Один в човні, не рахуючи Вакарчука. Як Порошенко прирекли на самотність
З виходом виборчої гонки на фінішну пряму головні кандидати на пост президента все менше цікавляться один одним і все більше спрямовують свої знаряддя в бік діючого глави держави Петра Порошенка. З одного боку, це зрозуміло і в якійсь мірі неминуче, адже будь-якому опозиціонеру простіше і ефективніше будувати свою кампанію на критиці чинної влади. Але в той же час Петро Олексійович з кожним днем все більше стає схожим на політика, у якого практично не залишається вірних друзів і союзників.
Все почалося з того, що в ефірі телеканалу "1+1", що належить опальному бізнесменові Ігорю Коломойському група кандидатів в президенти з умовного "першого ешелону" претендентів на булаву на чолі з Юлією Тимошенко влаштувала шоу з підписанням Меморандуму за чесні вибори. Разом з Юлією Володимирівною документ підписали Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Олександр Шевченко та Віктор Бондар, продекларувавши таким чином зобов'язання "об'єднати зусилля для протидії фальсифікації виборів". Це показово одностайне рішення супроводжувалося досить жорсткої пропагандистської "артпідготовкою", під час якої кожен з учасників намагався переконати виборця, що саме Порошенко готує масштабні фальсифікації, оскільки для нього це нібито єдиний шанс залишитися при владі, на відміну від кришталево чесною й благородною опозиції, яка, звичайно ж, не буде використовувати брудні технології і Порошенко не дозволить. Все це супроводжувалося зверненнями до міністра внутрішніх справ Арсену Авакову з упевненістю, що той забезпечить чесне волевиявлення.
На наступний день до числа підписантів приєднався ще один кандидат, безпосередньо пов'язаний з Коломойським, — Володимир Зеленський, остаточно оформивши якусь "антипорошенковскую коаліцію" з більшості найбільш рейтингових кандидатів: Тимошенко, Зеленський, Гриценко і Садового. Бондар і Шевченко, в цій компанії швидше просто для створення масовості.
Буквально відразу ж після підписання меморандуму свій удар по Порошенко завдав і особисто Садовий, знову-таки звинувативши президента в нечесній політичній грі. Мер Львова зібрав спеціальний брифінг під стінами Адміністрації президента, продемонструвавши журналістам якусь зім'яту папірець. Ця папірець, за словами Садового, проект угоди, запропонованого лідера "Самопомочі" Банкової в розпал "сміттєвої кризи". Мовляв, Порошенко шантажував опозиціонера проблемами зі сміттям, вимагаючи в обмін на припинення сміттєвої блокади здати свою фракцію під управління БПП. Ніяких доказів, крім папірця, яку будь-який школяр може надрукувати на принтері, у Садового, зрозуміло, немає, як не було і пояснення, чому ж він мовчав про спробу шантажу весь цей час, але загальна лінія звинувачення в нечесній грі була продовжена.
Ця лінія чітко простежується і в реакції Тимошенко на скандал з її однопартійцем Владиславом Мангер, звинуваченим в організації вбивства Катерини Гандзюк і супроводжувати йому побиттям поліцейськими активістів С14, які прийшли на мітинг Тимошенко вимагати не покривати можливого вбивцю. Юлія Володимирівна назвала все, що відбувається провокацією Порошенка з використанням СБУ і С14, а справу проти Мангера взагалі назвала політично мотивованим.
Примітна в цьому контексті реакція Авакова, який формально заявляє про свою рівновіддаленість від усіх учасників виборчого процесу, але його риторика про необхідність захищати вільне волевиявлення цілком співзвучна риториці Тимошенко. Ну а коментар до затримання і побиття активістів С14 в дусі того, що це ненормально, коли один кандидат засилає бойові групи на мітинг іншого", складно потрактувати як-то інакше, крім спроби встати на сторону Тимошенко.
Таким чином, можна констатувати, що проти Порошенка об'єднали свої зусилля відразу кілька рейтингових кандидатів у президенти, яких обережно підтримав міністр внутрішніх справ. При цьому Авакова партія "Народний фронт" у переважній більшості дотримується показовий нейтралітет, не виступаючи проти Порошенка, але і не надаючи йому підтримки.
Особняком у всій цій історії варто ще один рейтинговий кандидат і голова парламентської фракції Олег Ляшко. Він в даний час катається по регіонам на агітаційному "ляшкобусе" і у всій цій метушні участі не приймає. Але і звичних звинувачень на кшталт "московської зозулі" на адресу Тимошенко, яка є його головним конкурентом у боротьбі за сільський електорат, або інших опозиційних кандидатів з вуст Ляшко вже давно не звучить.
В кінцевому підсумку вимальовується не надто приємна для Порошенка картина, що серед головних політичних гравців практично не залишилося тих, хто відкрито або приховано діяв би на користь глави держави. Таким міг би бути Садовий (і навіть був деякий час назад), який, щоб забезпечити своїй партії місце в наступному парламенті, повинен був зосередитися не стільки на критиці Порошенко, скільки на відлученні електорату у прямих конкурентів. Але схоже, що Садовий вирішив робити ставку на цих виборах на Тимошенко, сподіваючись, мабуть, що в разі перемоги Юлії Володимирівни йому буде простіше залишитися у вищій політичній лізі.
Примітно, що днями у Садового з Тимошенко відбулася особиста зустріч за закритими дверима, про яку ЗМІ розповіла сама Тимошенко. За її словами, зустріч була "чудовою", на якій говорили знову-таки про те, "як протидіяти фальсифікаціям, як протидіяти агресії терору, який сьогодні здійснюється на виборчі кампанії". Крім того, Тимошенко не виключила координацію з Садовим на парламентські вибори, "тому що країна повинна мати альтернативу, з кого вибирати".
Пасаж про альтернативу собі з вуст Тимошенко звучить, звичайно, кумедно, але головне тут те, що Юлія Володимирівна, розповідаючи про переговори з Садовим, по-перше, продовжує свої спроби представити Порошенко якимось абсолютним злом (ні дня не повинно пройти без криків про фальсифікації і протистоянні їм), а по-друге, що саме Тимошенко об'єднує навколо себе сили добра для протистояння цьому вселенському злу, навіть якщо з цим альтернативним добром у неї є якісь розбіжності.
Поодинці протистояти всім кандидатам на чолі з Тимошенко Петру Олексійовичу, звичайно, непросто, але допомогу йому може прийти з досить несподіваного боку. В інтересах Порошенко може зіграти вже списаний з рахунків на цих виборах рокер Святослав Вакарчук. Раніше "ДС" вже писала, що для лідера "Океану Ельзи", який відмовився від балотування у президенти, нинішня президентська кампанія може проте стати визначальною у подальшій політичній кар'єрі. Зараз йому краще всього спостерігати з висоти свого відстороненого положення за запеклою боротьбою, щоб вийти на арену вже на парламентських виборах, коли його головні конкуренти за звання "третьої сили" і "нового обличчя" будуть неабияк пошарпані президентською гонкою і наберуться бруду і негативу. При цьому є високі шанси, що результати і Садового, і Гриценко, і навіть Зеленського можуть виявитися далеко не вражаючими і на їх фоні "свіжий" Вакарчук виявиться у виграші.
Але для того щоб цей сценарій здійснився, Святослав повинен не просто відсторонено споглядати на те, що відбувається, але і з висоти свого незацікавленого положення всіляко критикувати конкурентів. Власне, він вже почав це робити в своїх інтерв'ю недавньої критикою Зеленського. Таким чином, вирішуючи свої особисті політичні завдання, Вакарчук може виявитися єдиним, хто може підіграти самотньому Порошенко.
