Відступ Луб'янки. Куди зник "смотрящий" за ЛНР Пасічник
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Місячне відсутність Пасічника
На минулому тижні життя в окупованому Луганську і околицях мало чим відрізнялася від попереднього "святкового" періоду. Ті ж житлові квартали, завалені сміттям, який ніхто не поспішає вивозити, повсюдні проблеми з продуктами першої необхідності і багатогодинні черги на автобуси, які відправляються на КПВВ "Станиця Луганська" з не менш тривалим стоянням вже на лінії зіткнення. Єдине, змінилася погода: тепер неприбраний, починаючи з нового року, сніг перетворився на голий лід, що стало загрожує більш серйозними побутовими травмами.
Правда, увійшовши, нарешті, в буденний режим, уважні луганчани раптово виявили пропажу - ось вже більше місяця ніде на публіці не з'являється ватажок російської окупаційної адміністрації в ОРЛО, бравий генерал-майор МГБ ЛНР" Пасічник. Само собою, це зникнення обговорюється хіба що на кухнях та в соцмережах, при цьому, як і раніше, пасечниковы білборди "Побудуємо республіку разом" красуються на кожному розі, а пропагандистські ЗМІ тиражують "укази", "розпорядження" і усілякі заяви з приводу і без "всенародно улюбленого голови ЛНР". Однак на людях "дядя Льоня" з'являвся в останній раз ще 28 грудня минулого року, коли вітав дітей з наступаючими святами, весело фотографуючись з ними за одним столом. З тих пір немає ні одного не те що видеофакта, але навіть фотофакту реального існування Пасічника.
Звичайно, цей ватажок колаборантів цілком міг випросити в Москві для себе неофіційні канікули і звалити кудись, щоб просто відпочити. Втім, раніше такий "відпустка", що триває вже більше місяця, не дозволяли собі ні "папєрєднік" Плотницький, ні "колеги з сусідньої країни" Захарченко або Пушилин. А тут ще додаткову інтригу додав російський "Яндекс", який у своїй довідці про "Луганської народній республіці" став називати її "головою" тамтешнього "прем'єра" Козлова. Враховуючи ж той факт, що дістався Пасічнику в спадок від Теслярської нинішній "керівник Радміну ЛНР" вважається креатурою протистоять ФСБ (чий чоловік - Пасічник) путінського помічника Суркова і російського ГРУ (у недавньому минулому Козлов був "начальником штабу народної міліції ЛНР", під яку закамуфльований 2-й армійський корпус ЗС РФ, а в далекому - офіцер ВПС СРСР), складається стійке враження: щось у справах Луб'янки на окупованій Луганщині явно пішло не так.
Солодке життя "першої леді ДНР"
Користуючись такою нагодою, ватажок російської окупаційної адміністрації сурковец Пушилин став проявляти нечувану активність в темі "інтеграції народних республік". Постійно акцентуючи на поетапності процесу, "глава ДНР" вже проанонсував у найближчому майбутньому установа "єдиної залізничної компанії" ліквідацію "митних" постів на "кордоні з ЛНР". А там, дивись, якщо карта ляже, буде і "єдиний парламент", і "єдиний уряд", причому під керуванням самого ж Пушилина.
Паралельно він перейнявся іншою гранню створення власного іміджу "батька народу" - виведенням в публічну площину "матері народу" або "першої леді ДНР", простіше кажучи, своєї дружини Ірини. Тепер "цариця всієї ОРДО" миготить на блакитних екранах та газетних передовицях виключно в ролі покровительки знедолених", то, відвідуючи інтернат для сиріт, то, обіймаючи дітей-інвалідів в реабілітаційному центрі, то, виступаючи в якості попечительки ще який-небудь богадільні.
При цьому вже практично кожен житель окупованої частини Донеччини добре знайомий з головною віхою біографії Пушилиной. А саме: що вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком з десяток років тому в конторі під назвою "Солодке життя", яка торгувала, схоже, кондитерською продукцією, про що, до речі, свідчила символіка на конторських столах відомої фірми "Конті". Тоді вона була ще не Пушилина і працювала в бухгалтерії "Солодкого життя", але свій шанс вхопитися за пушилинскую бороду не упустила.
Хто переміг в "чемпіонаті з крышепаду"
Втім, світська хроніка за участю "першої леді ДНР" навряд чи змогла відвернути жителів усіх ОРДЛО від головного явища цієї зими для окупованого Донбасу - повального "крышепада", продовжилось і на минулому тижні, хоча снігові завали на дахах вже неабияк підтанули. До того ж, якщо б проводився між двома донбаськими квазигосударственными утвореннями "чемпіонат з крышепаду", ОРДО б розгромило ОРЛО як за кількістю самих інцидентів, так і з числа їх жертв.
Ще 21 січня впало перекриття над одним з цехів Дебальцевського заводу металургійного машинобудування вбило місцеву завідуючу складом. А тижнем пізніше, 28 січня, з під завалів після "крышепада" на Горлівському машинобудівному заводі витягли мертве тіло 63-річного слюсаря-ремонтника. Між іншим, тут, під вагою снігу зруйнувалася не тільки покрівля будівлі ремонтно-механічного цеху цього підприємства, але і дві стіни, чого раніше не траплялося.
На щастя, решта "крышепадная" статистика не настільки трагічна. 27 січня в Торезі (після деокупації Чистяково) обвалився дах багатоквартирного будинку, про потерпілих не повідомляється. 30 січня під вагою снігу впала покрівля макіївського кафе "Трактир". 31 січня не стало перекриття механоскладального цеху донецького заводу "Донецькгірмаш". І, незважаючи на те, що саме тут зазвичай кипить робота з ремонту пошкодженої силами ООС російської військової техніки, на цей раз також обійшлося без жертв.
