Оптимізм без рожевих окулярів. Чому не треба боятися, що на Україну чекає заморожений конфлікт

Невиправданий оптимізм може призвести, наприклад, до того, що народ скаже: чудово, оскільки ніякий новий напад нам не загрожує, можна повернутися до спокійного мирного життя. Та й влада зможе зайнятися улюбленою справою, наприклад, будувати дороги до кордону (або демаркаційної лінії) з Росією, розмінувати прикордонну та прифронтову зону, качати російський газ до Європи тощо.

До речі, плани щодо газу вже формуються. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповів Politico про перспективи укладання європейськими країнами нових угод щодо купівлі російської нафти та газу, якщо і коли війна нарешті закінчиться. "Ми сподіваємося, що вони ніколи не опиняться в становищі повної залежності від російської енергетики будь-якого роду, — наголосив він. — Але якщо Росія в якийсь момент повернеться до більш-менш нормальної політики щодо своїх партнерів і сусідів, я не думаю, що її слід виключати з конкурентних ринків".

Виправданий оптимізм — це геть про інше. Про те, що ми маємо можливість багаторазово зміцнити свою безпеку та ускладнити Росії новий напад. Але для цього необхідно відучитися вірити ілюзіям, навіть якщо вони красиві, і прийняти реальність такою, якою вона є.

Буде заморожений конфлікт

Президент України Володимир Зеленський на прес-конференції 15 березня пообіцяв, що чіткий термін припинення вогню в домовленості про тишу "скоротить можливості рускім гратися у вічний заморожений конфлікт".

Керівник Офісу президента, голова української делегації на переговорах із США Андрій Єрмак 13 березня заявив в ефірі телемарафону: "Ми дуже чітко говорили про те, що ми ніколи не підемо на заморожений конфлікт. Ми точно проти, і тут наші позиції повністю співпадають із американськими партнерами – вони теж проти замороженого конфлікту і так званого Мінська-3".

Член делегації, міністр закордонних справ Андрій Сибіга увечері 11 березня запевнив у Фейсбуці, що тимчасове припинення вогню — "це у жодному разі не про заморожений конфлікт. Йдеться лише про спробу почати шлях до завершення війни в справедливий спосіб". Таку саму формулу повідомив у Фейсбуці інший член делегації, міністр оборони Рустем Умєров: тимчасове припинення вогню — "це не про заморожений конфлікт, а про початок шляху до справедливого завершення війни".

Як бачимо, на Банковій затвердили нову методичку для топ-спікерів. З іншого боку, можна зрозуміти бажання нашої влади підсолодити пігулку, яку нам доведеться проковтнути. Але реальність така, що на нас чекає саме заморозка війни. "Заморожений конфлікт" означає, що сторони припинили воювати одна з одною, але, як і раніше, мають одна до одної територіальні претензії. Саме це на нас чекає. Адже Зеленський, Єрмак, Сибіга, Умєров не збираються відмовлятися від окупованих Росією українських територій, чи не так? Тобто Україна матиме територіальні претензії до Росії і отже, після закінчення гарячої фази війни у нас буде не що інше, як заморожений конфлікт.

Хоча, можливо, наша влада має на увазі, що це буде "у жодному разі не заморожений конфлікт" у тому сенсі, що ми матимемо надійний захист від нового російського нападу. Але це також ілюзія.

Надійних гарантій безпеки не буде

Зеленський багаторазово наголошував, що Україні потрібні такі гарантії безпеки, які не дадуть можливості Росії знову прийти з війною. "Перед тим, як про щось домовлятися, дуже важливо, щоб це були серйозні гарантії безпеки для України і для всієї Європи. Це захист України і гарантії безпеки — що Росія не повернеться знову з агресією, — заявив він на початку року італійському телеканалу RaiNews24. — Україні треба дати такі гарантії безпеки, які не дадуть можливості Путіну знову прийти з війною". 5 березня він підтвердив у своєму X-акаунті: "Ми всі хочемо безпечного майбутнього для наших людей. Не тимчасового припинення вогню, а закінчення війни назавжди".

14 березня Єрмак на відеоконференції з радниками лідерів країн Північної Європи та Балтії знову наголосив: "Будь-яким переговорам щодо встановлення справедливого миру в Україні мають передувати надійні безпекові гарантії для України". Зеленський 16 березня акцентував на "спільній роботі з партнерами заради того, щоб захистити наших людей, наблизити мир і гарантувати надійну безпеку".

Справді надійною гарантією безпеки могло б стати членство в НАТО. Однак це наразі нездійсненна мрія. Також давно відомо, що США не збираються давати нам гарантій безпеки, тобто не вступатимуть у війну на нашому боці, якщо Путін знову нападе. Це позиція не тільки Дональда Трампа, те саме казав і Джо Байден. Чи дасть нам гарантії безпеки "коаліція охочих" на чолі з Великою Британією і Францією?

15 березня британський прем’єр-міністр Кір Стармер на онлайн-саміті лідерів країн "коаліції охочих" розповів, що його країна готова надати 10 тисяч своїх військових для європейського миротворчого контингенту в Україні. Про це дізналася газета The Times від своїх джерел в британському уряді. Вона зазначила, що основну частину військ нададуть саме Британія та Франція. Отже, можна припустити, що сумарна кількість європейського контингенту складе 30-50 тисяч військових. Чи достатньо цього, щоб убезпечити Україну від нового нападу Росії на усій протяжності лінії зіткнення і державного кордону з Росією і Білоруссю?

Зеленський вважає, що потрібна на порядок більша кількість. Його запитали про це 21 січня після виступу у Давосі. "Від усіх європейців? 200 тисяч — це мінімум, інакше це ніщо", — відповів він. Наступного дня в інтерв'ю Bloomberg Television він наголосив, що 200 тисяч — це мінімум, а взагалі він хоче набагато більше: "Якщо ми зменшимо армію на 200 тисяч, на 300 тисяч, на 500 тисяч — це буде говорити, що натомість потрібні інші війська в тій кількості, на яку ми зменшилися". Звісно, якщо вимагати від Заходу 500 тисяч миротворців (щоб демобілізувати таку саму кількість українських солдатів), то країни ЄС разом з Великою Британією стільки не дадуть.

Взагалі, роль європейського контингенту — допоміжна. Ми мусимо покладатися передусім на свої війська, а не європейські. Про це 15 березня детально розповів президент Франції Емануель Макрон в інтерв'ю регіональним медіа. За його словами, 12 березня в Парижі на зустрічі начальників штабів збройних сил країн "коаліції охочих" йшлося про те, що гарантії безпеки Україні складатимуться з чотирьох елементів:

• негайна підтримка України у вигляді постачання нових озброєнь відповідно до поточних потреб;
• побудова такого формату української армії, який дозволить їй протистояти новим наступам Росії;
• можливість розгортання в Україні військ "коаліції охочих";
• посилення європейської оборони, а також зростання інвестицій і координації між нашими арміями.

Щодо третього елементу, тобто європейського контингенту, він уточнив: "Мета полягає не в тому, щоб зібрати велику кількість військових, оскільки сьогодні найбільша європейська армія — українська, з одним мільйоном військових. Йдеться про розміщення кількох тисяч військових у ключових точках для реалізації програм підготовки та демонстрації довгострокової підтримки. У військових сценаріях розглядаються такі центри, як Київ, Одеса та Львів".

Потрібно відзначити ще одну важливу обставину: європейські миротворці, швидше за все, не стануть частиною мирної угоди між Києвом та Москвою. Навпаки, Кремль наполягає на тому, щоб позбавити Україну суверенітету в цьому питанні. Він вимагатиме, щоб у мирній угоді було записано право вето Росії на розміщення в Україні будь-яких іноземних військових контингентів, а також десятикратне скорочення чисельності та озброєнь ЗСУ та зобов'язання України закріпити в конституції нейтральний статус (замість курсу до НАТО), щоб не могло йтися про входження України до якогось нового (наприклад європейського) оборонного союзу.

Перед нашою владою стоїть важка, але здійснена місія не погодитись на ці вимоги, відстояти суверенітет України у питаннях своєї безпеки. І лише у цьому разі ми зможемо розраховувати на європейський контингент. Наявність якого на нашій території трохи знизить ймовірність нового нападу, але ніякого "закінчення війни назавжди", звісно ж, ​​не гарантує.

Мир буде несправедливим

Зеленський 15 березня на онлайн-саміті лідерів країн "коаліції охочих" розповів, що "ми хочемо завершити цю війну справедливо". 16 березня він відзначив "спільну з партнерами роботу для наближення справедливого і тривалого миру", щоб "гарантувати надійну безпеку".

Однак реально мир буде несправедливим. Більше того, він буде назавжди несправедливим, адже ми у мирній угоді відмовимося від спроб військовою силою повернути території, окуповані Росією. І якщо наша влада розповідатиме, що це справедливий мир, це може викликати подив у наших європейських друзів і радість у наших ворогів. І той самий Трамп зможе заявити: українці самі визнали, що я приніс їм справедливий мир, тож Крим, Бердянськ, Маріуполь, Донецьк і Луганськ справедливо залишаються російськими. Тож краще уникати неадекватних формулювань і говорити з народом про те, що справді може принести позитивні емоції: як ми зміцнюватимемо нашу армію, як ми розвиватимемо нашу оборонну промисловість і якої ширини рів ми викопаємо вздовж усієї лінії зіткнення з ворогом. Щоб ще трохи знизити ймовірність нового нападу. А взагалі, якщо ми хочемо зберегти нашу Україну, саме цій меті мають бути присвячені всі зусилля держави на багато президентів уперед.