Олег Паламар: Луценко або перевибори
Мені подобається істерика Луценко. Але давайте почнемо з початку всієї історії. Адже це одна і та ж загальна історія "Коаліція - Кабмін - Генпрокурор".
А історія почалася з того, що три кремлівсько-популістські партії вийшли з коаліції, розвалили її в розрахунку на дострокові вибори. Але Захід сказав - ніяких дострокових виборів, бо отримаємо 2005 рік-2. Доводиться склеювати коаліцію з того, що залишилося в Парламенті за мінусом цієї трійці й ОПОЗИЦІЇ. Так, шляхом взаємних поступок, торгу посадами, квотами, послабленнями. Це політика і іншого способу зшити коаліцію ніхто в світі не придумав.
Але не забуваємо, що альтернатива цьому на даний момент у багато разів гірше - перевибори. У наступному році, коли економіка трохи оживе, може це буде й альтернатива, а поки що - ні.
Теж саме і з Генпрокурором. Потрібно внести такого, щоб і Захід схвалив і продовжив фінансову допомогу (але Луценку доведеться садити реальних людей у реальні в'язниці, як говорив Байден) і щоб він Парламенту пройшов. Парламент, в якому така коаліція і створювалася так, як я описав вище.
Тобто, не забувайте в запалі про ідеальні речі про реальності. А вона така, що краще хоч якось продовжувати рухатися вперед з допомогою Заходу, ніж потонути в популізмі і долар за 8 і дешевому газі. Тоді нам в Тайговий Союз.