Залишитися Голобородько. Як довго Зеленський зможе загравати і з "ватниками", і з патріотами

Відеозвернення президента Зеленського, записане з нагоди скандальної ініціативи телеканалу NewsOne провести телеміст з російським пропагандистським каналом, продемонструвало категоричне небажання глави України виходити з образу Василя Голобородька
Кадр з к/ф "Слуга народу"

Скандальний телеміст, який так само раптово скасували, як і анонсували, тим не менше став головною подією сьогоднішнього політичного дня. Нахабство, з якої один з каналів, пов'язаних з кумом Путіна Віктором Медведчуком, почав свою відверто пропагандистську та проросійську акцію, не на жарт обурив українське суспільство і поставив політиків перед необхідністю реагувати швидко і жорстко.

Що ж стосується президента Володимира Зеленського, чиєю реакції українці очікували в першу чергу, то її довелося чекати цілих півдня. То сценарій для ролика писали з особливою ретельністю, то ловили суспільну думку, намагаючись не промахнутися, думка Зеленського на головну тему дня з'явилося близько полудня, вже після того як висловилася більшість головних українських політиків.

І слухаючи звернення президента, важко було позбутися думки, що це не тизер до чергового сезону серіалу "Слуга народу", того самого творіння студії "95 квартал", які і викинув Зеленського з річки комічних ситкомів в океан великої політики.

Володимир Олександрович у своєму зверненні назвав ідею проведення телемосту "дешевим, але небезпечним піар-хід перед виборами", щоб знову розділити українців". Після чого, президент України включив стару платівку Василя Голобородька про два табори політиків - патріотичний і проросійський, різниця між якими лише в тому, що одні грабують, а інші "грабують", ці політики, за словами президента, дуже хочуть в парламент і тому будуть маніпулювати українцями, ділити їх, обманювати, а після за високими парканами разом пити віскі вартістю в три місячні зарплати пересічного українця.

Саме на цьому вкрай простій тезі й була побудована вся філософія та "Слуги народу" як серіалу, і образу Василя Голобородька як серіального президента. Мовляв, всі політики однакові, у всіх одна мета - грабувати простий народ, а всі відмінності у поглядах між ними - мімікрія, щоб зробити процес пограбування максимально ефективним, і тільки Голобородько справжній, щирий і чесний, а тому для всіх них чужий. На цій же тезі будувалася і президентська кампанія Зеленського, на ньому ж, схоже, і будується кампанія "Слуги народу" як партії.

Президент телеміст начебто і засудив, але від прямих оцінок діяльності Медведчука і його телеканалів утримався. Звернувшись замість цього до журналістів телеканалу, мовляв, ви не раби Медведчука і Рабиновича, ви - "четверта влада і теж слуги народу". До чого саме таким чином закликав Зеленський журналістів, можна тільки здогадуватися. То чи влаштовувати бунт на телеканалі й відмовлятися виконувати розпорядження інвесторів і керівників, то звільнятися, чи то щось ще. Як бути, якщо погляди журналістів не менш ватяні, ніж у власників каналів (а так в багатьох випадках і є), теж незрозуміло.

Своє відео президент завершив прямим зверненням до Володимира Путіна з пропозицією "поговорити" про те, "чий Крим і кого немає на Донбасі", в Мінську, в компанії Дональда Трампа, Терези Мей, Еммануеля Макрона та Ангели Меркель. Подібна ініціатива звучала б цілком органічно в устах серіального Голобородько, а ось в устах реального президента України все це виглядало як мінімум дивно, міжнародні зустрічі такого представництва не анонсуються в відеозверненнях президента, а довго, ретельно і непублічно готуються дипломатичними службами. Але вже якщо виступати ініціатором подібних зустрічей, то потрібно мати хоч який-небудь план, якого у Зеленського явно немає. І як на пропозицію зустрічі незрозуміло коли і незрозуміло з якою порядком денним повинні реагувати в Берліні, Вашингтоні, Лондоні та Парижі?

До речі, медведчуківський NewsOne від наміру провести свій телеміст оперативно відмовився, пославшись на погрози фізичної розправи, які нібито посипалися на журналістів телеканалу з боку патріотичної громадськості, і на Банковій отримали привід видати це як власну заслугу. Однак насправді тиск на канали Медведчука виходило в останню чергу від команди Зеленського.

Загалом своєю реакцією на телеміст Зеленський в черговий раз продемонстрував, що буде і далі залишатися Голобородько - отаким д'артаньяном, що стоїть над сутичкою цинічних бариг і завдяки цьому намагаються сподобатися всім - і проєвропейським, і проросійським, і яким-небудь ще виборцям. І якщо для цього потрібно робити непродумані заяви міжнародного масштабу і ставити в незручне становище європейських та американських партнерів, то гра варта свічок.

На президентських виборах ця гра в "няшку для всіх" принесла Зеленському небачений політичний успіх, але проблема такої тактики у тому, що її зручно дотримуватися в ролі Голобородько, але дуже незручно в ролі реального президента. І рано чи пізно або доведеться вибирати, на чиїй ти стороні, або в тобі розчарується і ті, і інші.