Громадська бідність. Як Аласанія "без ручок і ніжок" грає в політику
Причина нового скандалу досить вагома і більшості українців близька і зрозуміла - гроші, причому гроші бюджетні. 24 вересня в НОТУ заявили, що через брак бюджетного фінансування починають антикризові заходи, в числі яких відпустки для персоналу за свій рахунок, урізання премій, обмеження в прийомі на роботу і так далі.
Причина таких неприємних заходів - той прескорбный факт, що НОТУ явно не вистачає грошей, щоб дожити до кінця року. Як зазначили в держкомпанії, "дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 становить 220 млн грн". Винна в такому скрутному фінансовому становищі громадського мовника, зрозуміло держава, обрезавшее відомству Аласанії бюджетне фінансування.
Більш того, на наступний день Аласанія розповів про нову неприємності: аналогове мовлення UA:Перший відключено за борги. Це повідомлення Зураб Григорович супроводив досить поетичною метафорою, мовляв, нас не тільки не годують, але і "ручки відірвали" і "ніжки", але при цьому чекають від нас світових рекордів.
Загалом обурення Аласанії зрозуміти, звичайно, можна, як, власне, і будь-якого іншого "бюджетника" залежного від держави, але є в цій справі деякі нюанси, що дозволяють поглянути на проблеми Аласанії під іншим кутом.
У свої претензії до уряду і державі взагалі Аласанія апелює до закону "Про суспільне телебачення і радіомовлення", де записано, що "держава забезпечує необхідне фінансування НОТУ, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України і становить не менше 0,2% видатків загального фонду Держбюджету". Однак у держбюджеті на 2018 рік на фінансування НОТУ була закладена сума близько 777 млн. гривень, що становить приблизно половину від 0,2% всього держбюджету.
Причому про те, що стаття держбюджету не цілком відповідає закону Аласанії було чудово відомо ще на стадії підготовки бюджету-2018 і вже тоді він публічно обурювався недофинасированием НОТУ.
Що ж виходить? Держава зекономила на НОТУ щось близько 700 млн. гривень. З точки зору громадського телебачення - це, звичайно, погано і неправильно. А от з точки зору держави все далеко не так однозначно. Фінансове становище в країні, нагадаємо, далеко не безхмарне і безглуздо було б стверджувати, що у держави немає і інших статей витрат не менш важливих, ніж громадське телебачення.
Закон, звичайно ж потрібно виконувати, але штука в тому, що державний бюджет - це такий самий закон, який теж обов'язковий для виконання, і раз у ньому на відомство Аласанії виділена певна сума грошей, то завдання державного менеджера з самого початку року організувати роботу підприємства так, щоб бюджетних грошей вистачило хоча б на "критично необхідні" витрати. До того ж телебачення - це така штука, яка, на відміну від інших бюджетних сфер, може і повинна сама щось заробляти, а в ідеалі навіть бути рентабельною. Але для Аласанії, схоже, куди простіше і вигідніше скандалити, вибиваючи гроші у держави, і набиваючи своєї скромної персони політичну ціну. При цьому можна користуватися положенням громадського, державного ЗМІ апелюючи до важливості його функції і функцій ЗМІ взагалі для суспільства і держави. І це при тому, що робота НОКУ далеко не завжди відповідає цим самим суспільним та державним інтересам, як мінімум в уявленні досить великої частини суспільства.
Всі прекрасно пам'ятають недавній скандал, пов'язаний з відмовою НОТУ під приводом небажання піарити владу транслювати хресний хід УПЦ КП і УАПЦ з нагоди річниці хрещення Русі. І це на тлі переговорів про автокефалію української православної церкви і відверто деструктивну роль Московського патріархату. Але це далеко не єдиний випадок досить дивною політики громадської державного мовника. Була ще й карта України без Криму, що можна списати на банальну неуважність, небажання транслювати Чемпіонат світу з футболу, який в підсумку транслював "Інтер" з відповідними коментарями і дивні коментатори при трансляції зимової Олімпіади-2018.
Крім того, Аласанию неодноразово звинувачували в політичній заангажованості, конфлікт з президентом Петром Порошенком і зайвих симпатіях до міністра внутрішніх справ Арсену Авакову.
Тим часом голос Аласанії в Кабміні був почутий і секретар Міністерства інформполітики Артем Біденко повідомив, що вже підготовлений документ про погашення боргів UA:Першого, і поданий на розгляд Кабміну. Так що не виключено, що шантаж Зураба Григоровича виявиться досить успішним і Кабмін підкине того грошей, якщо і не заповітну одну десяту відсотка загального фонду держбюджету, то достатню суму, щоб Аласанія зміг і далі витрачати бюджетні гроші на широку руку, а коли вони закінчаться раніше часу влаштовував скандали, звинувачуючи владу у спробі "душити" суспільне мовлення.
