Небезпечні зв'язки. У якихось махінаціях може бути замішаний батько Заліщук
В четвер, 26 жовтня 2017 року, слідчі Головної військової прокуратури провели ряд обшуків та виїмок документів по кримінальних справах, пов'язаних з функціонуванням так званих "податкових майданчиків". В цьому розслідуванні фігурує колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко, колишній президент Віктор Янукович та посадові особи банку "Капітал".
Як йдеться у повідомленні ГПУ, в 2011-2013 роках, саме завдяки вказаному банку, були здійснені фінансові транзакції, які забезпечували відшкодування фіктивного ПДВ та отримання групою компаній "Юнісон" (контрольованих Клименко) незаконної вигоди. Слідчі в результаті досудового розслідування встановили, що керувала всім цим фінансовим і податковим шабашем група фізичних осіб на чолі з колишнім головним посадовою особою країни (поки це лише підозра).
Всі, хто працював в реальному секторі економіки України в той період, знав або чув про існування всемогутньою "платформи", яка "мила" ПДВ. Відбувалося це наступним чином: компанія, яка не хотіла платити податок на додану вартість або зовсім відморожена, яка бажала тупо заробити на державному бюджеті, перераховувала на рахунки підставних компаній гроші за фіктивний товар або віртуальні послуги. Ці підставні "Роги і копита" реєстрували на користь клієнтів "платформи" податкові накладні, в яких вказувалася сума "накрученого ПДВ". Після цього компанія, у якої на рівному місці утворилася сума відшкодування податку на додану вартість, подавала заяву про його відшкодування у територіальні фіскальні органи (як правило, обласні). Там, природно, вже знали, кому потрібно дати "зелене світло" і перераховували суми відшкодування ПДВ з казначейського рахунку на банківський рахунок підприємства. Ну, а суми, прокрученные у "платформі" виводилися за бажанням клієнта або у "нал", або на рахунку зарубіжний компанії (як правило, офшорна пустушка). Бажаючі накрутити ПДВ платили комісію, яка коливалася у межах 7-10%, залежно від наближення до "тіла", тобто зростала по мірі "налипання" посередників. Зате клієнти отримували не тільки фіктивний ПДВ, але і значні суми переведених у готівку коштів.
При цьому, компанії, які мали легальний податковий кредит з ПДВ (до відшкодування), місяцями і роками оббивали пороги фіскальних служб, при чому багато могли отримати і "відповідь" за наполегливість: камеральні перевірки по ПДВ, в результаті яких податковий кредит нещадно "крыжили" або комплексну податкову перевірку з наслідками гірше, ніж просто втрата частини податкового кредиту.
Природно, для всієї цієї схематехники, потрібен був банк. Свій. Кредитування клієнтів і інші "дурниці", в такому закладі були лише ширмою для більш прибуткового бізнесу: майже як СТО контрабандистів з фільму "Діамантове рука".
Головне завдання в таких банках: вчасно "рвати кігті", якщо ситуація складається несприятливо. Мається на увазі знищення серверів і паперових носіїв інформації, адже "амбарна книга" в такому банку - це фактично список потенційних клієнтів прокуратури.
Як підозрює прокуратура, таким фінансовим "серцем" платформи міг бути банк "Капітал". Більш того, це та ниточка, яка може призвести до колишнім вищим посадовим особам країни. Схоже, в нашій прокуратурі вже зневірилися в можливості засудити Януковича за державну зраду. Адже навіть у разі успішного для слідчих судового рішення, подати на Януковича документи в Інтерпол з подібним заочним засудженням - це завжди ризик отримати відмову у зв'язку з політично мотивований вироком. Набагато простіше засудити колишнього президента за милу його серцю "уголовку". Можливо, саме з цим і пов'язана інтенсифікація в розслідуванні. Пошук документів і серверів банку в цьому контексті - ключ до успіху. Пам'ятається, один шановний співробітник УБОЗ розповідав у приватній розмові, що більшість злочинів було розкрито їм при аналізі банківських документів. Слід будь-якого злочину залишається у видаткових і прибуткових касових ордерах. Тим більше, "платформа". Вона повинна була залишити тонни паперу і колосальні масиви електронної інформації.
Що за банк
Станом на початок другого кварталу 2013 року, що сумарні активи банку "Капітал" становили 1,63 млрд грн. При цьому, вільні грошові кошти - 512 млн грн або 31% від розміру активів. Кредитний портфель, не набагато перевищував грошові залишки: 780 млн грн або на 48%. Вкладення в цінні папери - 70 млн грн, або 4%. Трохи менше - основні засоби: 62 млн грн.
З вивчення подібної структури банку можна починати лекції для студентів-криміналістів, які захочуть присвятити себе фінансових розслідувань. Але тільки для першокурсників. Звичайно, не кожен банк з такими активами може бути замішаний в чому-небудь протиправному. Але, деякі підозри дана структура може викликати. Адже банк створений не для складування пачок готівки у сховищі, а для вкладення своїх фінансових ресурсів у менш ліквідні активи: кредити, цінні папери. Для досягнення стійкого фінансового становища банку цілком достатньо утримувати залишок ліквідних коштів на рівні 15% від розміру активів. Дворазове перевищення даного індикатора може свідчити або про те, що банк запасається готівкою для покриття відтоку вкладів, або просто проводить переведення в готівку та інше переміщення фінансових ресурсів у досить великих обсягах.
Після краху режиму Януковича, вся дах, яка прикривала "платформу" подалась в біга. Сам банк благополучно працював весь 2014 рік.
Тільки в січні 2015-го, НБУ було прийнято рішення "з-за незадовільної якості активів віднести його до проблемних. При цьому, банку дали 180 днів для виправлення ситуації. 20 липня 2015 року "АКБ "Капітал" був визнаний неплатоспроможним. Дане рішення, представники банку оскаржили в судах: 07 жовтня 2015 року, Донецьким окружним адміністративним судом було скасовано та визнано протиправним рішення НБУ І ФГВФО щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Більш того, 13 листопада того ж року Донецький апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін. І лише 24 жовтня 2017 року, Верховний Суд України скасував рішення всіх судів нижчих інстанцій, визнавши всі дії НБУ щодо "АКБ "Капітал" правомірними. Таким чином, була поставлена крапка в довгострокових судових тяжбах, а для правоохоронців - це стало спусковим гачком до дії.
Природно, всі підозри і припущення, які виникли у правоохоронців в ході досудового розслідування, доведеться підтвердити фактами і довести провину обвинувачених в суді. А поки що, виходячи з принципу презумпції невинуватості, вони всі чисті ако ангели. Якщо вже не небесні, то у всякому разі, занепалі.
А при чому тут у такому разі народний депутат Заліщук. З цим пов'язана взагалі захоплююча історія. Анонсуючи роботи слідчих болгаркою по металу (при розтині сейфів для вилучення документів), ГПУ повідомила, що слідчі проводять обшук за місцем проживання колишнього директора київського відділення банку "Капітал", який є батьком одного з нардепів. Саме після цього повідомлення, Заліщук та ГПУ звинуватила у спробі дискредитації а слідчих - у непрофесіоналізмі.
При цьому, народний депутат визнала, що її батько деякий час очолював один з філій банку "Капітал", але не має ніякого відношення до Клименко.
Що, втім, відповідає дійсності, адже і сам колишній міністр формально не має з банком ніяких юридичних зв'язків. Серед фізичних осіб, власників часток статутного капіталу банку, а також серед його опосередкованих учасників, прізвища Клименко як би і немає..
Чисто теоретично, можна поміркувати на тему: міг або не міг директор філії банку не знати про те, на яких операціях банк спеціалізується. Як людина, яка знає роботу банку зсередини, можу сказати, що однозначно не міг. Враховуючи, масштаб банку і його реноме, думаю, про його операціях були обізнані всі, включаючи охоронців і прибиральниць (при всій повазі). Інша справа, яка ступінь залученості та участі у прийнятті рішень.
Що стосується першого, то тут вся сіль полягає в тому, на чому був заточений філія. Якщо він працював як звичайна банківська вітрина, а основні операції йшли через головну контору, то втягнення було нульовим. Якщо філія обслуговував традиційну клієнтуру за місцем реєстрації - це вже інше питання. Що стосується прийняття управлінських рішень, то тут однозначно можна сказати, що всі фінансові технології у таких схемах, розробляються на стороні. Менеджмент лише виконує вказівки реальних бенефіціарів процесу (які, до речі, не завжди можуть збігатися з офіційними власниками банку). Природно, всі вони отримують за свою роботу хорошу зарплату, про яку 90% українців можуть лише мріяти. Але за все в цьому світі доводиться рано чи пізно платити. Тим більше в підмісячному світі. Як казав Глєб Жеглов у відомому фільмі: "Покарання без вини не буває".
