План Стефанчука. Які сюрпризи вигадали "слуги" для Верховної Ради

Про плани Верховної Ради на 2022 рік розповіли спікер Руслан Стефанчук та голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін. У подібних анонсах завжди цікаво не лише те, що там є, а й те, що туди не потрапило.

ОАСК буде збережено?

Перше, що впадає у вічі, це відсутність у списку пріоритетів парламенту на найближчий рік президентського законопроєкту №5369 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду". Володимир Зеленський вніс його ще дев'ять місяців тому, 13 квітня 2021 р., та визначив як невідкладний. Але біда: парламентська монобільшість досі не спромоглася розглянути його хоча б у першому читанні. А зараз Стефанчук безцеремонно вдав, що забув про цей невідкладний проєкт Зеленського, ніби його й не було.

Усім зрозуміло, що ні "слуги народу", ні спікер парламенту не перейшли в опозицію до президента. Вони затягують розгляд законопроєкту про ліквідацію ОАСК з простої причини, що це вигідно Зеленському. Він своїм законопроєктом підвісив ОАСК на гачок. І це є надійною гарантією того, що суд штампуватиме ті рішення, які потрібні Банковій.

Влітку та восени можна було припускати, що це короткочасна затримка. Але зараз, схоже, на Банковій вирішили протримати ОАСК у його нинішньому слухняному вигляді та підвішеному стані якнайдовше.

Особливо цінним може бути ОАСК, якщо Банковій захочеться скасувати результати конкурсу на посаду директора НАБУ. Нагадаємо, закон про новий порядок конкурсу був прийнятий 19 жовтня і набув чинності 10 листопада. Вирішальний голос отримали члени конкурсної комісії, які представлятимуть міжнародні та іноземні організації. І ось якщо результати конкурсу Банковій не сподобаються – на цей випадок потрібний ОАСК.

Не зайве нагадати, що ОАСК уже зіграв свою роль у зриві конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І може зіграти ще – ця історія досі не завершилася.

Ослаблення Баканова

Водночас Стефанчук не забув назвати серед пріоритетів реформу СБУ. Він наголосив, що "це серйозне зобов'язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов'язання має бути виконане на початку 2022 р. Тому що СБУ має виконувати лише властиві їй функції та не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо".

Відповідний законопроєкт №3196-д було прийнято у першому читанні ще рік тому, 28 січня 2021 р. Реформування СБУ є однією з умов євроатлантичної інтеграції України. Допомогу у цій реформі надає Міжнародна консультативна група з числа представників консультативної місії ЄС, представництв ЄС та НАТО та посольства США. За участю цієї групи законопроєкт №3196-д було підготовлено до другого читання. 22 вересня його схвалив профільний парламентський комітет (з питань нацбезпеки, оборони та розвідки).

Але внесення проєкту до сесійної зали було поставлено на паузу. Знову ж таки, це не могло статися без вказівки від Зеленського. Більше того, західним партнерам стало відомо про плани внести до проєкту нові поправки, вигідні голові СБУ Івану Баканову та не узгоджені з Міжнародною консультативною групою. 5 жовтня посли країн G7 відреагували на це заявою, в якій наголосили на "важливості якнайшвидшого ухвалення Верховною Радою закону про СБУ без внесення подальших правок", а 8 жовтня докладно виклали свої побоювання у статті, яка вийшла на "Європейській правді". 4 грудня посли G7 мали зустріч із Андрієм Єрмаком, у ході якої знову "зазначили важливість якнайшвидшого ухвалення наявного законопроєкту про СБУ без змін".

Проте закон так і не ухвалено. І якщо зараз Стефанчук обіцяє прийняти його "на початку 2022 р.", то це, звісно, чудово. Але найголовніше залишається під питанням — чи буде його прийнято у своєму нинішньому вигляді, як наполягають посли G7, або ж туди за вказівкою Зеленського внесуть виправлення, вигідні Баканову.

Сигнали від Венеціанки

Неабиякий резонанс очікується і від розгляду законопроєкту №5512 "Про місцевий референдум". Його першими авторами вважаються Руслан Стефанчук, голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія та перший віцеспікер Олександр Корнієнко. Його було внесено ще 19 травня, а 25 жовтня Стефанчук повідомив, що відправив його на експертизу до Венеціанської комісії. "Ми вирішили таки направити його до Венеціанської комісії, щоб йти тим самим шляхом, як із законом про всеукраїнський референдум. Оскільки ми впроваджуємо в Україні нові етапи народовладдя, то дуже хочемо, щоб ці законопроєкти були максимально близькі до ідеальних і отримали підтримку міжнародної спільноти", — пояснив Стефанчук.

За його словами, висновки Венеціанки щодо цього проєкту очікується 28 січня. А вже на початку наступної сесії (вона розпочнеться 1 лютого), як прогнозує Стефанчук, депутати матимуть змогу розглянути законопроєкт №5512 на пленарному засіданні. Очевидно, висновки Венеціанки будуть враховані у процесі підготовки проєкту до другого читання.

Характерно, що Стефанчук жодним словом не згадав про інший очікуваний висновок Венеціанки — щодо закону про олігархів. Цей висновок також очікується наприкінці січня, але його, судячи з усього, Зеленський має намір ігнорувати.

Найдивніша реформа

Дуже складну схему Зеленський та "слуги народу" придумали для реформи місцевого самоврядування. Вони збираються ухвалити три законопроєкти.

По-перше, "слуги" обіцяють ухвалити закон про столицю. Як відомо, розроблений ними законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ — столицю України" було прийнято у першому читанні понад два роки тому — ще 3 жовтня 2019 р. Його головна фішка — поділ повноважень між мером Києва та головою КМДА. 20 жовтня 2021 р. профільний комітет затвердив його текст до другого читання.

По-друге, Стефанчук обіцяє завершити реформу децентралізації. Для цього необхідне внесення змін до Конституції. Проєкт уже оприлюднено 30 листопада. У парламенті створено робочу групу, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування, каже спікер Ради.

Член цієї групи Віталій Безгін пояснив, що група сподівається оприлюднити фінальну версію тексту змін до Конституції на початку березня. Далі Рада має проголосувати за направлення проєкту на оцінку до Конституційного суду України. Коли проєкт отримає схвалення КСУ, його треба буде ухвалити спочатку 226 голосами. А потім на наступній сесії (вона почнеться 6 вересня) необхідно буде набрати 300 голосів.

По-третє, за словами того ж Безгіна, вже цієї зими планується ухвалити у другому читанні законопроєкт №4298 "Про місцеві державні адміністрації". У першому читанні його було прийнято 4 березня 2021 р. Профільний комітет схвалив його до другого читання 15 листопада. Як стверджує Безгін, цей проєкт "є одним із ключових для продовження реформи децентралізації".

Родзинка проєкту №4298 у тому, що він повністю суперечить проєкту змін до Конституції, оприлюдненому 30 листопада. У статті 118 Конституції пропонується записати, що виконавчу владу в областях та районах, містах Києві та Севастополі здійснюють "територіальні органи центральних органів виконавчої влади та префекти", тоді як зараз записано, що її здійснюють "місцеві державні адміністрації".

Таким чином, жодних місцевих адміністрацій (ні обласних, ні районних, ні міських) уже не буде. Будуть префекти. Отже, проєкт №4298 знадобився лише на кілька місяців — доки не будуть внесені зміни до Конституції.

Але не треба дивуватися, навіщо Зеленському та "слугам народу" знадобилася така складна схема. Розгадка проста. Вони розраховують на те, що зміни до Конституції не будуть прийняті — не наберуть 300 голосів. Ці зміни не вигідні Зеленському — посли G7 вимагають, щоби префекти підпорядковувалися Кабміну. У такому разі політична вага президента різко зменшиться. А натомість різко збільшиться політична вага правлячої парламентської коаліції та прем'єра. Вся виконавча влада на місцях, включаючи префектів, буде підпорядкована Кабміну на чолі з прем'єр-міністром. А влада президента обмежиться будинком на вулиці Банковій – і Збройними Силами.

Тому все те, що розповідають Стефанчук та Безгін про заплановані зміни в Конституції, — це не більше ніж піар. Це те, чим Зеленський та "слуги" будуть заповнювати телеефіри. А під димовою завісою цього піару буде прийнято закон про столицю та пов'язаний з ним закон про місцеві адміністрації, після чого у Віталія Кличка відберуть посаду голови КМДА. Тобто фактично відбудеться децентралізація навпаки: замість людини, яку обрали кияни, керувати столицею буде людина, яку обере Зеленський.