Небезпечна багатовекторність і Huawei. Як Київ ховає відносини з США і Британією

"Що я? Випадковість чи стратегія?" — це, схоже, керівний принцип української влади у вибудовуванні зовнішньої політики.

Це перша думка, яка приходить у голову при прочитанні повідомлення і твіти (нині видалених через очевидну скандальність) Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про укладення з китайською компанією Huawei меморандуму "про державно-приватне партнерство та взаємодію у сфері кібербезпеки, кіберзахисту і телекомунікацій ".

"Ми готові тісно співпрацювати з компанією Huawei для забезпечення і підвищення кіберзахисту і кібербезпеки в Україні. Держспецзв'язку глибоко цінує, що компанія світового рівня буде працювати з нами над проєктами в сфері безпеки інформації. Переконаний, що наша взаємодія зміцнить обороноздатність держави перед кіберзагрозами", — ллється ентузіазмом глава відомства Юрій Щиголь.

І, дійсно, чому б не порадіти зміцненню співпраці Києва з технологічним гігантом держави, що є однією зі світових лідерів в економіці?

Відповідь лежить на поверхні: по тій простій причині, що така співпраця ставить під загрозу відносини України з ключовими партнерами. Наприклад, зі Сполученими Штатами.

Меморандум, зауважимо, укладений напередодні президентських виборів у США; в самий розпал виборчої кампанії, одним з ключових наративів якої з подачі Дональда Трампа є протидія розширенню впливу Пекіна в світі, нарощування Китаєм своїх технологічних та оборонних можливостей.

І навряд чи в Білому домі забули про плани України продати Китаю підприємство "Мотор Січ", проти чого в бесідах з українським керівництвом виступав і тепер уже колишній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон, і держсекретар Майк Помпео.

Тепер же, з налагодженням взаємодії з Huawei, Україна дає Трампу ще один привід ставити під сумнів зміцнення відносин між Вашингтоном і Києвом.

Не будемо забувати про те, що і сам Трамп і американські спецслужби називають цю компанію серед агентів впливу і втручання Китаю, вказуючи на надзвичайно тісні зв'язки Huawei з урядом КНР і звинувачуючи компанію в кібершпигунстві. Америка послідовно обмежує діяльність компанії на своїй території і переконує союзників чинити так само в інтересах загальної безпеки.

У зовнішній політиці Великобританії зараз відбуваються серйозні зміни. Їх гранично чітко позначив 15 жовтня, після парламентських дебатів про співпрацю з Huawei, новий глава МІ-5 Кен МакКаллум.

Так, Росія, з його слів, залишається подразником для Британії. Як висловився МакКаллум, вона відповідальна за "погані погодні умови".

Однак саме Китай "змінює клімат". Пекін є "довгостроковою загрозою". У зв'язку з чим уряд Джонсона слідом за Австралією має намір посилити вимоги до інвесторів і агентів впливу.

Офіційний же Київ вирішив зіграти в багатовекторність. Точніше, його можна було б у цьому запідозрити, якщо б у подібних діях проглядалася системність, обумовлена якимись планами і державними інтересами України. Поки ж спостерігається виключно ситуативна спроба "продати виборцям 5G" — і, можливо, прагнення заробити. В результаті українська влада виглядає, як людина, що раптово опинилися у воді і не вміє плавати. Вона кидається, намагаючись за щось ухопитися то за колоду, що пропливає, то вибратися на берег.

Ось цим берегом ще до недавнього часу здавався союз зі Сполученими Штатами і Британією. З останньою, як відомо, буквально напередодні українська делегація на чолі з Володимиром Зеленським уклала ряд доленосних для України угод, що мають величезне значення.

За що і МЗС України, і Офіс президента можна тільки похвалити. Що трапляється не так часто.

Але пройшло трохи більше тижня — і Київ демонструє Лондону, що не цілком усвідомлює значення і суть стратегічного партнерства з Великобританією.

Причому сам по собі меморандум, укладений з Huawei з точки зору геополітичних та геоекономічних перспектив, зовсім не рівносильний українсько-британській Угоді про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство. Але створює очевидні ризики для її реалізації — так само, як і для відносин України зі Сполученими Штатами.

Виграє Трамп чи ні, але Вашингтон у будь-якому випадку не зможе ігнорувати зростаючі апетити Китаю і проєктування їм м'якої сили у більшій кількості регіонів планети, включаючи Європу — в тому числі, Східну.

Київ же добровільно погоджується, щоб до нього цю м'яку силу застосували, намагаючись всидіти на двох стільцях, віддалених дуже далеко один від одного.

Такі непродумані ігри в багатовекторність загрожують втратою ключових союзників або суверенітету, або — що найбільш ймовірно — і того, і іншого.

Адже який союзник побажає розвивати співробітництво, скажімо, на рівні спецслужб з країною, що добровільно відкриває доступ супернику союзника до своєї інформаційної святая святих?

Ні, швидше за все контакти будуть заморожуватись або зовсім згортатися. Не вірите? Запитайте у австрійців. У лютому 2018 р. тодішній глава МВС цієї країни, член прокремлівської партії Свободи Герберт Кикль влаштував обшуки в штаб-квартирі Федерального відомства із захисту конституції і боротьбі з тероризмом (BVT) з метою вилучення документів про праворадикальні угруповання Австрії, що пов'язані з його партією.

Тоді німецька преса писала, що деякі з цих документів могли потрапити на стіл до Володимира Путіна. У зв'язку з чим спецслужби інших західних країн максимально скоротили співпрацю з BVT, щоб не допустити через неї витоку своїх даних у Москву. Аналогічний сценарій цілком може статися і в Україні. Тільки Москву слід замінити (ну, або доповнити) Пекіном, який буде допомагати Держспецзв'язку, що відповідає також за урядовий зв'язок, покращувати кіберзахист телекомунікацій.

Ну хіба що ситуація ще якимось чином переграється, враховуючи, що Верховна Рада все ще обговорює нову редакцію закону №3196 "Про Службу безпеки України", де, як заявляв член комітету ВР з питань нацбезпеки Роман Костенко, передбачена "передача функцій Держспецзв'язку СБУ".

Чи буде, в разі прийняття закону, також "передано" СБУ співпрацю з Huawei або ж з переформатуванням Держспецзв'язку даний меморандум буде утилізовано, невідомо. Поки ж все йде до того, що Київ добровільно підсилює позиції Китаю в Східній Європі. Що напевно "по достоїнству" оцінять у Вашингтоні та Лондоні. І спроба зачистити інформаційний простір від подібних новин цьому аж ніяк не завадить.