Розпродаж спирту. Хто стане новим горілчаним королем?

Кабінет Міністрів схвалив проект закону "Про демонополізацію та впровадженні ринкових принципів спиртової галузі". У разі прийняття законопроекту планується приватизувати найбільш корумповану сільськогосподарську галузь в країні. Однак повна легалізація галузі за рахунок передачі заводів у приватні руки сумнівна: навіть у проекті закону закладено підводні камені, які будуть і далі стимулювати тіньовий ринок спирту.

Як ми дійшли до життя такого

Сьогодні всі спиртові заводи сконцентровані в державному підприємстві "Укрспирт", яке має монопольне право на виробництво спирту в країні. До речі, в усьому світі тільки в двох країнах є монополія держави на виробництво спирту — в Україні та Білорусі.

Виробництво спирту називають найбільш корумпованою галуззю в українському сільському господарстві. Про рівень корупції та про розмір тіньових коштів, які там обертаються, свідчить хоча б той факт, що на спиртзаводи, які підозрюються у виготовленні лівого сировини для виробництва алкоголю, не може вплинути навіть міністр агрополітики — призначаються Києвом управлінців банально не пускають на територію підприємства. Кожен директор спиртзаводу — місцевий цар і бог, і Київ йому не указ.

Нинішній "тіньовий" ринок спирту був створений ще за часів президентства Леоніда Кучми. Тоді, на початку 2000-х, на самому верху було прийнято рішення активно боротися з виробниками відверто сурогатного алкоголю, які використовували для його виробництва все, що могло хоч віддалено нагадуватиме спирт. Витіснивши таких відвертих "халтурників", було прийнято рішення на їх місці створити тіньовий ринок спирту, який проводився на тих же заводах, що й легальний. Таке рішення було вигідно владі: народ не ремствував, що люди мруть від паленої горілки, а неврахований спирт приносив надприбутки.

Пізніше, вже при Януковичі, тіньова схема була вдосконалена, і, за чутками, навіть у Міністерстві аграрної політики був створений спеціальний відділ, який займався лівим спиртом, а його куратором, за словами обізнаних людей, був Юрій Іванющенко. В результаті вдосконалення схеми частка виробництва алкоголю з необлікованого спирту зросла до астрономічних розмірів — у вересні поточного року міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявляв, що близько 40% горілки в країні виробляється з лівого спирту.

Продадуть частинами

Влада вже неодноразово розписувалися у власному безсиллі побороти тіньовий ринок алкоголю. Тому єдиним виходом Кабміну бачиться приватизація спиртових заводів — нехай всі проблеми ляжуть на плечі нового власника.

Схвалений урядом проект закону про приватизацію "Укрспирту" передбачає, що всі спиртзаводи будуть продані як окремі підприємства. Але при цьому вони будуть розділені на дві групи: у першу групу увійдуть ті, які стануть виробляти спирт як сировина для алкоголю, а друга почне випуск біоетанолу або змінить профіль діяльності.

Порядок відбору заводів у першу групу визначить Кабмін, але в проекті закону прописано, що в неї будуть включені підприємства, за які покупці готові запропонувати максимальні ціни. У проекті закону окреслені і терміни приватизації — до кінця 2017 р., оскільки з 1 січня 2018-го виробництво спирту як сировини для алкоголю може здійснюватися тільки на приватизованих підприємствах.

На продаж спиртзаводів уряд планує заробити кругленьку суму: за оцінкою Тараса Кутового, це може бути $200-400 млн.

Зібрати податки

Про приватизацію спиртових заводів в уряді говорять вже дуже давно, однак поки що жоден Кабмін так і не зважився це зробити. До речі, приватизація "Укрспирту" не входить в перелік вимог, які Міжнародний валютний фонд висуває Україні. Однак МВФ неодноразово вимагав посилити контроль держави за спиртовою галуззю в частині сплати податків. І не дивно, оскільки із-за існування тіньового ринку спирту бюджет щорічно втрачає від 3 до 6 млрд грн. Зібрати податки з неконтролирумых державою заводів проблематично: Тарас Кутовий стверджує, що деякі заводи женуть неврахований спирт і просто продають його за готівку. За його оцінкою, в тіні знаходяться дві третини виробництва спирту.

Скільки ми випиваємо

Проте в самому законопроекті уряд прописав кілька моментів, які будуть підштовхувати нових власників зберегти чорний ринок спирту. По-перше, сумарна потужність всіх спиртзаводів, які після приватизації стануть виробляти сировину для алкогольної промисловості, обмежена 19 млн декалітрів в рік. При цьому в законі зазначено, що нові власники заводів до кінця 2022 р. не будуть мати права збільшувати виробництво спирту понад цієї річної виробничої потужності.

Таким чином, уряд заздалегідь хоче обмежити легальний ринок спирту об'ємом 19 млн декалітрів. Але, за деякими підрахунками, потреба в спирті для виробництва алкоголю набагато більше задекларированых зазначеної цифри.

Бізнесмен і власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа якось підрахував: споживання алкоголю в Україні становить в середньому 10 л чистого спирту на душу населення, тому при чисельності населення України в 38 млн чоловік (він навів такі дані без урахування Криму і сходу України) виробництво та споживання спирту в країні має становити 38 млн декалітрів в рік.

Потреба в спирті можна підрахувати іншим чином, взявши вихідні дані з відкритих джерел. Наприклад, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в Україні споживання алкоголю становить майже 14 л чистого спирту на рік на людину старше 15 років. При цьому близько 7 л споживається у вигляді міцного алкоголю, а друга половина припадає на пиво, вино і пр. Далі, за даними Державної служби статистики України, населення України (за винятком окупованих сходу і Криму) становить 42,6 млн, а старше 15 років — близько 36 млн осіб. Таким чином, для 36 млн. дорослих українців при споживанні близько 7 літрів спирту в міцних спиртних напоях вже потрібно понад 25 млн декалітрів спирту. І це тільки в міцних спиртних напоях. А адже ще є лікери, наливки і настоянки, яких, наприклад, в 2015 р. було вироблено 8,7 млн декалітрів. Також спирт потрібен для медицини.

Це разюче відрізняється від закладеного урядом виробництва спирту в обсязі 19 млн декалітрів в рік. Виходить, що частка тіньового спирту в результаті приватизації спиртозаводів може як мінімум залишитися на тому ж рівні.

У той же час уряд залишає за собою право регулювати ринок за допомогою дуже дієвого важеля: різницю між обсягом виробництва спирту і обсягом споживання воно зможе покривати за рахунок підконтрольних собі компаній. Схвалений Кабміном законопроект передбачає, що імпорт спирту приватним компаніям буде заборонено — ввозити його зможуть за наявності у них ліцензії тільки державні підприємства, список яких буде затверджувати Кабінет Міністрів. Таким чином, влада залишає собі вплив на дуже вагому частину ринку за рахунок регулювання імпорту, а також ліцензування — всі приватизовані виробники спирту з 1 січня 2018 р. зможуть випускати спирт тільки при наявності ліцензії.

Для деяких виробників алкоголю приватизація може обернутися катастрофою, оскільки вони ризикують залишитися без джерел сировини: всі виставлені на приватизацію спиртзаводи запросто можуть скупити горілчані королі, щоб потім диктувати ціни дрібним виробникам.

У свій час схожа ситуація склалася на ринку залізної руди. У часи Леоніда Кучми існувала компанія "Укррудпром", яка об'єднала гірничо-збагачувальні комбінати. Потім було вирішено її приватизувати. Проте в результаті приватизації сировинні активи дісталися не всім — корпорація "Індустріальний союз Донбасу" Сергія Тарути і Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча Володимира Бойка так і не отримали свого шматка гірничорудного пирога і став залежні від структур Ахметова.