Олег Петренко: "Ми недооцінили готовність українців до медреформе"

"ДС" Затверджений на це рік тариф на послуги "первинки" становить 370 грн. Буде він мінятися?

О. П. Головні зміни, які зараз відбуваються в охороні здоров'я, — зміни у системі фінансування. Ми не утримуємо медустанови, а укладаємо договір і платимо за конкретно виконану роботу. В "первинці" ці роботи визначаються кількістю людей, які підписали декларацію з лікарем. НСЗУ як оператор коштів в системі національного медстрахування оплачує тариф у вигляді капитационной ставки. Це своєрідна абонентська плата.

До базового тарифу в 370 грн застосовуються коригуючі коефіцієнти, наприклад вікові коригування. Надалі ми будемо застосовувати й інші коефіцієнти, пов'язані з обсягом виконаної роботи, кількісними та якісними показниками. Що стосується гарантованого пакету послуг, то в нього входять консультація лікаря, діагностика, певний набір аналізів — невеликий, але достатній, щоб зорієнтуватися лікаря "первинки" (загальний аналіз крові, аналіз крові на глюкозу і холестерин, аналіз сечі, а також чотири тесту — на тропонин, гепатит В і С, вагітність), видача лікарняних.

Капитационную ставку розраховували за тими ж принципами, якими керуються у більшості країн світу. Український тариф досить високий. Наприклад, у Польщі тариф за майже той же спектр послуг всього в п'ять разів вище, ніж український, тоді як ВВП Польщі в 15 разів більше.

"ДС" Скільки договорів з медичними установами вже підписано?

О. П. За рік з моменту початку роботи НСЗУ перевиконала свої плани в 10 разів — ми явно недооцінили рівень готовності людей до прийняття нових правил. Сьогодні вже 26 млн українців обрали лікаря, а це дві третини всього населення — дуже високий показник.

І це притому, що в службі на сьогодні поки закрито лише 15% вакансій від усього штатного розкладу. Починали ми командою 20 осіб, без приміщень, нічого не було.

Зараз у нас 1331 підписаний договір на "первинці", з них 1088 — з комунальними установами (це 99% всіх комунальних установ первинної ланки), 123 приватних медустанов, 120 лікарів ФОП. Для того щоб досягти таких показників, нашим сусідам знадобилося від двох до п'яти років.

"ДС" Були великі побоювання, що система буде чинити опір, мова йде в першу чергу про самих лікарів.

О. П. Реформи робляться або швидко, або ніколи. Нова система фінансування медицини вводить грошові стимули. Раніше говорили, що потрібно підвищити статус лікаря "первинки", але коли за цим не йдуть економічні інструменти, це ні до чого не призводить. Зараз стимул — деякі лікарі змогли збільшити дохід своїх практик або амбулаторій в два-три рази. Навіть найзатятіші опоненти кажуть, що з "первинкою" у нас вийшло.

На наступних етапах буде складніше — реформа госпітального сектора вимагає зовсім інших ресурсів.

"ДС" А як справи з контролем якості медпослуг?

О. П. Нацслужба здоров'я контролює виконання вимог по відношенню до надавачу послуг. Ми бачимо, що в закладах, які демонструють хороші економічні показники, поліпшується і якість. Успішні медустанови "первинки" інвестують в освіту своїх лікарів, зростає попит на навчання керівників. Раніше для цього просто не було ресурсу. Тепер лікарі почали переглядати протоколи лікування, порівнювати себе з колегами в Європі. Все це повинно привести до того, що не тільки пацієнт буде вибирати лікаря — лікар стане предметом конкуренції між керівниками.

Важливий момент: в реформу може увійти тільки автономизированное заклад. Раніше один наказ Моз визначав кількість штатних одиниць в лікувальному закладі, інший наказ визначав кількість ліжок, до яких була прив'язана мізерна зарплата. Зараз державне казенне заклад чи комунальне некомерційне заклад володіють усіма правами, які є у приватного підприємства, за винятком того, що прибуток, який йде на саме підприємство, а не розподіляється між співзасновниками. Робота НСЗУ абсолютно прозора — на нашому сайті ви можете побачити всю інформацію про лікарів, деклараціях, медичних установах, аптеках.

У спадок Україні дісталася дуже розгалужена, погано оснащена мережа медзакладів. Вона не просто не надає якісні або доступні послуги, вона навіть може представляти небезпеку для тих, хто користується цими послугами. З одного боку, нам ресурсу не вистачає як воюющему державі, з іншого — ми його використовуємо вкрай неефективно.

"ДС" Як йдуть справи з програмою реімбурсації?

О. П. З 1 квітня адміністрування програми "Доступні ліки" перейшло до нас. Ми будемо оплачувати як єдиний платник всім аптекам вартість ліків, які лікарі виписують за цією програмою. Раніше для цієї програми використовувався старий механізм субвенцій, зараз система змінюється — з'являється електронний рецепт. Це означає, що лікар, наприклад, у Києві виписує рецепт і його приймуть в будь-якій аптеці, з якою у нас підписаний договір, незалежно від того, в якому місті вона знаходиться. До програми вже приєдналися 5270 аптек усіх форм власності по всій країні. Весь процес максимально прозорий — завдяки електронним рецептами можна буде побачити, хто, кому і коли якісь ліки виписав. Зараз у програму входять ліки від серцево-судинних захворювань, діабету другого типу, астми, але в майбутньому вона буде розширюватися. На сьогодні 4067 лікарів первинної ланки вже виписали 56 591 електронний рецепт. За 6058 рецептами вже відпущені ліки, які беруть участь в урядовій програмі реімбурсації "Доступні ліки".

"ДС" Як буде діяти електронний рецепт, скажімо, у далекому карпатському селі?

О. П. Рік тому, коли люди почали підписувати декларації з лікарями, 90% говорили, що на "первинці" взагалі не доводиться говорити про якісь комп'ютерах та інтернеті, тим більше в карпатському селі. Потім пішла перша хвиля підписання договорів, і ми отримали заявку від Міжгірського центру первинної медичної допомоги — це великий район на Закарпатті, безліч розкиданих по горах сіл. І в цьому центрі на кожному робочому місці був комп'ютер, високошвидкісне інтернет та можливість працювати онлайн в медичних інформаційних системах. За нашими даними, зараз 92% робочих місць на "первинці" повністю обладнані всім необхідним. Думаю, так само йде справа і з аптеками, адже складно уявити, що зараз є аптеки без комп'ютерів. Перше аптечний заклад, яке підписало договір з НСЗУ на участь у програмі "Доступні ліки", це було ФОП, зареєстроване у Волинській області з аптеками в маленьких селах на Львівщині.

Фокус на "первинці" та доступних ліків призводить до того, що запобігання ускладнень хвороб зменшує тиск на наступні рівні медичної допомоги. Це нормально — інвестувати час у профілактику хвороб. Правильна тактика, але вона вимагає часу.

"ДС" Одне із завдань медреформи — підвищити конкуренцію між установами й самими лікарями.

О. П. Конкуренція — не мета медреформи, а інструмент. На висококонкурентних ринках якість послуг завжди вище і кращий продукт можна отримати за меншу ціну. З іншого боку, охорона здоров'я — не зовсім ринок. Воно характеризується соціальним напрямком, так що не всі ринкові механізми можуть бути тут застосовані в повному обсязі.

"ДС" Які зміни чекають сектори вторинної та третинної медичної допомоги?

О. П. У нас є дослідження, яке проводилося в декількох пілотних регіонах, в тому числі в Полтавській області. Виявилося, що якщо є лікарняне ліжко, вона повинна бути зайнята. На ній лежатиме пацієнт з бронхітом, який взагалі не повинен бути в лікарні. Він там пролежить від 10 до 14 днів, просто щоб виконати норматив завантаження ліжок. Як тільки "первинка" почне ефективно працювати, ми відразу зрозуміємо, що нам потрібна зовсім інша вторинна і третинна медична допомога. Вона повинна бути високоефективною, інтенсивної, інструментально наповненою, а не дублювати те, що можна зробити на первинному рівні.

Щоб робити зміни більш ефективними, нам потрібно пілотувати деякі інструменти — як капитационная ставка застосовується первинної допомоги, так для стаціонарного лікування буде застосовуватися ставка за пролікований випадок. Ми не просто утримуємо установа, ми платимо за конкретний результат. В цивілізованому світі це звичний метод оплати за лікування.

"ДС" З приводу тарифів. Ходили чутки, що кардиошунтирование буде коштувати непідйомні 120 тис. грн. До весни Кабмін обіцяв розробити перші тарифи на такі послуги. Вони вже є?

О. П. Кардиошунтирование — це третинний рівень, там будуть застосовуватися свої, спеціалізовані тарифи. Вони зараз розраховуються за методикою, яка враховує використання дорогих матеріалів і ліків. Оплата за інші послуги буде розраховуватися за базовими тарифами. Зараз ми проводимо дослідження і прорахунки.

Але повністю економічно обґрунтований тариф для нас — це перспектива декількох років. Потрібно зрозуміти, скільки нам потрібно медичних установ, фахівців. Вже з 2020-го програма медгарантий буде застосовуватися для первинної, вторинної та третинної медичної допомоги, екстреної медичної допомоги, медреабилитации та паліативної медичної допомоги, допомоги при вагітності та пологах, допомоги дітям до 16 років. Чи готові до цього? Напевно, не дуже. Але це єдино можливий шлях до ефективної системи фінансування надання медичних послуг і гуманної системі охорони здоров'я в цілому. Той шлях, який нам належить пройти.