Oncilla є, а "Дозору-Б" немає. Чому Україні не щастить зі своїм бронеавтомобілем
Історія бронеавтомобіля "Дозор-Б" — яскравий приклад того, як важко організувати в нашій країні серійне виробництво військової продукції
Ця історія почалася в кінці 1990-х, коли військові змогли сформулювати технічні умови для перспективного бронеавтомобіля для заміни парку застарілих морально і фізично БРДМ-2 радянського виробництва. Тоді Харківське конструкторське бюро з машинобудування і викотило бронеавтомобіль "Дозор-Б".
Однак, як це часто буває в українських реаліях, грошей у Міністерства оборони на той момент не було, і тоді харків'яни продали ліцензію на серійне виробництво машини польській фірмі Mista. Фірма, яка до цього спеціалізувалася тільки на сільськогосподарській техніці, за підтримки з української сторони за два роки змогла освоїти серійне виробництво.
При цьому польські інженери внесли ряд досить серйозних змін, зокрема, поставили більш потужний дизельний двигун Iveco. Планувалося, що машина може піти на озброєння польської армії, однак в підсумку ніякого контракту не було. Проте Mista змогла продати невелику партію машин в Сенегал.
У той же час окупація Криму та війна на Донбасі навесні 2014 року різко активізували інтерес українських військових до будь-яких вітчизняних розробок. В результаті вже восени того року "Дозор-Б" був виставлений на державні випробування, за результатами яких конструкцію броньовика серйозно допрацювали. Так, наприклад, був перекомпонований десантний відсік, встановлена більш потужна лебідка, більше став і об'єм паливного бака. Мало того, були внесені зміни, які значно підвищили загальний комфорт як екіпажу, так і десанту — наприклад, автоматична система пожежогасіння, передпусковий підігрівач, фільтровентиляційна установка, електропідігрів лобового скла і бічних дзеркал.
Військовим машина сподобалася, тим більше що на той момент вибирати не було з чого — з'явилася інформація про те, що армія готова укласти контракт на закупівлю відразу 200 "Дозорів". Однак уже тоді виявилося, що немає контори, яка була б зацікавлена в просуванні продукту. З горем навпіл знайшли підрядника — Львівський бронетанковий завод, де пообіцяли швидко почати серійне виробництво.
Але тут з'явилися і проблеми технологічного характеру, наприклад, німецька компанія Deutz, під двигун якої проєктувалася машина, відмовилася його постачати. Мало того, спливли проблеми з варінням бронекорпуса і бронею для нього. Адже спочатку проєкт був заточений на використання вітчизняної стали марки "71", але наші сталевари фактично відмовилися від поставок, і машину довелося терміново переробляти під польську сталь марки Armstal 500. Все це потягнуло за собою цілий шлейф проблем — адже випробування проводилися в одній конфігурації, а в зв'язку з заміною броні основні показники змінилися.
В результаті контракт спочатку урізали до 50 машин, а на державні випробування змогли викотити лише пару машин. Польові випробування виявили майже півсотні недоліків, які фактично не було кому усувати. Результатом компромісу стало виготовлення установчої партії з 10 машин, які були передані військовим в кінці березня 2015 року.
Однак після того як машини пройшли всього від 100 до 400 км, на днищах двох з них з'явилися наскрізні тріщини довжиною від 40 до 50 см.
Зрозуміло, що ні про яке військове приймання та постановку на озброєння "Дозору-Б" мова вже не йшла. Фактично станом на весну 2021 року машини, що залишилися, все ще знаходяться в складі 95-ї десантно-штурмової бригади в статусі "піддослідні випробування". Хоча були фото і відео "Дозорів" на Авдіївській промзоні, однак фактично це паркетні машини, що, до речі, і було продемонстровано на параді на День незалежності в 2018 році.
У результаті всієї цієї епопеї вже в 2017 році почалися дослідні випробування військовими польської Oncilla, які закінчилися тим, що машина була прийнята на озброєння ЗСУ і почалася їх закупівля в рамках Державного оборонного замовлення на 2019 і 2020 роки. Кількість закуплених зразків достеменно невідома — за неофіційними даними, мова йде про 40 машин.
Нині, якщо судити за відкритими даними, поставки тривають — причому не безпосередньо, а через фірму "ВК система", яка раніше поставляла для потреб армії медичний варіант БТЛБ. Так, в грудні 2020 року фірма отримала з Польщі сім машинокомплектів за ціною $317 тис.
Отже, доля досить непоганого проєкту бронеавтомобіля, спочатку розробленого під вимоги військових, а не зібраного на пристосованому цивільному шасі, як у конкурентів, була невтішною. На сьогодні, незважаючи на бадьорі заяви про те, що ось-ось почнеться серійне виробництво "Дозору-Б", реальних перспектив у бронеавтомобіля фактично немає. Однак саме такої машини армії не вистачає, особливо в якості базового шасі для спеціальних машин — командно-штабної, протитанкової і самохідного міномета.