Обманка для американців. Навіщо Коломойському закон про олігархів і відставка Разумкова

Дві найскандальніші теми нинішнього тижня — очікувана відставка спікера парламенту Дмитра Разумкова і плановане прийняття закону про олігархів. Досить імовірно, що до п'ятниці ні того, ні іншого не станеться, і реалізація цих планів буде перенесена на наступний пленарний тиждень (5-8 жовтня).

Але в будь-якому випадку ці теми тісно пов'язані. Глава фракції "слуг народу" Давид Арахамія і перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук публічно (в прямому ефірі "Свободи слова з Савіком Шустером") накинулися на Разумкова за те, що той відправив законопроєкт Володимира Зеленського про олігархів до Венеціанської комісії. Саме після цього поширилися чутки про те, що Банкова рішуче має намір прибрати Разумкова з крісла спікера і посадити туди Стефанчука.

Але ці дві теми тісно пов'язані ще одним персонажем. Це Ігор Коломойський, який має намір отримати від прийняття закону про олігархів і відставки Разумкова подвійний виграш.

Закон для Коломойського

Іноді очевидні факти підштовхують до хибних висновків. Прикладом може послужити недавнє фото, де Арахамія мило розмовляє з Коломойським на трибуні НСК "Олімпійський". Це фото породило безліч коментарів у тому дусі, що Арахамія, напевно, домовляється з Коломойським про те, щоб він скомандував своїм депутатам проголосувати за закон про олігархів.

Насправді ж умовляти Коломойського не було потреби, бо закон про олігархів спочатку замислювався в його інтересах. Точніше, у цього закону два бенефіціари: Зеленський і Коломойський. І вигода у них спільна.

Нагадаємо, що пів року тому, 5 березня, держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про внесення Коломойського і найближчих членів його сім'ї до списку санкцій "через причетність до значної корупції під час перебування на посаді голови Дніпропетровської ОДА в 2014-2015 роках". Блінкен додав, що "нинішні невпинні спроби Коломойського похитнути демократичні процеси і інститути України представляють серйозну загрозу її майбутньому".

У Вашингтоні чекали, що Зеленський відреагує на цей сигнал конкретними діями проти Коломойського — санкціями РНБО, порушенням кримінальних проваджень і т. п. Однак з Києва пішли відповідні сигнали зовсім іншого змісту: мовляв, ми будемо боротися з олігархами як явищем.

Вже 12 березня Зеленський виступив з відеозверненням до громадян України, в якому оголосив, що олігархічному класу в Україні приходить кінець. "Ми чітко бачимо різницю між поняттями "великий бізнес" і "олігархічний клас". А ось прізвища тут не мають ніякої різниці", — підкреслив він. У тому ж відеозверненні він заявив: "Що стосується санкцій США відносно колишніх власників Приватбанку, ми підтримуємо це рішення і працюємо над тим, щоб повернути в Україну кошти". Тобто він грубо спотворив офіційну позицію США, зробивши вигляд, що Вашингтон ввів санкції проти Коломойського як колишнього власника Приватбанку, а не як колишнього голови ОДА, причетного до корупції.

Через місяць на РНБО Зеленський заявив про необхідність розробити законопроєкт про олігархів. І вже 2 червня він вніс цей проєкт до парламенту. Коломойський був задоволений, напевно, не менше, ніж сам Зеленський. 1 липня ініціативу Зеленського в першому читанні підтримали практично всі депутати, які орієнтуються на Коломойського, з числа членів фракції "слуг народу" і групи "За майбутнє". Навіть позафракційний Олександр Дубінський, виключений із фракції "слуг" після попадання до списку санкцій США, і той проголосував "за". Після вигнання з фракції він нещадно критикує Зеленського і "слуг", але він не міг не підтримати закон, вигідний Коломойському.

У Коломойського тут подвійна вигода. По-перше, цей закон — обманка для американців, яка не представляє для Коломойського ніякої загрози, і яка відводить від нього загрозу серйозніших заходів. Яких заходів хоче Вашингтон, публічно роз'яснило посольство США через "Дзеркало тижня" на початку липня: "Пан Коломойський — громадянин України, який скоїв більшість своїх корупційних дій в Україні проти української компанії, а в українських правоохоронних органів є всі повноваження розслідувати ці злочини з метою залучення пана Коломойського до відповідальності за будь-які злочини, які він, можливо, зробив".

По-друге, це ще і обманка для українців. Цей закон може бути використаний проти кожного бізнесмена, чиї активи коштують 2,27 млрд грн, або $85 млн за поточним курсом НБУ. За оцінкою Forbes.ua, таких людей в Україні більше сотні. І поки РНБО буде вирішувати їхню долю, Коломойський зможе спокійно зміцнювати свій олігархічний вплив.

Операція проти Разумкова

20 вересня на погоджувальній раді парламенту за наполяганням фракції "слуг народу", груп "За майбутнє" та "Довіра" було вирішено включити друге читання законопроєкту Зеленського про олігархів (№5599) до порядку денного нинішнього пленарного тижня. Арахамія заявив, що проєкт може бути розглянутий 22-23 вересня.

Оскільки до проєкту запропоновано понад 1200 правок, його розгляд може затягнутися. Але тут ще важлива і позиція головуючого на засіданні Ради. Засідання 21 вересня вів Стефанчук, оскільки Разумков зараз на самоізоляції через коронавірус. Якщо проєкт №5599 не вдасться прийняти на цьому тижні, то на наступному пленарному тижні (5-8 жовтня) можна очікувати, що Разумков вже одужає, а його відношення до цього проєкту відомо.

Тому не виключено, що в перший же день, коли Разумков знову з'явиться в парламенті, його спробують зняти з поста спікера. Поки він хворіє, цього зробити не можна. Принаймні, в регламенті записано, що спікер повинен мати можливість виступити зі звітом про свою діяльність, а депутати — поставити йому питання.

Щоб включити це питання до порядку денного, необхідно зібрати підписи не менше 150 нардепів. Ну і потім для прийняття рішення потрібні 226 голосів. І це відкриває нові можливості для Коломойського використовувати свою "золоту акцію" в парламенті.

Про те, що Коломойський дав на це добро, натякнув він сам, коли прокоментував "Українській правді" своє фото з Арахамією на трибуні НСК "Олімпійський". "Він прийшов на стадіон зі своєю сім'єю, а дітям накупив дудки, — сказав він про Арахамія. — Я йому крикнув: "Так візьми своїх дітей в парламент, нехай Разумкова дудять".

Звичайно, Банкова хоче зняти Разумкова не тільки тому, що він відправив закон про олігархів до Венеціанської комісії, а й по низці інших причин, яких за два роки його спікерства накопичилося чимало. Нагадаємо недавній випадок, що викликав крайнє невдоволення Банкової. 10 вересня депутати від партій Петра Порошенка і Юлії Тимошенко спільно заблокували парламентську трибуну, щоб продиктувати Верховній Раді власний порядок денний, і завдяки Разумкова у них це вийшло. На запитання депутатів був змушений відповідати прем'єр Денис Шмигаль, і він визнав, що в бюджеті 2021 р. не вистачає 12 млрд грн на виплату субсидій. Вийшов досить сильний інформаційний удар по Зе-владі.

На даний момент сумнівно, щоб у Банкової були 226 голосів за зняття Разумкова. Сумніви посилилися після інформації про те, що готується ще одна операція проти Разумкова. Як повідомила член фракції "слуг народу" Юлія Гришина, на засіданні фракції 20 вересня було вирішено звернутися до Разумкова з листом про необхідність призначити на посаду керівника апарату Ради одну з трьох кандидатур: це В'ячеслав Штучний, який вже обіймав цю посаду в перший рік спікерства Разумкова (з вересня 2019-го по липень 2020 р.) і від якого Разумков постарався позбутися, а також народні депутати Павло Фролов і Олександр Копиленко. Згідно з регламентом керівник апарату Ради призначається на посаду постановою парламенту за поданням; кандидатуру повинен запропонувати саме спікер.

Якби у змовників було 226 голосів проти Разумкова, то, напевно, вони спочатку зняли б Разумкова і поставили Стефанчука, після чого Стефанчук спокійно б вніс кандидатуру Штучного (ну або будь-яку іншу, яку захоче Банкова). А ось якщо голосів за зняття спікера немає і при цьому спікер хворий, то тут можливі варіанти. Наприклад, Стефанчук як в. о. спікера може внести кандидатуру Штучного, а парламент може призначити його керівником апарату. Або, що ще простіше, Стефанчук може своїм рішенням призначити його в. о. керівника апарату, але тоді це буде потрібно для якихось разових операцій під час відсутності Разумкова, наприклад, якщо Стефанчук все ж швидко проведе через парламент закон про олігархів і сам підпише його в якості в. о. спікера. Щоб таке провернути, необхідний слухняний керівник апарату Ради, нехай і в статусі в. о.

У будь-якому випадку ситуація така, що голоси депутатів, які орієнтуються на Коломойського, зараз для Банкової дуже важливі. І вже інше питання — що собі за це виторгує Коломойський.