Самокат не вивіз. Чому уряд Гончарука близько до відставки

Пройшло менше чотирьох місяців з 29 серпня, коли Верховна Рада затвердила персональний склад уряду Олексія Гончарука. Та менше трьох місяців - з 4 жовтня, коли парламент схвалив програму діяльності уряду і тим самим наділив його річний імунітет від відставки.

Але, немов і немає ніякого імунітету, вже не можна не помітити інформаційної кампанії з підготовки відставки Гончарука з прем'єрського поста, що автоматично спричинить відставку всього уряду. Протягом останніх тижнів на телеканалах Ігоря Коломойського ("1+1"), Віктора Пінчука (ICTV) і Ріната Ахметова ("Україна") звучить все більше критики на адресу Кабміну.

А 23 грудня кампанія проти Гончарука перейшла у відкриту фазу. Належить Коломойському інформагентство УНІАН поширило думку нардепа з фракції партії "Слуга народу" Олега Дунда, спрямований особисто проти Гончарука, про що чітко дало зрозуміти вже заголовок публікації: "Прем'єр-візіонер. Хороший хлопець - це не професія".

Дунда обраний нардепом на Київщині (у 91-му окрузі з центром у Фастові) і входить до неформальної групи Коломойського у складі фракції СН. Уродженець Дніпропетровська (нинішнього Дніпра), Дунда у 2001-2007 рр. працював у Приватбанку, потім аж до обрання в парламент керував рядом бізнес-структур, тісно пов'язаних з Коломойським. Зараз його думку можна сміливо вважати позицією самого Коломойського.

"За фактом новий уряд не показало ніяких конкретних результатів. Прем'єр Олексій Гончарук на перевірку виявився визионером, але, на жаль для країни, не більше того. Чим відрізняються візіонери - вони можуть чудово продати першу зустріч, але, швидше за все, провалять весь продукт. Він ніколи не керував великою компанією з великим колективом, і відсутність такого досвіду стає помітним. Вже зараз видно, що він не справляється з менеджерськими завданнями державного масштабу. Більш того, виходячи зі своїх психологічних характеристик, молодий прем'єр не може взяти на себе роль лідера, за яким піде команда..." - так починає Дунду (тобто Коломойський) свою пред'яву Гончаруку. А завершує він її висновком про те, що "вихід очевидний, і він - в кадровому переформатування Кабміну".

Втім, те що Коломойського не влаштовує Уряд "молодих реформаторів" на чолі з Гончаруком - факт далеко не новий, для долі Гончарука куди важливіше, що нищівній критиці уряду від ЗМІ і депутатів, пов'язаних з Коломойським, стали підспівувати з оточення інших олігархів, контролюючих телеканали. У тому числі Ахмметова і Пінчука.

Не виключено, що Пінчук, Коломойський і Ахметов при всіх бізнес-протиріччях між ними вже зуміли прийти до загального розуміння того, що Гончарука потрібно міняти. Тим більше, що об'єктивних підстав для цього накопичилося більш ніж достатньо.

Останні дані Держстату показали прискорення падіння промислового виробництва. У червні воно скоротилося на 2,3% (порівняно з аналогічним місяцем минулого року), в липні - на 0,2%, в серпні - на 1,7%, у вересні - на 1,1%, у жовтні - на 5%, а в листопаді, за свіжими даними Держстату, - вже на 7,5%. Найбільш сильно впали в листопаді металургія (на 14,2%), машинобудування (на 12,7%), енергетика (на 12%), видобуток вугілля (на 10,4%) та видобування металевих руд (на 8,9%).

Ще один аргумент - наростаюча недоїмка держбюджету. 19 грудня міністр фінансів отримала від Гончарука доручення про припинення фінансування незахищених статей видатків (на розвиток, на ремонт і будівництво тощо). Ще раніше скоротилося фінансування різних державних програм у регіонах. І це на Банковій вважають однією з причин того, що 22 грудня на місцевих виборах в новоутворених ВІДГ партія СН показала набагато гірші результати, ніж планувалося.

Також на Банковій множаться претензії до якості законопроектів, які уряд подає до парламенту, так і взагалі до взаємодії Гончарука та інших членів уряду з парламентом і фракцією "Слуги народу". Особливо кричущі провали з введенням ринку землі та легалізацією грального бізнесу. Замість додаткових джерел надходжень у бюджет уряд створило нові проблеми всієї Зе-команді та її іміджу.

Різні джерела в Зе-команді підтверджують, що зараз на Банковій розглядаються два варіанти. Перший варіант - обмежитися вигнанням віце-прем'єра Михайла Федорова, замість якого буде стояти людина з практичним досвідом. Він отримає чіткі завдання (наприклад, забезпечити 5-8% зростання економіки), повний карт-бланш на їх реалізацію та кадровий карт-бланш з помісячними кількісними та якісними показниками ефективності. А Гончарук зможе і далі кататися по коридорах Кабміну на самокаті.

Другий варіант - повна заміна уряду теоретиків уряд практиків. Оскільки уряд має річний імунітет від відставки, то найбільш імовірним способом переформатування Кабміну виглядає догляд Гончарука за власним бажанням. Враховуючи, що нинішній прем'єр не показав себе самостійною фігурою, його до такого кроку має підштовхнути Володимир Зеленський - непублічно на якомусь закритому засіданні або, якщо той не зрозуміє, публічно в телезверненні. Проігнорувати пряма вимога президента Гончарук явно не посміє, так і підтримки у нього немає ніякої - ні в парламенті, ні на вулиці.

Однак далеко не вирішене питання - хто займе прем'єрське крісло замість Гончарука. На даний момент відомо, що різні групи впливу в оточенні президента просувають кілька кандидатур. При цьому паралельно з інформаційною кампанією з підготовки Гончарука до відставки природним чином почалася кампанія по боротьбі за крісло, яке той може звільнити.

Наприклад, активізувала зусилля в цьому напрямку партія "Батьківщина". Для Юлії Тимошенко, яка розгорнула вкрай активну кампанію на темі ринку землі і "соціалці", отримавши і перші непогані результати на недавніх виборах в окремих ВІДГ. При цьому Юлія Володимирівна хоч більше публічно і не пропонує "підставити президента плечі", її критика нинішньої влади не зачіпає особисто Зеленського. Для Тимошенко нинішня ситуація - це чи не останній шанс знову очолити уряд. І у неї є можливість заручитися підтримкою не тільки Коломойського, але Пінчука та Ахметова, з кожним з яких у Тимошенко є своя, нехай і непроста історія стосунків.

Також нагадав про себе екс-прем'єр, лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк. Нещодавно знову з'явилися білборди з рекламою екс-прем'єра, а його партія зняла агітаційний фільм "Фронт 14/19" (тривалістю майже годину) про те, як Яценюк, Турчинов, Аваков, Парубій врятували Україну в 2014-му, і розмістила його на телебаченні та в YouTube як проплачену рекламу. Одночасно на телеканалах ICTV, "1+1" і "Україна" стали виходити відверто позитивні (особливо на тлі критики Гончарука) сюжети про діяльність Яценюка під час його прем'єрства.

Крім того, не приховує своїх амбіцій і нинішній глава правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, що користується підтримкою у Вашингтоні і в цілому на Заході. Термін його контракту з "Нафтогазом" закінчується 23 березня 2020 р., а заяви нинішнього Кабміну про плани відправити главу НАК у відставку, прозвучали не так давно, дуже швидко були нівельовані. При цьому в інформпростір вкидається ідея, що в якості прем'єра саме Коболєв моментально домовиться з МВФ і зможе випросити кредитні гарантії у США.

Але не варто забувати і про "проросійського крилі" в оточенні Зеленського, яка все міцніше асоціюється з його помічником Андрієм Єрмаком. Схоже, досягнення угод з "Газпромом" про транзит газу відкрило можливість для реалізації до Нового року паризького угоди про обмін полоненими з ЛДНР. Якщо такий обмін не зірветься, то вплив "групи Єрмака" зросте ще сильніше, що дасть можливість проросійського крила також претендувати на крісло прем'єра. Питання лише в тому, чи зможе умовний Єрмак стати тою фігурою, яка влаштує головних олігархів.

Як би там не було, а ситуація з урядом у будь-якому разі стане для Зеленського черговим шпагатом. Гончарук під ударами критиків, які сиплються з усіх боків, стрімко перетворюється в "прем'єра-лузера", а замінити його ще одним молодим і "диджитализированным" - це значить створити Гончарука номер два, який не маючи підтримки впливових гравців ризикує дуже швидко повторити долю нинішнього прем'єра. У будь-якому випадку доведеться шукати компромісну фігуру, яка буде здатна встановити певний баланс сил і з парламентом, і з офісом президента, і з олігархічними групами.