"Отаман", "Хорунжий" і колісний танк. Чому важлива модернізація старого БТР-60

Проблема забезпечення нашої армії бронетранспортерами системно не вирішена, хоча за останні роки в цьому напрямку зроблено досить багато. Окремо варто розповісти про програму модернізації бронетранспортерів БТР-60 і нових проєктів, що з'явилися як її продовження.

Прийнятий на озброєння радянської армії в далекому 1959 р. цей броньований апарат вже до дев'яностих не відповідав вимогам сучасної війни і навіть не приймався на озброєння української армії. Проте на нашій території залишилося досить багато таких машин. Попитом на світовому ринку озброєнь вони не користувалися і до 2012 р. вдалося продати всього 40 одиниць. Якусь частину машин передали Держприкордонслужбі і Міністерству з надзвичайних ситуацій. Деяка кількість була роззброєна і продана на цивільному ринку в якості машини для мисливців і рибалок. Ще вони передавалися для поставлення на постаменти і в різноманітні музеї по всій країні.

Проте на зберіганні станом на 2011 р. значилося ще 165 БТР-60ПБ/ПБК/ПА (і ще 387 — як "шасі").

У жовтні 2014 р. БТР-60 був прийнятий на озброєння армії — вимушене рішення через відсутність більш сучасної техніки. Найбільше машин дісталося знову формованим мотопіхотним бригадам і частинам Корпусу морської піхоти.

Однак практично відразу стало зрозуміло, що машині терміново потрібна модернізація. У цих умовах відразу кілька компаній запропонували свої варіанти. У підсумку на сьогодні армійське командування прийняло тільки один варіант — БТР-60МК від ТОВ "Компанія оборонних і радіоелектронних технологій" ("КОРТ") і то тільки у вигляді основи для нової командно-штабної машини К-1450-04, яка у військах поступово замінює Р-145БМ. Варіант відрізняється насамперед установкою двох американських дизельних двигунів Cummins.

Серйозно намагається зміцнитися на цьому ринку приватна компанія "Практика". Великі надії вона покладає на проєкт "Отаман 8×8" з двигуном Iveco. Хоча це складно назвати модернізацією, так як виготовляється новий бронекорпус. Станом на травень 2021 р. машина вже доведена для відправки на державні випробування. Хоча у військових є зауваження з приводу висоти корпусу, а також не вирішене питання встановлення бойового модуля, проте в цілому проєкт має шанс стати нарівні з БТР-4 основним зразком в армійських частинах.

Ще один цікавий проєкт компанії "Практика" — "Хорунжий" (Horungy). Фактично він виріс з іншого проєкту — БТР-60М. Тут повністю перекомпонована внутрішня начинка бронетранспортера, а дизельний двигун Deutz з автоматичною коробкою передач Allison встановлений спереду, за рахунок чого став можливий вихід десанту через кормову апарель. Таким чином вирішений серйозний недолік всіх бронетранспортерів радянського зразка. І найголовніше — збільшився внутрішній обʼєм, що дозволяє розглядати фактично нову машину як недорогу базову платформу для створення машин спеціального призначення, зокрема командно-штабних, медичні або, наприклад самохідного міномета.

Ці можливості побачили і військові. Проєкт, який просувається принаймні з 2016 р., нині отримав друге дихання. Так, єдиний дослідний зразок вже брали для порівняльних випробувань на чергових навчаннях. А конструкторське бюро "Практики" ударними темпами прагне довести машину під технічне завдання від ВСУ.

Те, що на базі БТР-60 можливо створити як мінімум 82-мм самохідний міномет, показує вже накопичений досвід. Ще в 2017 р. ДП "Харківський завод спеціальних машин" представив такий зразок під назвою БТР-60М1. Тоді ж було заявлено, що дослідний зразок відправлений на випробування в Національну гвардію України. Хоча з тих пір ніякої інформації про розгортання серійного виробництва подібних машин немає, проте сам факт мав місце і, цілком можливо, в разі позитивного рішення військових аналогічні роботи зможе освоїти і "Практика". Зрештою, є варіант створення умовної "Нони-СВК" з вежею і мінометом, як зробили, наприклад в Казахстані.

Тим більше що запуск в серійне виробництво такого універсального шасі (мова насамперед про "Отаман" і в меншій мірі про "Хорунжий") з використанням деяких деталей БТР-60 дозволило б говорити, наприклад, про проєкт створення вітчизняного колісного танка. Нині це загальносвітова тенденція, тим більше що Україна має достатньо берегову лінію і наявність колісних танків могло б серйозно підвищити бойову ефективність сил берегової оборони.

Мало того, на сьогодні зрозуміло, що військовим керівництвом прийнято рішення про перехід десантно-штурмових підрозділів на колісну техніку. І тут потреба в мобільному засобі вогневої підтримки з можливостями танка цілком очевидна.

Так що модернізація парку БТР-60 і створення на основі деяких елементів його конструкції нових зразків техніки має під собою серйозні підстави — робота в цьому напрямку виглядає досить перспективно.