Зброя страху. Навіщо Путін знищує Маріуполь та загрожує атомною бомбою

В останні дні головними мішенями Росії є Харків та Маріуполь. Російські війська діють з дедалі більшою жорстокістю. 19 квітня голова Харківської ОДА Олег Синегубов повідомив, що інтенсивність обстрілу у Харкові збільшилася. Ворог обстрілює місто з реактивних систем залпового вогню "Смерч", "Ураган", "Град", методично руйнуючи цивільну інфраструктуру.

Водночас окупанти продовжують знищувати Маріуполь. Ворожа авіація скидає на комбінат "Азовсталь" надпотужні антибункерні бомби. Як повідомив проукраїнський Telegram-канал "Мариуполь сейчас", у ніч на 20 квітня російська авіація вдарила "прямо і конкретно по бункеру з цивільними мирними жителями... є загиблі, багатьох завалило".

Головна ІПСО Путіна

У цій жорстокості Путін не має військового мотиву. Тільки психологічний: залякати нас, зламати нашу волю до опору та змусити здатися. Саме на це зараз націлена головна російська ІПСО (інформаційно-психологічна операція) у наших соцмережах. Мовляв, самі винні: якби не чинили опір, одразу склали зброю, то всі були б живі-здорові. Жахливі кадри зруйнованих кварталів Харкова та Маріуполя використовуються для того, щоб звинуватити нашу владу: ось до чого призводить безглузда впертість.

А щоб переконати нас у тому, що опір марний, використовується ядерна загроза. Російська ІПСО наполягає на тому, що російські війська переможуть у будь-якому випадку, і якщо для цього знадобиться застосувати ядерну зброю, то Путін зробить це. 18 квітня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров натякнув, що Росія може завдати ядерного удару по Україні.

Втім, ядерна загроза нагнітається Кремлем не лише для того, щоб залякати нас, а й щоб привчити до цієї перспективи самих росіян. Зараз російське суспільство здебільшого вважає ядерну війну неприпустимою. Ось Кремль і почав психологічну обробку громадської думки, щоб підготувати її до такого варіанту продовження війни.

Логіка чи божевілля?

Звісно, плани Путіна виглядають божевільними. Але більш точно все ж таки говорити не про безумство Путіна, а про неадекватність. Він живе у світі, який він сам собі вигадав. Але в своєму вигаданому світі він діє досить логічно.

Щоправда, наш впертий опір змусив його скоригувати свої оцінки. Він очікував тріумфального просування російської армії нашою землею і що ми зустрічатимемо окупантів квітами. В останні тижні ширяться чутки про арешти в Москві чиновників та ФСБшників, які відповідали за формування в Україні потужної п'ятої колони Кремля. Згідно з тими ж чутками, репресії у міноборони та генштабі РФ теж очікуються, але Путін відклав їх до закінчення української кампанії.

Однак, головного кроку до реальності Путін так і не зробив. Він визнав, що російська армія не така сильна, як він сподівався. Але він, як і раніше, живе у тому світі, де українці та росіяни — це один народ, де Україна — це країна-помилка, а її населення живе під гнітом націоналістів і прагне визволення.

Саме тому він розраховує, що залишилося трохи натиснути — і ми здамося. Для цього він знищує Харків та Маріуполь, загрожує нам ядерною зброєю та паралельно запускає у наших соцмережах ІПСО про те, що опір марний.

Чи зупиниться Путін

Це ІПСО — вона підсовує нам замість правди брехню: мовляв, здайтеся, і одразу почнеться мирне життя.

Правда ж полягає у тому, що Путін не має наміру зупинятися. Як тільки він захоплює нові території, вони для нього стають постачальником живого м'яса — тобто солдатів. У фейкових Донецькій та Луганській "республіках" вже проведено поголовну мобілізацію чоловічого населення від 18 до 55 років. А нещодавно верхній віковий кордон мобілізації в "Д/ЛНР" було піднято до 65 (!!!) років.

За інформацією омбудсмена Людмили Денісової, у захоплених містах півдня Запорізької області окупанти теж намагаються "призвати" чоловіків до російської армії та "народної міліції". Подібні повідомлення надходять і з окупованого Ізюму на Харківщині.

Тож не дивно, що окупанти поспішають провести референдуми на захоплених територіях. За даними нашої розвідки, "на окупованій території Херсонської області друкують бюлетені, бланки, брошури, плакати та буклети для проведення голосування на референдумі щодо створення чергової псевдореспубліки ХНР та визнання окупаційної влади". В окупованій Снігурівці на Миколаївщині заплановано "референдум" за приєднання до Криму. А в Розівській територіальній громаді на сході Запорізької області окупанти навіть не морочилися з референдумом і провели збори в клубі, де змусили людей проголосувати за приєднання до фейкової "ДНР".

Весь цей поспіх потрібний Кремлю насамперед саме для того, щоб провести поголовну мобілізацію місцевого чоловічого населення. Наші військові чітко зафіксували, що російське командування намагається висувати на першу лінію атаки не своїх солдатів, а мобілізованих у "Д/ЛНР". Але цей ресурс закінчується, тому окупанти поспішають поповнити його на українських землях, захоплених після 24 лютого.

Путін упевнений, що "звільнені" українці "мріють" воювати проти "київського режиму". Це, звичайно, маячня, але треба розуміти, що російське командування має способи домогтися слухняності, у тому числі й показовими розстрілами тих, хто воювати відмовиться.

Путін не зупиниться, якщо ми його не зупинимо. Він планує після захоплення України піти далі на захід — Молдову, Польщу, країни Балтії. І на першу лінію атаки він поставить саме мобілізованих в Україні.

Те саме і з ядерною загрозою. Якщо він за допомогою цього аргументу змусить нас капітулювати, далі він загрожуватиме ядерною зброєю всій Європі.

Висновок з усього цього один: немає жодного сенсу боятися загроз Путіна. Це не зробить наше життя безпечнішим, а лише наблизить глобальний апокаліпсис. Отже, що більше Путін намагається нас залякати, то міцнішою має бути наша воля до перемоги.

Все йде до того, що переговори з Путіним втрачають сенс, відтак Україні доведеться перемогти на полі бою. І це вже підтвердив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. "Кінець цієї війни буде вирішено на полі бою, а не за столом переговорів", — заявив він в інтерв'ю телеканалу France24. Це не означає, що переговорів зовсім не буде. Але те, що вони дадуть результат, є малоймовірним.