Парламентські вибори. Офіційні дані ЦВК
Виборчі дільниці відкрилися о 8:00 ранку і закрилися в 20:00 вечора. Українці обрали своїх представників до парламенту за змішаною системою: половина депутатів буде обрано за пропорційною системою - за партійними списками, інша половина - по мажоритарних виборчих округах.
За даними ЦВК, остаточна явка склала 49,84%.
Офіційні дані ЦВК станом на 07:00 26 липня
Після підрахунку 99.94% голосів у Верховну Раду проходять такі партії:
"Слуга народу" - 43.16% (≈ 124 мандата за списками, за мажоритаркою - 129)
"Опозиційна платформа - За життя" - 13.04% (≈ 37 мандата за списками, за мажоритаркою - 7)
"Батьківщина" - 8.18% (≈ 24 мандатів за списками, за мажоритаркою - 1)
"Європейська солідарність" 8.10% (≈ 23 мандатів за списками, за мажоритаркою - 2)
"Голос" - 5.82% (≈ 17 мандатів за списками, за мажоритаркою - 3)
О 20:00, після закриття дільниць по всій Україні, були оголошені перші результати екзитполів. Зокрема, згідно з даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", КМІС та Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, в нову Раду проходять п'ять партій:
"Слуга народу" набрала 43,9%,
"Опозиційна платформа - За життя" з 11,5%,
"Європейська солідарність" Петра Порошенка з 8,9% підтримки,
"Батьківщина" Юлії Тимошенко з 7,6%.
"Голос" Святослава Вакарчука з 6,3% .
Відзначимо, в день голосування на позачергових виборах у Верховну Раду слідчі поліції відкрили понад 40 виробництв про порушення виборчого процесу.
Станом на 18:00 21 липня в підрозділи поліції надійшло 1792 заяви і повідомлення про порушення виборчого процесу. Найбільше таких повідомлень зареєстровано в Дніпропетровській (237), Донецькій (242) областях та місті Києві (129).
За 44 фактами відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зокрема, 23 розпочаті кримінальні провадження за ст. 158-1 ("Незаконне використання виборчого бюлетеня"), шість - за ст. 160 ("Підкуп") і п'ять кримінальних проваджень - за ст. 157 ("Перешкоджання здійсненню виборчого права").
Не обійшлося і без курйозів. Наприклад, священик Василь Рак під час ранкового богослужіння в Храмі трьох Святителів у с. Чукаловка (Івано-Франківська область) закликав голосувати відразу чотирьох кандидатів. У той же час, у Львові, майже відразу після відкриття дільниці №461982 на окрузі №115 прийшла голосувати 94-річна львів'янка, яка почала рвати свій бюлетень, а потім їсти його. У Києві на одній з дільниць для голосування на позачергових виборах у Верховну Раду виборниця прикинулася мертвою, тому що забула свій паспорт.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради в день своєї інавгурації. Виборча кампанія проводилася в стислі терміни на підготовку виборів було лише два місяці.
Лідером парламентської гонки очікувано стала партія президента "Слуга народу", яка раніше носила назву Партія рішучих змін. За даними Мін'юсту вона була зареєстрована 13 квітня 2016 року. Тоді її головою був Євген Юрдига.
Згідно зі звітом партії за другий квартал 2018 року, вона безкоштовно користується офісом на 4 м2 в Києві (яку надає в користування спонсор), вона не володіє ніякими засобами і не проводить жодних виплат.
Офіційна реєстрація партії під новою назвою відбулася 2 грудня 2017 року. Організація названа одним ім'ям з комедійним серіалом 2017 року і фільмом 2019 року "Слуга народу" виробництва студії "Квартал-95". 21 січня 2019 року партія Слуга народу висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти.
Спершу керівником партії був Іван Баканов, який також був керівником української гумористичної студії Квартал 95, однак 22 травня 2019 року його призначили першим заступником голови Служби безпеки України та начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ.
Таким чином, 27 травня новим главою президентської партії Слуга народу став політичний радник глави держави Дмитро Разумков. Головою виборчого штабу партії став Олександр Корнієнко, керівником діджитал-напрямки Михайло Федоров.
У той же час у парламент проходить партія "Європейська Солідарність" п'ятого президента Петра Порошенка. Раніше партія мала назву Блок Петра Порошенка, а її главами були генпрокурор Юрій Луценко, і мер Києва Віталій Кличко.
25 вересня 2014 року Порошенко презентував план розвитку України на найближчі шість років, який фактично становив основу передвиборної програми партії. "Стратегія-2020" передбачала реалізацію реформ 60 і спеціальних програм, виконання яких підготує Україну до того, щоб через шість років подати заявку на отримання членства в ЄС. Партія була обрана в парламент і входила коаліцію останніх п'ять років.
Після президентських виборів партія взяла нову назву, обрала нового голову - п'ятого президента Петра Порошенка. Крім того, політсила помітно оновила склад. До президії партії увійшли: Ірина Геращенко, Марія Іонова, Юрій Бірюков, Сергій Таран, Віталій Гайдукевич, Олег Синютка, Максим Саврасов і Петро Порошенко.
Передвиборна програма акцентувала на оборонній галузі, боротьбі з корупцією, децентралізації.Частина положень детальніше розписали в коаліційній угоді та нової редакції програми БПП.
Ще однією силою в парламенті стане "Опозиційна платформа - За життя". У неї входять партія розвитку України (частина "Опозиційного блоку") і партія "За життя" Вадима Рабиновича і Віктора Медведчука. "Опозиційна платформа - За життя" висувала Юрія Бойка в якості свого кандидата в президенти на президентські вибори 2019 року.
Після того, як Бойко був виключений з "Опозиційного блоку" (через "зради інтересів своїх виборців"), 20 листопада 2018 року він анонсував створення нової парламентської групи "Опозиційна платформа - За життя". За словами Бойка, частина "Опозиційного блоку" повинна приєднатися до цієї нової парламентської групи, і заявив, що "у нас є кілька пропозицій від депутатів, що належать до інших групувань".
Партія пропагує позицію, звану її противниками проросійською. Її керівник Вадим Рабинович називає війну на сході України "цивільної", бачить "тиск на російськомовних" і "незгодних із політикою Києва".
У парламенті також буде працювати і "Батьківщина", очолювана Юлією Тимошенко. У складі Блоку Юлії Тимошенко партія "Батьківщина" брала участь у роботі Верховної ради України з 2002 року.
З 2008 року партія є членом наглядової ради Європейської народної партії. Лідер партії Юлія Тимошенко в жовтні 2011 року була засуджена до семи років тюремного ув'язнення за звинуваченням у перевищенні влади і службових повноважень. Процес над нею було визнано політично мотивованим. Реабілітована Верховним Судом України та Європейським судом з прав людини за відсутністю складу злочину.
Перед парламентськими виборами 2012 року участь блоків політичних партій у виборах було заборонено, "Батьківщина" провела кампанію під назвою "Об'єднана опозиція "Батьківщина", висунувши від свого імені членів інших партій - союзників "Батьківщини"; партійний список очолив лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк. 15 червня 2013 партії "Фронт Змін" та "Реформи і Порядок" остаточно злилися з "Батьківщиною" шляхом самоліквідації.
Після реформування партії, на парламентські вибори 2014 року партія пішла в оновленому складі, у першу п'ятірку передвиборного списку увійшли: Надія Савченко, Юлія Тимошенко, Ігор Луценко, Сергій Соболєв, Альона Шкрум. За результатами місцевих виборів 2015 року - партія "ВО "Батьківщина" отримала друге місце, тим самим вдвічі збільшила свій результат у порівнянні з парламентськими виборами 2014 року.
Новачком у Верховній Раді стане партія "Голос" рок-музиканта і екс-нардепа Святослава Вакарчука. Про створення партії було оголошено 16 травня 2019, презентація відбулася на Старокиївській горі у Києві.
Незважаючи на те, що до позачергових парламентських виборів Вакарчук не встигав зареєструвати партію, було вирішено перейменувати і перереєструвати партію "Платформа ініціатив" в партію "Голос". Партія "Платформа ініціатив" зареєстрована 10 лютого 2015.
21 травня 2019 партія отримала офіційні документи про перереєстрацію.
