Партійні забави мільярдерів. Хто танцює "Відродження" з Хомутинніком
"Ділова столиця" продовжує цикл матеріалів "Вибори-2019 і олігархи", у яких розповідає про основні "центри сили", які можуть надати визначальний вплив на хід президентської кампанії-2019. Читайте також Що робити? Коли "Народний фронт" позбавиться від Яценюка
Склад прем'єр-ліги в українській політиці змінюється чи не частіше, ніж у футболі. Це цілком природно для революційних часів. Дивно інше: за останні пару років у число найвпливовіших політиків зумів увійти людина, що не має ніякого відношення до революції, - колишній "регіонал" Андрій Веревський. Причому сталося це зовсім непомітно для широкої публіки.
Про успіхи Веревського, звичайно, говорили, але виключно в сфері бізнесу. Його стан стрімко наближається до $1 млрд, що вже вивело його, за різними оцінками, в першу десятку або навіть першу п'ятірку українських багатіїв.
Агропромислова компанія "Кернел", чиїм засновником і мажоритарним акціонером є Веревський, має, за її власними даними, 385 тис. га орендованої землі (без урахування останніх придбань), а також потужностями з переробки 3,5 млн т насіння соняшнику на рік. "Кернел" лідирує серед українських виробників соняшникової олії, довівши свою частку на ринку до 30%, а також є одним із найбільших виробників зернових культур, забезпечуючи 12% загального обсягу експорту зерна з України.
У 2015/16 фінансовому році дохід компанії склав майже $2 млрд, чистий прибуток - $225 млн. На початку 2017 р. "Кернел" успішно розмістила єврооблігації на $500 млн із прибутковістю 8,875% річних. Це дозволило їй приступити до великої інвестиційної програми. Буквально днями компанія повідомила про збільшення свого земельного фонду на 190 тис. га. Угода з холдингом "Українські аграрні інвестиції" на суму $155 млн була схвалена АМКУ в травні і повинна завершитися до 1 липня 2017 р. наприкінці травня Веревський повідомив, що "Кернел" завершує переговори про придбання ще однієї компанії з земельним банком 40 тис. га.
Що ж стосується політики, то до недавнього часу вважалося, що Веревський від неї відійшов. Він був народним депутатом 11 років - з 2002-го по 2013-й. У перший раз виграв мажоритарний округ на рідній Полтавщині. У Верховній Раді вміло вловлював політичну кон'юнктуру, вчасно міняв орієнтацію: протягом каденції встиг побувати в "Єдиній Україні", "Європейський вибір", "Регіонах України" і фракції БЮТ. У 2006-му і 2007-му пройшов у парламент за списками БЮТ, але восени 2010-го перейшов у фракцію Партії регіонів і в 2012-му став депутатом за списком ПР.
5 березня 2013 р. Верховна Рада припинила його повноваження, після того як Вищий адміністративний суд постановив забрати у нього мандат народного депутата. З таким позовом виступив тодішній спікер парламенту Володимир Рибак. За офіційною версією, Веревський в порушення закону про статус народного депутата суміщав роботу в парламенті з керівною посадою у своєму агрохолдингу. Неофіційно ж розповідали, що Веревського покарали за те, що з 2011 р. він постійно проживає в Швейцарії, звідки і керує своїм бізнесом. Мовляв, "регіонали" таким способом зміцнили дисципліну у фракції, вказавши прогульникам засідань, що їх чекає аналогічна кара.
Після революції Веревський не змінив свій спосіб життя і спосіб ведення бізнесу. Тому й залишилося непоміченим широкою публікою, що він вирішив обзавестися власною опорою в новому парламенті і "на паях" з Ігорем Коломойським став натхненником створення депутатами-мажоритарниками групи "Економічний розвиток", пізніше перейменованої в групу "Відродження", а потім в групу "Партія "Відродження".
Лідер цієї групи Віталій Хомутинник є бізнес-партнером як Веревського, так і Коломойського. У 2014-2015 рр. Хомутиннік через свій Cascade Investment Fund сконцентрував 5% акцій холдингу "Кернел". А разом з Коломойським Хомутиннік володіє компанією "Укрнафтобуріння", яка щомісяця видобуває близько 30 млн кубометрів газу. Звичайно, це далеко не єдині активи Хомутинника. За підсумками електронного декларування з'ясувалося, що він є бенефіціаром 40 компаній, а також лідером серед парламентаріїв за задекларованим доходам - 167 млн грн у 2015 р. Але все ж за обсягом капіталу він значно поступається Коломойському і Веревському.
У попередньому парламенті Хомутиннік очолював комітет з питань податкової та митної політики і завдяки цьому здобув великий вплив на формування керівного складу податкових і митних органів у регіонах, а також на вирішення специфічних питань типу відшкодування ПДВ. У нинішньому парламенті він всього лише рядовий член того ж комітету, але, як кажуть знаючі люди, зберіг частину колишнього впливу в структурах фіскальної служби.
Рік тому, незадовго до літніх канікул, стало відомо про конфлікт між Хомутинником і Коломойським і про відхід від останнього проекту "Відродження". Всупереч прогнозам, група не розкололася. Але при цьому, як показали подальші голосування, вона зробила явний крен у бік Банкової. Власне, в такому зближенні були зацікавлені обидві сторони. У перший рік після парламентських виборів президентська команда ігнорувала "Відродження", оскільки мала справно голосує коаліцію. Однак потім все частіше голосів стало не вистачати, і Хомутиннік відчув себе володарем "золотої акції".
Зараз у цій групі 26 депутатів, серед них є і досить заможні, але з великими проблемами. Наприклад, власник футбольного клубу "Чорноморець" (Одеса) Леонід Клімов заборгував Нацбанку 310 млн грн зі стабілізаційного кредиту для Імексбанку. У 2016-му НБУ намагався стягнути цю суму з депутата, суд спочатку задовольнив вимоги центробанку, але Клімов домігся скасування цього рішення. А власник агрофірми "Калиновий край" на Черкащині, володар звання Герой України (за заслуги в розвитку АПК) Геннадій Бобов минулого місяця ледь не позбувся депутатського мандата з-за несплати податків і, щоб уникнути цього, був змушений перерахувати в держбюджет близько 38 млн грн.
Крім групи в парламенті, "Відродження" має партійними структурами в столиці та областях. Найпотужніша парторганізація - на Харківщині. Там "Відродження" має в своїх лавах мера Харкова Геннадія Кернеса, найбільші фракції у Харківській міськраді та облраді. Відомо, що Кернеса привів у "Відродження" Коломойський, але зараз мер Харкова - однозначно союзник Хомутинника, який, до речі, був обраний до парламенту в одному з округів Харкова за допомогою Кернеса.
Зміст всієї партійної машини, природно, вимагає грошей. І витрати зростуть у десятки разів, коли справа дійде до виборів. Навряд чи б Хомутиннік замахувався на такі плани, якщо б він не мав партнером Веревського
Втім, не схоже, щоб Веревський зібрався сам засідати у Верховній Раді. Він, подібно Коломойському, Пінчуку, Ахметову, вважає себе занадто крутим для цього. Швидше він буде і далі керувати своїми депутатами зі Швейцарії.
З урахуванням фінансових можливостей Веревського і фактора Харківщини, де "Відродження" в 2015 р. отримало 41,7% голосів, ця партія має непогані шанси подолати 5%-ний бар'єр в цілому по Україні. У новому парламенті "Відродження" планує з самого початку увійти до складу правлячої коаліції і ділити портфелі не тільки в парламенті, але і в уряді.
Щоправда, проблемою цієї партії є відсутність популярних лідерів. Зараз політрадою партії керує Хомутинник, а головою партії значиться член парламентської групи "Відродження" Віктор Бондар. І Бондар, і Хомутиннік в минулому парламенті були членами фракції ПР і тому є незручними публічними партнерами для Банкової. Очікується, що найближчим часом головою партії замість Бондаря буде обраний Валерій Коновалюк, який хоч і теж екс-"регіонал" (в 2007-2012 рр. був народним депутатом від ПР), але хвалиться тим, що в липні 2012-го вийшов з Партії регіонів через незгоду з політикою Януковича.
У свою чергу, Банкова розраховує перш за все на активну участь "Відродження" у виборчій кампанії Петра Порошенка, причому не тільки на Харківщині. В залежності від того, наскільки значним виявиться внесок "Відродження" перемогу Порошенка на президентських виборах, і буде вирішуватися питання про те, чи візьмуть партію в правлячу більшість і які посади їй дадуть.
Що залежить від виборчої системи
На хід парламентської кампанії, як і на склад нової Верховної Ради, може сильно вплинути зміна виборчої системи. Зараз виглядає найбільш ймовірним, що збережеться нинішня система, за якої половина парламенту обирається у мажоритарних округах, а половина - за партійними списками. На повернення до суто пропорційною системою (у тому вигляді, в якому вона діяла на виборах 2006 і 2007 рр., або ж у варіанті з так званими відкритими партійними списками) зараз немає голосів у парламенті. До того ж мажоритарники, особливо з числа бізнесменів, традиційно схильні до угодовству з владою (якою б вона не була), тому Петру Порошенку начебто нема чого від них відмовлятися.
І все ж скидати таку можливість з рахунків не варто. Бізнесмени-мажоритарники при всьому своєму конформізмі аж ніяк не забувають про власних фінансових інтересах - і для їх відстоювання люблять кучкувалися в депутатські групи. Це сильно знижує керованість парламенту і різко підвищує ціну найважливіших голосувань. В кінцевому підсумку потенційна вигода від згоди мажоритарників може повністю нівелюватися збитками від компромісів з ними, на які змушена йти владу.
Крім того, чіпляння Банковій за змішану систему додає очок тим партіям, які вимагають переходу до суто пропорційної системи з відкритими списками. Тому не виключено, що ближче до виборів Порошенко захоче перехопити ініціативу і сам запропонує реформу виборчого законодавства.
Читайте також
