Хід мером. Хто і навіщо штовхає Кличко в президенти

Не так давно "ДС" вже писала про план Конституційної реформи і "перекладі" президентських виборів загальнонаціонального формату у внутрішньо парламентський. Однак набір стратегій Адміністрації президента тільки цим явно не обмежується. Ще одним сценарієм збереження за Петром Олексійовичем якогось набору ключових владних функцій є план, який досить умовно можна назвати операція "наступник". І передбачається, що головну роль може зіграти київський мер Віталій Кличко.

У планах деяких людей на Банковій цей сценарій виглядає наступним чином: Порошенко відмовляється балотуватися на другий термін, і замість нього коаліція БПП і "Народного фронту" висуває нинішнього київського мера Віталія Кличка. У разі перемоги останнього на президентських виборах Порошенко перетворюється в сірого кардинала, зберігаючи вирішальний вплив і на нового президента, і на коаліцію, і на виконавчу владу, що укупі з адмінресурсом і збереженням мажоритарної складової дозволяє сподіватися на успіх і на майбутніх парламентських виборах.

Подібний план, зрозуміло, не ноу-хау і вже розігрувався в сусідніх з Україною країнах. Це і знаменита рокіровка Путін-Медведєв в Росії, і формальний відхід у тінь Ярослава Качинського у Польщі при збереженні впливу на партію влади і прем'єрів з президентами. Але якраз головна проблема сценарію "наступник" - це те, що подібні речі в повному обсязі не працюють в будь-якій країні, де є хоч якісь, нехай і формальні демократичні інститути. Навіть в Росії, де Путін завжди був царем і богом в одній особі, в останнього виникли певні ускладнення з наступником Медведєвим, які вилилися у підсумку в наймасштабніші протести путінських часів на Болотній площі. Далекі від ідеальних і відносини Дуди з Качиньським. Легка передача влади наступнику можлива лише в авторитарних державах, де спадкоємцем виступає член сім'ї. Або, якщо наступник чужа людина, то у сірого кардинала повинні бути ефективні інструменти швидкого усунення "спадкоємця". Що також можливо лише в авторитарних державах.

В Україні ж існує реальна політична конкуренція, і розраховувати, що Кличко стане для Порошенка досить керованим, - абсолютно невиправданий оптимізм.

Тим більше що стосунки Кличка і Порошенко не настільки безхмарні, як може здатися, адже саме Кличко в 2014-му мав найвищий президентський рейтинг і цілком може таїти образу за "своє президентство". Та й у Кличка немає особливих підстав вважати себе чимось зобов'язаним Порошенко. Так що операція "наступник" хоча і активно просувається деякими людьми на Банковій, навряд чи має серйозні шанси бути реалізованою.

Швидше за все, Кличко будуть використовувати всі зацікавлені сторони виключно як "червоної ганчірки" для партнерів і конкурентів.

В першу чергу, далеко не факт, що похід в президенти потрібен самому Кличко. Схоже, роль столичного градоначальника на цьому етапі його цілком влаштовує, і умовити його вступити в політичну авантюру в нинішній невизначеній ситуації може бути непросто. Тим більше що команда Порошенко не єдина і не головна, має види на екс-чемпіона.

Справа в тому, що навколо персони київського мера зав'язався вузол протиріч, пов'язаний з одним із лідерів "Оппоблока" Сергієм Льовочкіним. Останній, як відомо, має свої зв'язки і свій вплив на Кличка і веде свою складну гру в президентській кампанії. З одного боку, Льовочкін ставить на однопартійця і партнера по групі "газовиків" Юрія Бойка, який вже включився в президентську гонку і претендує на головного кандидата в президенти від Південно-Сходу. З іншого боку, ЗМІ все частіше пишуть про зв'язки Льовочкіна з кандидатом від націонал-опозиційного флангу Анатолієм Гриценком. Останній з його несподівано високими рейтингами розглядається як "третя сила" і реальна альтернатива парі лідерів Порошенка і Тимошенко. Однак, за нашою інформацією, в останні три місяці реальний рейтинг Гриценко падає, що не може не турбувати Льовочкіна. У зв'язку з цим Кличко для Льовочкіна виступає, з одного боку, в якості запасного гравця, який може зіграти не тільки як наступник Порошенко, але і як альтернатива Гриценку і, відповідно, конкурент Порошенко.

При цьому зараз Льовочкін вже намагається використати Кличка у якості своєрідного "батога" для Гриценка, щоб той зі шкіри геть ліз, доводячи, що саме він головна "третя сила".

Інакше симпатії, в тому числі фінансові та медійні, можуть бути перекинуті на Кличка. У той же час київський мер для Льовочкіна ще й інструмент впливу на президента, незалежно від того, чи зважиться Банкова запускати операцію "наступник" чи ні. Якщо вирішиться, то потрібно буде домовлятися ще й з Льовочкіним, а якщо ні - то Кличко може стати конкурентом, оттягивающим електорат.