Обшуки у Бірюкова: Як народом прикриють "зелену" диктатуру
ГБРовцы показали постанову Бориспільського міськрайонного суду на обшук в рамках кримінального провадження щодо ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу про зловживання владою і службовим становищем. Цікавилися грошима і тендерною документацією. Вилучили флешку і два чернетки довідок Міністерства оборони.
Нагадаємо, Юрій Бірюков до травня цього року обіймав посаду радника президента Порошенко. Також працював помічником міністра оборони з питань речового забезпечення Збройних Сил України з жовтня 2014 року. Зараз Він балотується до Верховної Ради як №32 виборчого списку партії Порошенка "Європейська солідарність".
На своїй сторінці у Facebook він написав: "...розпочався реванш. І він почався в армії". "Обшуки йдуть у "піратів" Дмитра Марченка, обшуки йдуть у офіцерів, які 4 роки ламали схеми, розкривали поставки лайна в армію, знаходили крадіжки палива і писали ТУ... які тепер шукають слідчі. Далі, як я розумію, займуться продовольчим забезпеченням і пайками - "старожили" поставок ненавидять нову систему харчування, а слідчі ДБР у нас ... дивні. Дивні і не знають підслідності", - додав Бірюков.
Він припустив, що метою слідчих дій було залякати його. І назвав причетного, на його думку, до скандалу - одного з видних юристів Віктора Януковича, заступника голови його адміністрації Андрія Портнова, який після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах повернувся в Україну. Вчора у своєму Телеграм-каналі Портнов передав "привіт" колишньому президенту Порошенко: "Це не реванш. Це Вам, Петро Олексійович, від мене привіт. Фабула кримінальної справи проста - ви крали бюджетні гроші і заробляли на поставку бронежилетів, з корисливих мотивів забезпечуючи українських солдатів неякісними засобами захисту".
З одного боку, слід визнати, ЗМІ не раз писали про сумнівних схемах матеріально-технічного забезпечення армії. Називалася і прізвище Бірюкова. І все ж ця історія відчутно пахне політикою. Сам факт обшуку в кандидата в нардепи, помножений на заяву Портнова, можна витлумачити як дзвіночок, який свідчить про підготовку до більш жорстких форм кримінального переслідування опонентів нової влади. І початися це "полювання на відьом" може незабаром після парламентських виборів.
21 липня буде обрано Раду дев'ятого скликання, "нові обличчя" приймуть присягу, далі відбудеться короткий або тривалий (буде залежати від результатів виборів та кількості голосів, які отримають партія "Слуга народу" та інші лідери гонки) процес формування парламентської коаліції. І якщо новий президент і ті, хто навколо нього, відчують, що влада в їх руках надійно і надовго, - можна буде починати переслідування опонентів.
Тоді маємо шанс стати очевидцями не просто обшуків, а параду гучних затримань, посадок, судових процесів проти представників влади часів Порошенко. Сама логіка політичної еволюції Зеленського та його оточення штовхає їх до цього сценарію, який буде реалізовуватися під гаслом "Тому що люди хочуть" - гримуча суміш соціального популізму, бажання політичного реваншу і банальної помсти. Адже наш народ хоче справедливості, незрозуміло, який і щодо чого - але справедливості.
Правоохоронцям у нас не звикати виконувати волю влади, а судова система, реформу якій так і не вдалося завершити за п'ять років, безсумнівно, прийме необхідні рішення. І далі тих політиків та чиновників, яким не вдасться сховатися за депутатською недоторканністю (щодо її скасування є значні сумніви), почнуть "наздоганяти" портнови і інші представники владних еліт часів Януковича. Якими, в свою чергу, керує бажання помсти за п'ятирічку "поневірянь" і вимушеної еміграції.
Між іншим, цей шлях є характерним для початкових етапів становлення диктатур. Саме з цього вони починають: з переслідування опонентів за мотивами "відновлення справедливості", з звуження свобод у своїх країнах, на які радо погодяться багато жителів, якщо їм пообіцяють "справедливість".
Сам Зеленський рухів у площині переслідування оточення вчорашнього опонента на президентських виборах поки робити не буде. На цьому етапі для нього більш важливо сформувати власну більшість у парламенті. Тут бажано не розлякати потенційних політичних партнерів з умовно-демократичного табору - ту ж партію Святослава Вакарчука "Голос" - які можуть обурюватися через занадто явного реваншу екс-"регіоналів".
Також небажано напередодні виборів піднімати хвилі обурення в суспільстві. Хіба що запускати пробні кулі, як в історії з призначенням Портнова професором Київського національного університету імені Шевченка та протестами студентів з цього приводу. Мовляв, не пройшло тут і зараз - спробуємо в іншому місці. Повернемо ряду київських вулиць старі назви. Дочекаємося реакції активних громадян. Їх реакція покаже, як діяти далі.
Тому глава держави поки просто відмовчується з важливих питань. Тим часом працюють суди. За останні тижні недореформованою Фемідою прийнято стільки сумнівних рішень, що пора заводити рубрику "хроніки реваншу".
І це тільки прелюдія. Найцікавіше почнеться після виборів. Де-то до моменту встановлення їх результатів, як очікується, Конституційний Суд може скасувати весь або окремі норми закону про очищення влади (у просторіччі - закон про люстрацію). І вже ніщо не буде заважати чиновників старої влади повертатися на посаді. Ніщо в юридичній площині. Перешкодити можуть масові вуличні протести. Але можливість їх організації, результативність і реакція нинішньої влади залежать від багатьох обставин. Про це раніше вже писав сайт Depo.ua. За місяць з чимось, який пройшов з тих пір, ситуація загострилася.
Але є у команди нового президента одна хмарка на обрії. Судячи з останніх рейтингів, рівень підтримки виборцями "Слуги народу" перестав рости, більше того - перейшов до зниження. Тому проект "монопартія" у новій Раді може не реалізуватися. І це однозначно добре для країни. Учасникам коаліції, куди увійдуть більше партій, ніж одна, не обійти політичних торгів з приводу питань парламентської порядку денного. Ці торги, назвемо їх дискусіями, зменшують загрозу монополізації влади і нівелюють спокуса авторитаризму.
І станом на зараз загроза спроби встановлення диктатури в Україні зберігається. В цю сторону владу штовхають як колишні "регіонали", такі рішення одіозних судів, того ж Окружного адмінсуду Києва, які ще з квітня штампуються пачками. Один з ознак цієї потенційної диктатури - спроби замаскувати "виконанням волі народу" тиск на опонентів і їх зачистку політичного поля через кримінальні переслідування.
