Оголення короля. Чому рейтинг Трампа падає і коли його почнуть "доганяти"
Під час заочної сварки з Зеленським глава Білого дому розповідав про рейтинг нашого президента. Втім, як показують соцопитування у США, у нього самого проблеми з рейтингом

Культ особи та ейфорія від успіху. Наскільки дутою є "велич" Трампа
"Ця країна була заснована на принципі, що в Америці немає королів. Кожен із нас рівний перед законом. Ніхто не стоїть вище за закон. Навіть президент Сполучених Штатів", — казав Джо Байден у липні 2024 року у відповідь на рішення Верхового суду США щодо президентського імунітету Дональда Трампа, завдяки чому той уникнув кримінального переслідування у справі про заворушення у Вашингтоні 6 січня 2021 року. Адже на той момент був президентом і мав абсолютний імунітет за будь-які дії, вчинені на посаді.
З моменту виголошення Байденом цієї промови минуло майже 8 місяців і Трамп став "королем Америки". Поки у власній уяві та на офіційному акаунті Білого дому в соцмережі X (Twitter), де було опубліковано фотографію президента з короною на голові та підписом "Нехай живе король!" Трамп ледь не в кожній заяві наголошує: якби він був президентом, то не допустив би… Чого саме — залежить від теми заяви. Тобто — ось хто найвеличніший лідер сучасності. Радо розкручує культ особи президента і його оточення. Представниця Палати представників від республіканців Клаудія Тенні запропонувала зробити 14 червня, день народження Трампа, державним святом. "День народження Джорджа Вашингтона закріплений як федеральне свято. Так само і день народження президента Трампа також мають відзначати, аби вшанувати його як засновника "Золотого віку Америки", — заявила конгресвумен.
Інший конгресмен-республіканець Енді Оглз вніс до Палати представників подання щодо поправки до конституції, яка б дозволила Трампу — і лише йому, а не кожному нині живому президенту — ще раз брати участь у виборах. Сам президент неодноразово натякав на третій термін, що сприймалося жартома. Як ейфорія, запаморочення від величезної влади. Трампісти-підлабузники дуже чутливо вловили цезаризм Трампа і вміло йому підіграють. Це відчув на собі президент України Володимир Зеленський, якому американські посадовці з близького кола глави Білого дому під час хвилі інформаційних атак, що досі не вщухла, повсякчас нагадували про велич свого лідера. Той, мовляв, дуже багато робить для миру, а невдячний Зеленський його несправедливо привселюдно лає. Як-от міністр фінансів Скотт Бессент, коментуючи історію з відмовою України з першого разу укласти угоду з використання родовищ рідкоземельних металів, заявив: домовленість ця була частиною "вишуканого плану" Трампа.
Однак поведінка 47-го президента Штатів та його адміністрації до вподоби далеко не всім американцям. Про що свідчать зрізи громадської думки, опубліковані The Hill і Politico. Рівень підтримки Трампа знижується, причина — багато хто підозрює його у перевищенні повноважень. Замовлене CNN опитування, проведене SSRS, демонструє: 47% дорослих респондентів схвалюють кроки свого глави держави після повернення в Овальний кабінет, а 52% — не схвалюють. Ще цікаві цифри цього опитування. 55% респондентів вказали, що Трамп не звертав увагу на найважливіші проблеми країни, протилежної думки дотримується 45%. Ще 54% заявили, що відчувають песимізм або страх, дивлячись на решту другого терміну Трампа. Ентузіастів та оптимістів — 46%.
Інше опитування Reuters/Ipsos показало, що рейтинг схвалення президента (44%) впав на тлі його нещодавніх кроків щодо запровадження мит проти основних торговельних партнерів США. Частка американців, які не схвалюють загалом президентство Трампа, зросла до 51% в останньому опитуванні порівняно із 41% одразу після інавгурації. Отже, рейтинг "короля Америки" почав знижуватися. Від 5 до 10 відсотків падіння протягом першого місяці на посаді. Ключова причина — негативні очікування американців від економічних дій уряду. Тобто в цих опитуваннях ніяк не відобразилася реакція американців на фактичне перезавантаження відносин Вашингтона і Москви, інформаційні атаки на Зеленського та спроба залишити європейських партнерів по НАТО осторонь переговорів щодо формату завершення війни в Україні. Соцопитування у США відбуваються постійно, так що вже найближчі з них покажуть ставлення громадян і до згаданих вище питань.
Втрата 10% підтримки за місяць: багато це чи мало
В одному зі згаданих опитувань є оцінка американцями виконання Трампом передвиборчих обіцянок. Не отримали популярності його дії щодо федеральних службовців, тобто робота Ілона Маска, який очолює департамент із дуже широкими повноваженнями DOGE. Крім того, чинний президент має низький рівень схвалення його зусиль у боротьбі з інфляцією, який становить 32%, що вважають першою ознакою розчарування серед американців результатами роботи нового уряду. Загалом же що стосується сфери економіки, то щонайменше 53% американців бачать її розвиток у неправильному напрямку, місяць тому таких людей було 43%. Тобто і тут 10% падіння за перші 30 днів при владі.
Такі темпи скорочення підтримки дій уряду точно порадують опонентів Трампа, адже медовий місяць з виборцями справді став місяцем, а не хоча б півріччям. Проте у глави Білого дому є ще багато часу як покращити свої показники, так і сильніше погіршити. Українська тема в цьому процесі гратиме не останню роль. Можливо, тому Трамп прагне закрити цю тему чим швидше, до 9 травня, дня російського побєдобєсія, святкувати яке зібрався з путіним, щоб потім підчищати хвости в економіці. Які починають тягнути його донизу.
Подивимося, чи чекають ще якісь негаразди на адміністрацію Трампа в осяжному майбутньому. У США відбуваються акції протесту під девізом "Жодних королів". Вони не багаточисельні і це радше виступи не стільки проти Трампа, скільки проти "реформ" Маска. Мультимільярдер став однією із найзручніших мішеней для критики. Проте ці протести навіть близько не співмірні з антитрампістськими мітингами 2016 року. На яких поряд зі звичайними громадянами були селебріті, політики, стейкхолдери. Чому так відбувається?
Перша причина: лідери громадської думки в США, таке враження, досі не можуть відійти від приголомшливої перемоги Трампа. Є окремі заяви, але станом на зараз нема організованого руху знизу. Щодо демократів, то ті продовжують гратися в загальноприйняті правила, які Трамп скасував. А вони ніби й не помітили.
Друга причина: за 47-го президента грає не тільки Маск зі своїм Х, але й інші "заможні кроти", хто прийшов до нього на поклон. Цукерберг, Безос і компанія. Хтось це назве тимчасовим прогином багатіїв перед людиною, від бажання якої вони можуть отримати фінансування якихось урядових проєктів. Але не тільки це. Власників великих соціальних мереж напружувала модерація незручного контенту. Під виглядом відміни цензури, начебто введеної ліваками (праві багато говорили про "цифровий фашизм", про "собор" лівих лібералів проти людей з іншими поглядами, про воукізм і так далі) можна банально зекономити на чищенні контенту. Нічого особисто, тільки гроші. Ці люди орієнтуватимуться на сильного. Поки сильний Трамп, вони блокуватимуть у мережі заклики проти нього. І зручно для себе маніпулюватимуть громадською думкою.
Третя причина: адекватні політики у США розуміють, які сили прийшли до влади, бачать це і помірковані республіканці, однак вони поки що нічого вдіяти не можуть. На відміну від нашого парламенту, де члени монобільшості можуть голосувати як їм заманеться, в Конгресі і Сенаті США законодавці ухвалюють рішення дисципліновано. Як партія скаже. Але в Америці — жива демократія, там вибори чи довибори відбуваються постійно, то ж усе може змінитися, якщо перекроїться конфігурація законодавчих зборів. Зараз і в Конгресі, і в Сенаті більшість у республіканців, завдяки чому, наприклад, директором ФБР став Кеш Патель — конспіролог із репутацією друга Росії. Тож команда Трампа почуватиме себе господарями країни навіть якщо до осені у 47-го рейтинг буде наближатися до того, який він намалював Зеленському. Так буде принаймні півтора роки, до чергових виборів, коли демократи спробують взяти реванш на виборах до Конгресу. Якщо більшість переформатується під Демпартію, почнуть доганяти і Маска, і самого Трампа. Хоча ніхто з американських політиків у революцію проти трампістів не гратиме. Перш за все, щоб не роз’ятрити історичну травму громадянського конфлікту.