіївської "промке" (широко відомі відбиті у ворога позиції "Алмаз"), північніше Докучаєвська і в районі Водяного–Пикузы.
З боку незаконних збройних формувань теж є як мінімум дві ділянки, де їм вдалося просунутися, зайнявши всю сіру зону і навіть подекуди панівні висоти. Мова йде перш за все про районі південніше Докучаєвська — на важливій дорозі Роздольне–Новотроїцьке. Тут стратегічно важливими є три невеликих населених пункти (Петрівське, Вікторівка і Богданівка), які як би "нанизані" вздовж дороги. Не даремно саме район Петровського був одним з тих пунктів, на яких наше командування наполягало на створення демілітаризованої зони" нарівні з Золотим і Станицею Луганській.
В рамках можливого розвитку наступу тут вельми непросте становище для наших військових, яка зумовлена географією, — направлення за всіма географічними ознаками танкоопасное. І саме тут варто чекати атаки противника у випадку "великого наступу" в напрямку Запорізької області та оточення Маріуполя (який, природно, ніхто в здоровому глузді не розраховує брати в лоб).
Другий ділянку, де противнику вдалося трохи просунутися, — це район Спартака. Тут піхотні групи при підтримці танків змогли зайняти сіру зону, вийшовши практично на дистанцію ближнього бою за направленням на Невельское. Саме тому, до речі, цей населений пункт став дуже часто фігурувати в зведеннях від штабу АТО.
Цей напрямок теж є критично важливим для наших позицій у районі Донецька і потенційно може бути небезпечним у разі можливого локального загострення з встановленням теплої погоди і появою "зеленки".
Можливо, найближчим часом ми побачимо і локальні бої на Светлодарской дузі — адже тут відбувається чергова ротація: 54-ту окрему механізовану бригаду відводять в тил, на її місце стає 53-я. А такий перехідний період ворог завжди використовує для провокацій і локальних загострень. Взагалі 54-я простояла на дузі більше року і за цей час зазнала значних людських втрат — так, тільки за березень у неї чотири загиблих.
Зазначимо, що березень став одним з найкривавіших для нашої армії з початку року: за неофіційними підрахунками загинуло 55 осіб, з яких 41 — безпосередньо на фронті (або померли від бойових ран в госпіталях і лікарнях). По місцях загибелі можна робити висновки про найбільш гарячих точках АТО: насамперед це північні околиці Донецька (15 загиблих), Светлодарская дуга (10 осіб) і приморське напрям (8 загиблих).
Загалом, події буквально найближчих днів покажуть, наскільки міцним є перемир'я. Але враховуючи досвід попередніх домовленостей (яких з початку війни вже було десятка два) і відомі факти підтягування бойовиками сил і засобів до лінії зіткнення, навряд чи варто чекати багато. Можливо, ще два тижні крихке перемир'я і протримається, проте вже з 20-х чисел квітня варто очікувати серйозного загострення ситуації на Донбасі.
