Панамський поворотець. Кому Каськів протоптує стежку в Україну

Дивна екстрадиція колишнього глави Госкоминвестпроекта Владислава Каськіва може виявитися своєрідною розвідкою боєм і практичної обкаткою схеми з повернення в Україну екс-"регіоналів"
Фото: "Пора"

Переховувався від українського правосуддя протягом більш ніж трьох років, а останній рік прожив у Панамі під умовним арештом, Каськів в ніч на 1 листопада несподівано опинився в Україні і вже буквально через кілька годин був звільнений з-під варти під мініатюрний заставу в 160 тис. грн.

Вся ця стрімка екстрадиція спочатку супроводжувалася горделивыми коментарями Юрія Луценка, мовляв, Україна домоглася передачі такої великої корупційної риби часів Януковича. Проте, як з'ясувалося після, підстав для гордості не надто багато. По-перше, у ГПУ підтвердили, що Каськів сам попросив влади Панами екстрадувати його в Україну, ну або як мінімум був зовсім не проти екстрадиції. По-друге, Каськів сам оплатив свій переліт на інший континент. По-третє, як заявив Юрій Луценко, Каськів не йде на контакт зі слідством і від угоди з ГПУ відмовився, що звучить більш ніж дивно на тлі особливо ніжного рішення суду.

Одним з вирішальних чинників швидкого рішення про звільнення Каськіва стало те, що екс-чиновник оплатив 7,5 млн грн, в розтраті яких його звинувачує ГПУ. Справа стосується фіктивного контракту на надання рекламних послуг на зазначену суму у 2012-2013 роках, за що Владислав Володимирович підозрюється відразу за двома статтями - "заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах" та "службове підроблення". І хоча відшкодування матеріального збитку як би і не звільняє Каськіва від відповідальності, він заплатив у бюджет 7,5 млн, як він сам пояснив, "щоб зупинити спекуляції".

Але самий цікавий момент полягає в іншому. Каськів стверджує, що у домовленостях про екстрадицію його з Панами українська держава гарантувала, що не буде висувати йому ніяких нових обвинувачень, крім тих, які містяться в заяві про екстрадицію. Як відомо, справу про 7,5 млн. - це лише один з епізодів бурхливої біографії Каськіва. Крім цієї справи, йому інкримінують розкрадання державних коштів на сотні мільйонів, однак, як пояснив генпрокурор Юрій Луценко, зараз розслідується тільки один епізод" про 7,5 млн, а решта як би "існують", але "підозри ще нікому не пред'являлися", а це означає, що, якщо Україна висуне Каськіву нові підозри, то порушить власні міжнародні гарантії. А це, швидше за все, обернеться тим, що Україні більше нікого взагалі не видадуть. Так що всі запевнення Луценка про інших справах проти Каськіва виглядають не надто переконливо.

Чим закінчиться для Каськіва справу про 7,5 млн, поки передбачити досить складно. Однак, враховуючи відшкодування збитків і повну лояльність суду в питанні обрання запобіжного заходу, є всі підстави припускати, що подібна лояльність буде спостерігатися і при розгляді справи по суті, і Каськів відбудеться малою кров'ю.

Таким чином, вимальовується дуже цікава картина - Владислав Володимирович повернувся на батьківщину з мінімальним ризиком отримати тут реальний тюремний термін. І вкрай складно припустити, що повернення на настільки м'яких умовах відбулося без якихось домовленостей з українською владою. Чим заплатить Каськів за можливість повернутися на батьківщину, поки можна тільки гадати. Але нас у даному випадку цікавить інший момент - схема екстрадиції Каськіва має всі шанси стати прецедентом, по якому в Україну можуть повернутися і інші діячі часів Януковича, які зараз перебувають у бігах.

Припустимо, що якийсь колишній український чиновник, який переховується зараз у Росії, їде в якусь третю країну. Панама цілком зійде, але може бути і якась інша латиноамериканська країна. Там його затримують, випускають під заставу, і поки чиновник ніжиться на місцевих пляжах, Україна починає домовлятися про екстрадицію. При цьому в запиті вказується якесь не надто тяжке кримінальне провадження, а сама екстрадиція відбувається на умовах Каськіва", тобто із зобов'язанням не висувати жодних звинувачень, крім тих, що зазначені в запиті на екстрадицію. Після чого чиновник прибуває в Україну, де, заплативши певну мзду до бюджету, постає перед українським судом без особливого ризику сісти у в'язницю.

Якщо справа про 7,5 млн Каськіва завершиться в суді сприятливо для останнього, то можна буде вважати, що схема робоча і може бути застосовна до когось ще. Зрозуміло, фігури калібру Януковича, Азарова або навіть Володимира Олійника повернутися в країну за такою схемою не зможуть ніяк, а от персонажі масштабу Каськіва отримають свій шанс. Перший, хто приходить на розум з можливих послідовників Владислава Володимировича, - це батько судової реформи Януковича Андрій Портнов. Він, до речі, зараз активно підтримує Каськіва через соцмережі, явно виявляючи зацікавленість долею екс-глави Госкоминвестпроекта. До того ж до Портнова якихось дуже серйозних претензій в українських правоохоронців поки немає. Формально Портнов як-би може повернутися в Україну, проте немає ніяких гарантій, що справа проти нього не буде порушено відразу після прибуття. Якщо ж він буде екстрадований за "схемою Каськіва", то гарантовано отримає не надто небезпечне підозра, але разом з ним і гарантію відсутності підозр небезпечних за старі гріхи.

Крім Портнова, за межами України можна знайти й інших діячів часів Януковича, потенційно бажають повернутися в Україну, наприклад, Сергій Арбузов або Олександр Клименко. Так що не виключено, що в не надто далекому майбутньому ми станемо свідками нових дивних екстрадицій.