Відпрацьований полковник. Чого варто спійманий на кордоні один Мотороли

Днями українські ЗМІ розтиражували новину про арешт "при спробі виїхати з України за підробленим паспортом в окупований Росією Придністровський регіон Молдови" "полковника РФ" Валерія Гратова.

За словами радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, "Санич" (за таким позывному Гратова знали на Донбасі) є цінним джерелом інформації про дії російських спецслужб по захопленню Криму і проваленої операції "Російська весна" на Донбасі.

Цілком може бути, Грат щось і знає, але навряд чи багато, адже він дуже швидко став для кураторів "Новоросії" відпрацьованим матеріалом і пов'язаний з "придністровським" етапом історії війни на Донбасі. Але про все по порядку.

На початку липня 2014 р. після звільнення Слов'янська почався етап, який міг стати переломним для війни. У лавах прихильників "Новоросії" почався розбрід і хитання. Прибулий зі Слов'янська з великим загоном особисто відданих йому бойовиків Ігор Гиркин претендував на вищу владу в "Донецької республіки". Чому сильно опиралися Олександр Бородай та його місцеві дармоїди, які відчули смак легких грошей.

Тоді куратор проекту "Новоросія" Владислав Сурков прийняв адекватне, як йому здавалося, рішення — призначити на посаду віце-прем'єра, який курирує питання державної безпеки, судочинства, органів МВС, юстиції і митниці ДНР" перевіреного роками кадру — Володимира Антюфєєва. Це людина з дуже багатою біографією — з 70-х років він працював у структурах МВС Латвії, а на початку 90-х перебрався в Придністров'ї, де очолив "міністерство госбезопасноси". Брав участь Антюфєєв у створенні тих же структур в Абхазії і Південній Осетії. Брав активну участь у анексії Криму.

Разом з собою 63-річний генерал притягнув і свою перевірену придністровську команду. Буквально відразу "міністрами внутрішніх справ і державної безпеки" були призначені відставні офіцери придністровської спецслужби Олег Береза та Андрій Пінчук, трохи пізніше "віце-прем'єром уряду ДНР з соціальних питань" став ще один приднестровец — Олександр Караман.

У цій команді на Донбасі з'явився і "полковник" Валерій Грат. Згідно офіційної біографії він народився у 1952 р. в Іркутській області, з 1956-го проживав в Молдавській РСР, у Придністров'ї.

У 1971-1973 рр. служив у Радянській Армії у розвідроті Свирской дивізії ВДВ (р. Болград). Потім у його біографії є серйозний пробіл, і спливає він тільки в 1980 р. як тренер з карате і спецпідготовці КДБ і МВС в Тирасполі. Після 1992 р. на прохання керівництва Придністров'я організував і до 1996 р. очолював службу безпеки так званого президента ПМР. Встиг відзначитися у бойових діях в Придністров'ї (літо 1992 р.), Абхазії (літо 1993-го), в обороні Білого дому в Москві (жовтень 1993 р.).

З 2006 р. пішов з офіційних структур, очоливши різні громадські організації (як то Придністровське регіональне відділення Союзу десантників Росії) і благодійний фонд "Вони заслужили...", основним напрямком діяльності якого є "допомога ветеранам локальних війн, сім'ям загиблих та ветеранів силових структур". У цій якості він і знадобився російським спецслужбам взимку 2014 р., коли координував та спрямовував "ветеранів" у Крим для прикриття анексії півострова.

Прибувши на Донбас, він обіймав посади "при Антюфееве", активно займався будівництвом спецслужб ДНР", при цьому засвітився в контактах зі всіма більш або менш відомими бойовиками — Гіві, Моторолою, Безлером.

Однак тривало це недовго. 5 вересня 2014 р. російські ЗМІ з посиланням на міністра держбезпеки ДНР" Леоніда Баранова повідомили про спробу державного перевороту в ДНР". За словами Баранова, коли керівництво республіки виїхало на переговори в Мінськ, Антюфєєв спробував захопити в Донецьку владу.

Тоді ж почалися затримання, які призвели до того, що "придністровська" команда спіймавши облизня відбула в авральному порядку в Москву. Офіційно Антюфєєв був відправлений у відставку 23 вересня. До того часу його вже давно не було в Донецьку.

До речі, проблеми Гратова з-за Донбасу далеко не перші. Так, 25 грудня 2014 р. він був затриманий в Кишинівському аеропорту молдавськими правоохоронцями, прилетівши туди з Москви транзитом на Тирасполь. Приводом для затримання стало те, що Грат віз з собою символіку ДНР і ЛНР, а також фотоархів із зони бойових дій. За словами самого Гратова, співробітники СІБ Молдови пред'явили йому участь у найманстві на стороні ЛДНР. Після втручання російського посольства він був депортований до Москви.

Нинішнє затримання схоже один до одного, і знову в нього весь фотоархів (він його постійно тягає з собою?), і знову символіка ДНР і ЛНР. Але на цей раз це українські спецслужби, у яких з ним свої рахунки.

Буде висунуте йому обвинувачення, заступятся в черговий раз за нього куратори з Кремля, сьогодні незрозуміло. Адже фактично для Москви він не представляє особливого інтересу у світлі поточних подій. З іншого боку, навряд чи комусь сподобаються його одкровення з приводу окупації Криму і російського вторгнення у серпні 2014 р., коли "полковник" був при владі і цілком може знати багато цікавого.

У будь-якому разі Росії доведеться вписатися за Гратова, адже інакше це буде серйозний удар по ідеології "русского мира", причому не стільки на Донбасі (навряд чи там залишилися ще ті, хто пам'ятає "минулого молдаванина"), а насамперед у Придністров'ї, де він користується повагою за свої минулі заслуги, і безпосередньо в Росії. Росіяни, як вони люблять повторювати, "своїх не кидають", і якщо в Москві старий полковник Грат виявиться нікому не потрібен, Путін, "сливший бойового офіцера Новоросії", виявиться не в кращому світлі в очах своїх підданих.

Швидше за все, Гратова включать в негласний список обміну, і після українського суду почнуться торги. Адже для Росії він особливої цінності не представляє, а тому росіяни спробують виміняти його на кого-то дешевше.