На олівці у МВФ. Які 12 реформ Зеленський та Шмигаль змушені провести у 2025 році

"Чітко розуміємо, звідки будемо брати кошти наступного року. Очікуємо залучити понад 38 млрд доларів зовнішнього фінансування для покриття найважливіших невійськових бюджетних видатків. А також отримати кошти від заморожених російських активів", — розповів наприкінці грудня очільник Кабміну Денис Шмигаль.

Ці гроші також є стимулом для реформ. Планом реформ на 2025 рік фактично є меморандум, спрямований Міжнародному валютному фонду та оприлюднений наприкінці грудня. Під зобов'язаннями України підписалися президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний.

Ми виділили 12 реформ, які стосуються системи державного управління. Примітно, що майже половина з них — це незалежний аудит діяльності тих чи інших держструктур (НАБУ та САП, НКЦПФР та НКРЕКУ, а також держбанків), де він раніше ніколи не проводився. Якщо не у всіх, то в деяких випадках результати аудиту можуть стати підставою кадрових змін.

Крім того, на нас чекають реформи, спрямовані на посилення (організаційне та кадрове) антикорупційних, контрольних та судових органів та зміцнення їх незалежності від Банкової. За великим рахунком, це системна робота, націлена на те, щоб ані нинішня, ані будь-яка наступна влада не почувала себе всемогутньою та безкарною.

1. Закон про Вищий адміністративний суд (негайно)

З минулого року залишилося непогашеним боргом зобов'язання прийняти закон про створення нового суду замість ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. Це був структурний маяк на кінець грудня 2024 року.

Влада обрала дивний спосіб перехитрити західних партнерів: внесла три законопроекти. 14 листопада з'явився проект №12206 від першого заступника голови фракції "слуг народу" Андрія Мотовиловця. Потім 22 листопада Кабмін вніс власний проект №12206-1. І щоб ще більше всіх заплутати, голова профільного комітету (з питань правової політики) Денис Маслов вніс проект №12206-2. Саме його проект було підтримано комітетом і рекомендовано до прийняття.

Верховна Рада вирішила зробити свій внесок у какофонію думок усередині влади і 3 грудня викинула на сміття всі три проекти. Вона не лише відхилила їх, а й відмовилася відправляти на повторне перше читання та не захотіла повертати ініціаторам на доопрацювання.

30 грудня Кабмін вніс новий законопроект №12368, у якому йдеться про створення Вищого адміністративного суду. Віце-прем'єр — міністр юстиції Ольга Стефанішина наголошує, що проект "потребує негайного розгляду та схвалення" з огляду на строки виконання Україною зобов'язання перед МВФ.

У цьому зобов'язанні ключовий момент полягає в тому, що судді нового суду мають пройти "належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність, з вирішальним та визначальним голосом незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів". Це та модель, за якою підбираються судді ВАКС.

2. Аудит НАБУ (у лютому)

Структурний маяк на кінець лютого — обіцянка завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро України за участю трьох незалежних експертів із міжнародним досвідом та опублікувати звіт про його результати.

Склад комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ затверджено Кабміном 3 вересня. У комісію увійшли три експерти від західних партнерів: Мартін Арпо, Роберт Вестбрукс та Герміона Тереза ​​Кроньє. 3 жовтня прес-служба НАБУ повідомила, що аудит розпочався. Укрінформ тоді ж уточнив, що аудит має завершитись у середині січня.

Це перший аудит НАБУ за всі 10 років його діяльності (бюро було створено 16 квітня 2015 року), хоч закон про НАБУ вимагає, щоб аудит проводився щорічно. Якщо аудит раптом дійде висновку про неефективність діяльності НАБУ та неналежне виконання обов'язків його директором, це згідно із законом буде достатньою підставою для звільнення Семена Кривоноса, який обіймає посаду директора НАБУ з 6 березня 2023 року.

3. Новий директор БЕБ (у лютому)

Ще один структурний маяк на кінець лютого — зобов'язання призначити нового керівника Бюро економічної безпеки України на основі процесу відбору.

4 жовтня Кабмін затвердив склад комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора БЕБ. До комісії увійшли три правознавці від Кабміну (Олег Гіляка, Тетяна Мацелик, Юрій Пономаренко) та три експерти від західних партнерів: Джеймс Вассерстром, Донатас Маласкевічюс, Лаура Стефан. Згідно із законом, рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів комісії, у тому числі не менше двох експертів від західних партнерів.

24 грудня комісія оголосила конкурс; документи можна подати до 25 січня.

Новий директор БЕБ протягом трьох місяців затвердить процедури атестації та сформує атестаційну комісію. "Атестація керівників підрозділів та територіальних управлінь та їх заступників буде пріоритетним завданням", — обіцяно у меморандумі.

4. Нові судді ВАКС (у березні)

Наразі у Вищому антикорупційному суді є 25 вакансій: 15 у першій інстанції та 10 в апеляційній палаті. "Ми забезпечимо відкритий та конкурсний відбір на ці нові вакансії", — йдеться у меморандумі.

5 грудня стало відомо, що за підсумками тестування на когнітивні здібності до наступного етапу конкурсу пройшли лише 25 із 74 кандидатів на 15 вакансій у першій інстанції та лише 19 із 49 кандидатів на 10 вакансій в апеляційній палаті.

16 грудня кандидати виконали практичні завдання. Після 5 лютого заплановано спеціальні спільні засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) із окремими кандидатами. Туди будуть викликатись лише ті кандидати, до яких є питання не менше ніж у трьох членів ГРМЕ. В ГРМЕ входять шість експертів: Mepi К. Батлер, Ґабріелє Юодкайте-Ґранскієне, Норман Аас, Роберт Гайн Брукхайзен, Джесіка Лот Томпсон, Джон Дж. О’Салліван.

Предметом розгляду будуть питання законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, знань та практичних навичок для розгляду справ у ВАКС. Рішення про відповідність кандидата може бути прийняте більшістю від загального складу ВККСУ. та ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ. В іншому разі кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.

У березні буде останній етап конкурсу: співбесіди у ВККСУ.

5. Аудит НКЦПФР (у березні)

До кінця березня у меморандумі обіцяно завершити незалежну перевірку відповідності вимогам бездоганної ділової репутації та професійної придатності голови та членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Структурним маяком на кінець січня записано зобов'язання НКЦПФР "у консультаціях з міжнародними фінансовими організаціями" ініціювати таку перевірку, запропонувати стратегію реорганізації та операційну стратегію, оновити та впровадити кодекс етики працівників комісії відповідно до найкращих міжнародних практик.

Нагадаємо, що 23 лютого 2021 року Володимир Зеленський призначив головою НКЦПФР Руслана Магомедова, який раніше був радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Окрім Магомедова, до складу комісії входять шість членів, з них одного призначено указом Петра Порошенка у лютому 2018 року, п'ятеро — указами Володимира Зеленського у квітні 2021 року.

6. Нові члени Ради НБУ (у квітні)

За законом, до Ради Національного банку України входять дев'ять членів: голова НБУ (за посадою), чотири члени, призначені указами президента, та чотири, призначені постановами парламенту. Наразі у Раді СБУ шість членів, усі вони, включаючи голову НБУ Андрія Пишного, призначені нинішньою владою. Є дві вакансії за квотою президента і одна за квотою Верховної Ради.

"Ми продовжимо працювати зі співробітниками МВФ над розробкою та ухваленням змін до закону про НБУ з метою встановлення належних критеріїв відбору для Ради, — записано в меморандумі. — Ми забезпечимо заповнення вакантних посад у Раді НБУ до кінця квітня 2025 року".

7. Новий керівник митної служби (у червні)

31 жовтня набули чинності зміни до Митного кодексу, які дають змогу провести реформу Державної митної служби. Закон зобов'язав Кабмін протягом двох місяців сформувати комісію з проведення конкурсу з відбору на посаду керівника ГТС. Термін закінчився 1 січня, але про рішення уряду досі не чути.

У меморандумі структурним маяком на кінець червня записано призначити нового постійного керівника ГТС "відповідно до посиленої процедури відбору, передбаченої Митним кодексом". Конкурс проводиться конкурсною комісією у складі шести осіб, з яких три призначаються Кабміном на свій розсуд, а інші три — на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Рішення конкурсної комісії вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів, у тому числі не менше двох міжнародних. Якщо голоси розділилися на три, голосування проводиться повторно. Якщо під час проведення повторних голосувань рішення не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування, вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше трьох членів конкурсної комісії, у тому числі не менше двох міжнародних. Отже, вирішальне слово залишається за міжнародними членами.

8. Аудит державних банків (у липні)

У меморандумі обіцяно запровадити порядок проведення щорічної оцінки ефективності для всіх державних банків у 2025 році. "Першу подібну оцінку ефективності буде проведено Мінфіном для кожного з банків наприкінці липня 2025 року. У грудні 2025 року Міністерство фінансів опублікує основні результати своєї першої щорічної оцінки разом із запропонованими Кабінетом міністрів заходами щодо реагування на ці висновки", — записано в документі. Таким чином, після аудиту держбанків Кабмін разом із західними партнерами чотири місяці вигадуватиме заходи реагування.

9. Аудит НКРЕКУ (у жовтні)

Реформи торкнуться також Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. У меморандумі з'явився новий структурний маяк: "Ми зобов'язуємося розробити систему підзвітності НКРЕКП, яка передбачатиме відображення в законодавстві регулярної зовнішньої оцінки системи управління та незалежності НКРЕКП. НКРЕКП буде звертатись з приводу такої оцінки до Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Перша така зовнішня оцінка НКРЕКП буде завершена, а її результати опубліковано до жовтня 2025 року".

10. Нові члени Рахункової палати (у листопаді)

19 грудня набули чинності зміни до закону про Рахункову палату, які включають новий порядок конкурсного відбору її членів. Наразі Рахункова палата має 5 членів, усі вони, включаючи голову Ольгу Піщанську, призначені нинішньою Верховною Радою. За законом має бути 11 членів, тобто зараз є шість вакансій.

Верховна Рада протягом 30 днів має призначити шістьох членів дорадчої групи експертів, які відбиратимуть кандидатів. При цьому трьох експертів запропонують західні партнери.

Після оголошення конкурсу у кандидатів буде місяць на подання документів, а сам конкурс може тривати до дев'яти місяців. "Ми зобов'язуємося розпочати процес відбору кандидатів на шість вакантних посад членів РП та забезпечити повний склад членів РП у строки, встановлені законодавством", — обіцяно у меморандумі.

11. Аудит САП (у грудні)

Також у меморандумі записано зобов'язання провести зовнішній незалежний аудит Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та опублікувати аудиторський звіт у межах дворічного терміну, передбаченого законом, ухваленим у грудні 2023 року. Згідно із цим законом, кожні два роки проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності САП.

Нинішній керівник САП Олександр Клименко обіймає цю посаду з 28 липня 2022 року за результатами конкурсу.

12. Незалежність НАБУ від СБУ (одразу після війни)

У меморандумі є дуже цікаве формулювання: "за базовим сценарієм" очікується, що "війна вщухне" наприкінці 2025 року.

Саме до цього моменту приурочена обіцянка імплементувати закон, який набув чинності ще у жовтні 2019 року, що дає НАБУ право самостійно проводити прослуховування. "Для ефективної імплементації закону, що надає НАБУ право на перехоплення комунікацій (прослуховування), НАБУ та правоохоронні органи завершили роботу над меморандумом про домовленості щодо плану його імплементації в період після завершення воєнного стану", — йдеться у меморандумі.

Наразі НАБУ залежить у цьому питанні від СБУ. "СБУ бачить тих осіб та номери телефонів, за якими ми здійснюємо або плануємо здійснювати певні заходи", — нещодавно скаржився директор НАБУ Семен Кривонос. Західні партнери наполягають на незалежності НАБУ від СБУ. І їм це обіцяно, щойно закінчиться війна.