• USD 41.3
  • EUR 43
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

Мисливець на танки. На що здатний самохідний ракетний комплекс "Амулет"

При наявності серійного виробництва сучасних протитанкових ракет в Україні складається досить парадоксальна ситуація з самохідними пусковими установками для них
Реклама на dsnews.ua

Після розпаду Союзу у ВСУ було два типи самохідних протитанкових ракетних комплексів: 9П148 з ракетами "Конкурс" на базі БРДМ-2 і "Штурм-С" з надзвуковими 130-мм ПТКР 9М114 "Кокон" на базі МТЛБ. На момент початку війни на Донбасі перші були фактично зняті з озброєння і вводилися в експлуатацію вже в ході бойових дій.

У той же час "Штурми" відзначилися, принаймні, в одному епізоді в ході зимової кампанії 2015 р. під Дебальцеве, коли один з розрахунків знищив чотири ворожих танки і БМП.

Здавалося б, вибір машини для модернізації очевидний. Тим більше що після 2015 р. з'явилося кілька варіантів від фірми "Укрінмаш" з використанням вітчизняних протитанкових ракет: "Штурм-СМ" з 130-мм ракетою РК-2Р і "Штурм-2" з 152-мм РК-152.

Існує також варіант модернізації під далекобійний протитанковий комплекс "Бар'єр-В" з подовженою ракетою Р-2В, призначений для установки на вертольоти. Він був розроблений ще на початку нульових в рамках азербайджанського контракту на модернізацію бойових вертольотів Мі-24 - Мі-24G. Нині її намагаються інтегрувати в комплекс озброєння Мі-8МСБ-Ст.

При цьому варто відзначити, що при переозброєнні "Штурму" з "Кокона" на "Стугни" кілька втрачається ефективність комплексу - все-таки надзвукова ракета набагато швидше вражає ціль, ніж дозвуковая. Але в наших умовах перебирати не доводиться.

Однак у підсумку на початку 2020 р. з'являється інформація про розробку якогось нового самохідного протитанкового комплексу на базі БРДМ-2 з використанням бойового модуля "Амулет" від київського "Променя".

Реклама на dsnews.ua

Останній був представлений на останній за часом міжнародної збройовій виставці "Зброя та безпека-2019" і являє собою, по суті, поворотну платформу з двома направляючими для двох ракет - небудь 130-мм РК-2С або 152-мм РК-2М (причому зазначимо, що ракети цього типу ВСУ не закуповуються, а йдуть виключно на експорт, принаймні, на сьогоднішній день ситуація була така), тепловізором і приладом наведення. Загальна маса, судячи з рекламним проспектам, становить 360 кг. Причому на виставці "Амулет" був представлений встановленим на бронеавтомобиле класу 4х4 "Варта-Новатор". До речі, машина розроблялася під потреби Національної гвардії України і нині пропонується для озброєння ЗСУ. Правда, мови про проходження повноцінних державних випробувань поки не йде.

Тепер же в рекламному відео ми бачимо, як основу нового комплексу БРДМ-2 в модернізованому варіанті від Миколаївського бронетанкового заводу з бічними дверима, але, судячи з усього, з радянським двигуном (хоча є і модифікація з більш ефективним іноземним).

Викликає велику кількість запитань кілька моментів у цій конструкції. На жаль, з рекламного ролика незрозуміло - чи реалізований висувна платформа для перезарядки як це було на 9П148 або перезарядка здійснюється силами розрахунку прямо під вогнем противника?

Який боєзапас машини? Судячи з відео, всередині знаходяться ще шість ракет, але це максимальна кількість або просто варіант для випробувань абсолютно незрозуміло.

Другий не зовсім зрозумілий момент пов'язаний з вибором шасі. Якщо "Новатор" з "Амулетом" ще сяк-так, але вкладається в тактику використання мобільних розрахунків, яка практикується нашими військовими на Донбасі ("вистрілив - втік"), то застаріле шасі БРДМ-2 в конструкції сучасного самохідного протитанкового комплексу в рамках такої тактики можна пояснити тільки великою кількістю БРДМов у військах.

Такий варіант цілком може мати право на існування за умови заміни радянського двигуна на дизельний двигун економічніший і тихий (що важливо в бойових умовах).

Проте варто відзначити і досвід зарубіжних країн. У тому ж Азербайджані наші комплекси (вірніше, білоруський аналог "Скіф") ставлять на турецькі бронеавтомобілі OTOKAR Cobra (одного класу з нашим так і не злетіли в серію "Дозор-Б"). Перевагою такої зв'язки є досить малий розмір бронешасси, що різко знижує вірогідність їх ураження противником. Крім того, судячи з усього, розрахунок має можливість ефективно застосовувати зброю як з турельної установки бронемашини, так і з грунту.

Взагалі, західні фахівці, аналізуючи досвід останніх війн (в тому числі і на Донбасі), говорять про створення якогось спеціалізованого підрозділу "мисливців за танками", яка, крім власне самохідного протитанкового комплексу, який буде включати і бронеавтомобілі з великокаліберними кулеметами, автоматичними гранатометами або автоматичними гарматами малого калібру. Наявність такого прикриття різко підвищує виживаність розрахунків ПТРК при раптовому зіткненні з живою силою і легкою бронетехнікою супротивника. Важливим буде і прикриття противотанкистов на марші.

У той же час, враховуючи характер протистояння на Донбасі, цілком ймовірно, більш дешевим варіантом була б установка "Стугн" або ж "Амулетів" на будь-яке шасі, яке є у військових. Так, наприклад, надходять в США та Ізраїлі, масово ставлячи ПТРК TOW-2 на стандартний армійський позашляховик "Хамві". У нас, до речі, також надходили влітку 2014 р. бійці добровольчих батальйонів, коли ставили "Фаготи" на волонтерські позашляховики.

В цілому ж можна констатувати, що робота по наповненню лінійних частин самохідними протитанковими ракетними комплексами все-таки йде, правда, досить неспішно. Що в принципі очікувано - для локальної позиційної війни, яку ми спостерігаємо останні роки на Донбасі. Цілком достатньо і переносних моделей типу "радянського" "Фагота" (який, щоправда, потроху сходить зі сцени - все частіше військові скаржаться на несходы "тухлих" ракет) або вітчизняних "Стугна-П" і "Корсар" (сотні яких вже відвантажені в армію).

А ось самохідки більше потрібні для відображення повномасштабної російської агресії з десятками атакуючих танків на полі бою.

    Реклама на dsnews.ua