Парламент і війна. Чому досвід Верховної Ради є унікальним
Щороку 30 червня світ відзначає Міжнародний день парламентаризму. Сильний парламент є ознакою стійкої демократії. Він дозволяє громадянам через своїх представників формувати державну політику, контролювати та впливати на урядові рішення, брати участь у законотворенні. Парламентаризм розвиває політичну культуру та сприяє балансу між гілками влади, забезпечуючи стабільність у країні
Проте рівень парламентаризму, як і демократії, відрізняється у різних країнах світу. Одні парламенти на законодавчому рівні вже регулюють використання штучного інтелекту, інші – все ще борються за свою суб’єктність і визнання. Тому в День парламентаризму ООН і Міжпарламентський союз закликають законодавчі органи провести самооцінку: якого прогресу вони досягли, як виконують представницьку та контрольну функції, що заважає ефективній і прозорій роботі, чи йде парламент в ногу з часом і новими технологіями, чи є він інклюзивним тощо.
Україна знову переживає момент своєї історії, коли Росія стає на заваді розвитку парламентаризму та демократії, загрожує незалежності та суверенітету. Те, що Верховна Рада встояла, – вже є досягненням та унікальним досвідом, який вивчають сучасні демократії. Про те, як парламент працює в умовах воєнного стану та як дотримується демократичних процедур – питання, на яке спробуємо відповісти.
Парламентаризм у час війни
Верховна Рада вже понад два роки функціонує в умовах повномасштабного вторгнення та понад десять – в умовах зовнішньої агресії та окупації частини території. Виклики, які сьогодні постають перед українським парламентом, не мають аналогів у Європі. Аналітик Тарас Радь зазначав, що найближчим до України за контекстом і суттю є лише досвід Великої Британії в роки Другої світової війни.
З одного боку, це зумовило пожвавлення міжпарламентської дипломатії. Представники парламенту активно комунікують із закордонними колегами, щоб мобілізувати їхню підтримку та допомогу у протистоянні Росії. Міжнародні партнери раз у раз відвідують Верховну Раду, наголошуючи у промовах із трибуни на подальшій допомозі та співпраці.
З іншого боку, такі умови створили зовсім інші очікування суспільства та посилили рівень відповідальності законотворців за ухвалення рішень, які – без перебільшення – визначають долю держави. Українці стають все більш критичні до інституцій. Друга хвиля опитування "Громадяни і парламент", яке провели в межах Програми USAID "РАДА: наступне покоління", показала істотне зниження рівня довіри до парламенту – з 56% (жовтень 2022 р.) до 29% (лютий 2024 р.).
Результати цього опитування також вказують на зниження обізнаності громадян про діяльність Верховної Ради, що свідчить про нестачу комунікації. Це стосується як інформації про перебіг та підсумки пленарного засідання, так і про роботу парламентських комітетів, які все ще намагаються досягти довоєнних темпів інформування.
Водночас експерти стверджують, що попри всі складнощі повномасштабного вторгнення, Верховна Рада зберегла свою конституційну роль та виконує повноваження. Дослідження "Парламент в умовах війни: приклад України" показало, що український парламент мінімально делегував свої повноваження та здійснює законодавчу роботу відповідно до Конституції України та Регламенту попри певні процедурні й організаційні зміни.
Шлях до змін
Незважаючи на загрози та виклики воєнного стану, Верховна Рада стабільно функціонує, забезпечуючи стійкість нашої демократії, від якої, зокрема, залежить і підтримка міжнародних партнерів. Проте навіть у такий складний час парламент повинен розвиватися, бути рушієм демократичного будівництва і працювати над підвищенням рівня суспільної довіри – не лише як до певних персоналій, а як до спроможної інституції, що уособлює демократичні цінності та прагнення народу.
Для цього, в першу чергу, варто забезпечити максимальну прозорість і відкритість роботи парламенту, дослухатися до прагнень українського народу, як-от здійснення євроінтеграції та реформ, а також посилити свої комунікації і розширити можливості медіа для висвітлення важливих подій безпосередньо під час пленарного засідання. Адже коли відсутня інформація про зміст та графік пленарних засідань, інститутам громадянського суспільства часто складно відреагувати на певну ініціативу або вчасно надати експертний висновок.
Цьогоріч Міжпарламентський союз обрав тему до Дня парламентаризму – "Парламентська дипломатія: будуємо мости для миру та порозуміння". І для України важливо використовувати потенціал такої дипломатії, вести активний діалог з іншими парламентами, оскільки вони можуть допомогти нам виграти війну та успішно крокувати по стежці євроатлантичної інтеграції.
