Від "Джавелинов" до Собору. 12 головних подій 2018 року

Створення ПЦУ

Кардинально змінилася церковна ситуація в Україні. Синод Вселенського Патріархату, який відбувся 9-11 жовтня, ухвалив "підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкви України", і відновив ставропігію Вселенського Патріарха в Києві. 18 жовтня Верховна Рада передала Вселенського Патріархату в безкоштовне постійне користування Андріївську церкву в Києві. 15 грудня в Києві в соборі Святої Софії відбувся Об'єднавчий собор українських православних церков. Учасники собору прийняли статут Православної церкви України (ПЦУ) і обрали її предстоятелем митрополитом Київським і всієї України Епіфанія (Думенка). Кафедральним собором ПЦУ став Михайлівський Золотоверхий собор у Києві. У ПЦУ влилися всі структури УПЦ КП (Української православної церкви Київського патріархату та УАПЦ (Української автокефальної православної церкви). Також почався перехід в ПЦУ громад і парафій з УПЦ - складової частини Російської православної церкви.

Азовський криза

Фактично відкрився ще один фронт російської агресії - в Азовському морі і Керченській протоці. Після 16 травня, коли РФ ввела в дію Керченський міст, морські прикордонники ФСБ РФ стали затримувати торгові судна, що йдуть з Маріуполя і Бердянська. 6 вересня РНБО України прийняв рішення про створення угруповання українських ВМС в Азовському морі, а 16 вересня у Бердянську були спущені на воду два артилерійських бронекатери. Вони почали эскортировать торгові судна, що йдуть з Маріуполя і Бердянська, до Керченської протоки. 23 вересня в Бердянськ з Одеси через Керченську протоку прибули ще два кораблі українських ВМС. 25 листопада пройти таким же маршрутом спробували ще три українських корабля - але були атаковані й захоплено, а їхні екіпажі взяті в полон. Влади України відреагували на це введенням військового стану в 10 областях на 30 діб, проведенням часткової мобілізації (під видом зборів резервістів) на випадок нового російського вторгнення і забороною в'їзду в Україну чоловіків 16-60 років з громадянством РФ.

Кримська резолюція ООН

17 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію "Проблема мілітаризації АР Крим р. і Севастополя, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів", яка стала дипломатичною перемогою України над РФ. Вона зміцнює позиції України і українських компаній у процесах проти РФ у міжнародних судах, а також може стати підставою для нових санкцій проти РФ. Резолюція закликала РФ припинити анексію Криму і вивести звідти свої збройні сили, засудила зведення Росією мосту над Керченською протокою, наростаюче військова присутність РФ в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці, обмеження там міжнародного судноплавства. Приводом для резолюції став напад РФ на українські військові кораблі 25 листопада. Резолюція закликала РФ забезпечити свободу судноплавства в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці відповідно до міжнародного права, зокрема Конвенції ООН по морському праву, негайно звільнити захоплені українські кораблі і полонених українських моряків.

Довгоочікувані "Джавелины"

Нарешті почалися поставки в Україну летальних озброєнь з США. Адміністрація попереднього президента США Барака Обами встановила ембарго на постачання зброї в Україну - нібито через побоювання спровокувати загострення війни на Донбасі. У грудні 2017 р. адміністрація Дональда Трампа скасувала цю заборону і дала дозвіл на постачання в Україну самозарядних великокаліберних снайперських гвинтівок M107A1 фірми Barrett, боєприпасів та аксесуарів до них на $41,5 млн. Незабаром почало надходити і більш потужне озброєння. 2 березня Держдепартамент США схвалив поставку в Україну 210 протитанкових ракет Javelin і 37 пускових установок до них на $47 млн. 30 квітня Україна отримала це озброєння. Крім того, уряд Канади в грудні 2017 р. включила Україну в список країн, яким канадські компанії мають право продавати автоматичну зброю. На початку грудня 2018 р. посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що наближається до закриття угода про продаж Україні канадських снайперських гвинтівок.

Аспірант НАТО

Прагнення України набути членство в НАТО перейшло до практичної реалізації. У лютому Петро Порошенко в листі до генсека НАТО Єнса Столтенберга офіційно зафіксував прагнення України стати членом Північноатлантичного Альянсу. 9 березня Україна з'явилася на сайті НАТО в розділі "Розширення" поряд з іншими країнами-аспірантами (Боснія і Герцеговина, Грузія, Македонія, Чорногорія). 12 березня Столтенберг підтвердив: "Я отримав листа, в якому Порошенко визначає прагнення України стати членом НАТО і просить План дій щодо членства (ПДЧ). Ми взяли це до уваги". 27 червня Верховна Рада прийняла закон "Про національну безпеку України", який став важливим кроком в реформі оборонної сфери і назвав в числі фундаментальних національних інтересів України набуття членства в Євросоюзі та НАТО. З 27 листопада у Міністерстві оборони та Генштабі Збройних сил України працює стратегічний радник від США Кіт Дейтон, який допомагає у впровадженні принципів та стандартів Альянсу.

Гроші від МВФ

18 грудня рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про відкриття для України новою 12-місячної програми stand-by загальним обсягом $3,9 млрд. Перший транш обсягом $1,4 млрд повинен надійти в Україну до 25 грудня. Програма допоможе Україні підтримувати макростабильность в умовах російської агресії і пікових виплат за зовнішнім боргом. Разом з тим програма охоплює цілий ряд заходів, ключових для розвитку країни: продовження фіскальної консолідації для зменшення держборгу, підтримання Нацбанком гнучкого обмінного курсу та жорсткої монетарної позиції для зниження інфляції та подальшого накопичення міжнародних резервів, активізація реформ фіскальних органів, фінансового і енергетичного секторів, посилення боротьби з корупцією. Також 18 грудня рада директорів Світового банку вирішив виділити Україні фінансову гарантію на $750 млн. Вона дозволить Україні залучити міжнародне фінансування на більш сприятливих умовах, ніж при самостійному запозиченні коштів з ринку.

Зміцнення економіки

За даними Держстату, реальний ВВП зріс в першому кварталі-на 3,1%, у другому - на 3,6%, в третьому - на 2,8% у порівнянні з аналогічними періодами попереднього року. Підстава для оптимізму дає також ріст освоєних капітальних інвестицій у січні-вересні на 19,9% - непоганий заділ для підйому економіки в наступному році. Експорт товарів зріс за той же час на 10,3%, послуг - на 11,6%. Реальні зарплати за підсумками 10 місяців зросли на 13%. За підсумками 11 місяців маємо зріст промисловості на 1,6%, сільського господарства - на 8,2%, будівництва - на 6,3%, обороту роздрібної торгівлі - на 6,2%. Мінфін повідомляє, що за підсумками 11 місяців доходи держбюджету виконано на 100,2% та зросли на 16,4% проти аналогічного періоду попереднього року. Державний і гарантований державою борг України протягом січня-жовтня скоротився з $27,32 млрд до $27,11 млрд. За даними НБУ, з 22 грудня 2017 р. по 22 грудня 2018 р. курс долара впав з 27,86 до 27,43 грн, курс євро - з 33,03 до 31,31 грн.

Антикорупційний улов

Генпрокуратура відзвітувала про боротьбу з корупцією в 2018 р.: враховані 9127 фактів хабарництва та інших корупційних злочинів, направлені в суди 3065 справ, засуджено 702 особи. 20 грудня генпрокурор Юрій Луценко похвалився особливо великим уловом: "За моєї каденції засуджені 2637 корупціонерів. Всі вони - чиновники категорії Б. Велика риба категорії А - виняткова підслідність САП і НАБУ. Втомився це пояснювати. Тому останнім часом допомагаємо колегам. Сьогодні затримано двох посадових осіб "Укргазвидобування", які налагодили схему отримання 10% відкату за держзамовлення. У рамках справи зафіксовано, що за вересень-грудень начальник механіко-енергетичного департаменту "Укргазвидобування" Ст. Микитин і директор з підготовки та транспортування газу А. Гордієнко отримали 16 млн 840 тис. грн. При отриманні чергового траншу в 9 млн грн зловмисники затримані. Спроба викинути у вікно купи грошей не вплине на хід слідства. Подарований чиновнику "Ленд Крузер" теж врахуємо".

Старт ДБР

27 листопада 300 слідчих Державного бюро розслідувань прийняли присягу і почали роботу. Як уточнив директор ДБР Роман Труба, одночасно запрацювали центральний апарат і сім територіальних управлінь ДБР, які охоплюють всю Україну. У той же день слідчі ДБР відкрили перші кримінальні провадження. Станом на 20 грудня ДБР розслідувало 843 кримінальні провадження, з них 180 зареєстровані слідчими ДБР. 22 грудня слідчі ДБР вже завершили перше досудове розслідування, і обвинувальний акт направлено до суду. Правда, поки що ДБР працює без оперативних підрозділів. "В чинному законі України "Про Державне бюро розслідувань" є технічна помилка - переліку посад працівників ДБР немає оперативного працівника. Тому ми не можемо оголосити конкурс і створити відповідні підрозділи", - констатує Труба. За його словами, поки парламент не вніс змін у закон, ДБР змушене залучати оперативні підрозділи інших правоохоронних органів.

Фіаско "третіх майданів"

На відміну від 2017 р., коли "треті майдани" призначалися і організовувалися чи не кожен місяць, в 2018-му ці спроби припинилися. Можна назвати дві причини. По-перше, Порошенко став все впевненіше перехоплювати ініціативу у своїх опонентів, частково виконуючи їхні вимоги (наприклад, про створення антикорупційного суду) і в той же час перемикаючи суспільну увагу на інші теми: перетворення АТО в ООС, Томос про автокефалію і т. д. По-друге, професійно спрацювали СБУ і ГПУ, затримавши 9 березня Володимира Рубана з арсеналом зброї, а потім і домігшись від парламенту згоди на арешт народного депутата Надії Савченко, підозрюваної у планах організувати разом з Рубаном теракт з масовими жертвами в урядовому кварталі столиці. Савченко і Рубан повинні ознайомитися з матеріалами справи до 19 січня 2019 р., після чого суд почне розгляд справи по суті. Про знесених наметах під Верховною Радою і выдворенном Михеиле Саакашвілі українці взагалі вже не згадують.

Фрагментація політичного поля

На внутрішньополітичну ситуацію, звичайно ж, вплинуло очікування президентських і парламентських виборів. Правда, результат цього впливу виявився досить несподіваним. Зазвичай перед виборами спостерігаються об'єднавчі процеси. І спочатку налічувалося, як мінімум, три табори, опозиційних до нинішньої влади, всередині яких могла відбутися консолідація: проросійські сили, популісти і крайні праві. Однак проросійський табір розколовся на три ворогуючі угруповання: "Оппоблок" висуває у президенти Олександра Вілкула, Опозиційна платформа "За життя" робить ставку на Юрія Бойка, і з ними обома конкурує партія "Наші" Євгена Мураєва. Безсумнівний лідер серед популістів Юлія Тимошенко теж не стала центром консолідації, як не збулися прогнози про об'єднання зусиль Андрія Садового та Анатолія Гриценка. "Свобода" вирішила висувати Руслана Кошулинського, а "Національний корпус" - свого лідера Андрія Білецького. Схоже, всі будуть об'єднуватися вже після президентських виборів.

Оновлена ЦВК

Всі перераховані вище події та тенденції, звичайно, вплинули на суспільні настрої, як і на передвиборчі рейтинги політиків і партій. Але для майбутніх виборів важливе значення має також їх організаційна підготовка. 18 вересня Верховна Рада збільшила число членів Центральної виборчої комісії (ЦВК) з 15 до 17, щоб забезпечити представництво всіх фракцій і груп, а 20 вересня призначила 14 нових членів ЦВК замість 13 старих, чиї повноваження давно закінчилися. Це істотно для того, щоб міжнародна спільнота визнала вибори в Україні чесними і демократичними. Оновлена ЦВК нараховує 16 членів (одне місце залишається вакантним), більшість їх пов'язані з БПП або НФ. 5 жовтня ЦВК обрала своїм головою Тетяну Сліпачук (формально була висунута групою "Воля народу", але де-факто представляє інтереси Петра Порошенка), заступником голови - Олега Конопольского (представник НФ), секретарем ЦВК - Наталію Бернацьку (представниця НФ).