ПАРЄ ухвалила резолюцію про мови нацменшин, але Україну згадала лише побіжно
Питання українського закону про освіту в доповіді щодо захисту мов меншин був згаданий лише в пояснювальній записці доповідача.
При обговоренні доповіді "Захист та просування регіональних мов або мов меншин у Європі", автором якого виступила депутат від Угорщини Троянда Хоффманн (група Європейської народної партії), Україну згадали тільки в контексті дискусії, яка пройшла в жовтні 2017 року на минулій сесії.
Зокрема, у пояснювальній записці, доданої до проекту резолюції, говориться, що новий український закон про освіту трактує мову, на якій говорять національні меншини, як іноземний.
"Це робить обов'язковим використання офіційної мови в навчанні, і тільки певні предмети можуть викладатися на офіційних мовах Європейського Союзу, починаючи з п'ятого класу, в умовах, які досі не визначені. Це фундаментальне концептуальна відмінність: викладання німецькою, польською, угорською, румунською, болгарською, словацькою чи грецькою мовами не виправдовується тим, що вони є європейськими мовами, але тим, що вони рідною мовою меншин, що проживають в Україні", - зазначається в додатку.
Автор доповіді вважає, що обов'язки, взяті країною при ратифікації Хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції, не можуть бути замінені викладанням офіційних мов Європейського Союзу на певних рівнях або додаткових умов.
"Таке рішення не враховує мови меншин, які не є офіційними мовами Європейського Союзу. Я твердо переконана, що при прийнятті нового законодавства країна не виконала свої міжнародні зобов'язання і стандарти Ради Європи", - написала Хоффманн.
Як повідомляла "ДС", 8 грудня Венеціанська комісія прийняла рішення про скандальну "мовної" статті закону "Про освіту", зайнявши сторону України. При цьому комісія рекомендувала Україні пролонгувати перехідний період для імплементації мовної статті.
Комісія також пропонує Україні збалансувати положення мовних норм закону про освіту щодо російської мови.
