Обрізання вольниці. Чим загрожує для Захарченко ліквідація батальйону Прілепіна
До кінця серпня на окупованій території Донецької області на фінішну пряму вийшли процеси, початок яких покладено ще в далекому вже 2015 р. Йдеться про роззброєння частині незаконних збройних формувань зсередини.
Після зимової кампанії 2015 р. під Дебальцеве російським кураторам стало зрозуміло, що в тому вигляді, в якому на той момент існували збройні формування на окупованих територіях, вони небоєздатні. Фактично на той момент це була козача вольниця з польовими командирами, танками і артилерією. Хоча Дебальцеве у росіян і частині нашого суспільства вважається поразкою ВСУ, однак фактично це не зовсім так, якщо дивитися з військової точки зору. Втрати "гібридних" формувань в людях просто зашкалювали, проявилися й недоліки в організації і плануванні операцій.
Тому навесні 2015 р. почалося планомірне формування частин і підрозділів - насамперед бригад і полків - "армій ДНР і ЛНР" у складі двох корпусів по російським стандартам і штатам. Відповідно, всі хто хотів, стали офіційно підписувати якусь подобу контрактів.
У теж час Захарченко і його оточення схотіло мати свою незалежну від росіян типу "приватну армію" (але з російським постачанням, як мінімум боєприпасами) - тому паралельно з корпусами стали формуватися різноманітні збройні структури з гучними, але нічого не означавшими, назвами типу "спецназ розвідувального управління", "спецназ МГБ", "козача гвардія" та інші.
Влітку 2015 р. Захарченко вирішив пустити їх у справу і на початку червня організував їх силами бравую кавалерійську атаку на Мар'їнку. Підсумок був невтішним - величезні втрати (які повністю невідомі досі) і жорсткий наказ з Москви на розформування.
Однак Захарченко і тут знайшов лазівку, пішовши по іншому шляху - ставши формувати збройні формування при формально цивільних відомствах. Так, наприклад, "спецназы" з'явилися при Міністерстві доходів і зборів" та "Міністерство транспорту" (загін "Легіон"). Цього йому здавалося мало і в жовтні 2017 р. Захарченко своїм указом" створив "Приазовське козацьке військо Донецької народної республіки", яке у підсумку "так і не злетіло".
І ось останнім за часом некорпусным збройним формуванням був так званий "батальйон Прілепіна", який був зібраний з російських добровольців (фактично різноманітний непотріб, який не прижився у стройових частинах) письменником Захаром Прилепиным. На фронті цей "батальйон" так і не побачили, а уславилися вони парою пафосних відео і п'яними бешкетами в різних нічних закладах Донецька.
І ось буквально сьогодні з'явилися повідомлення різних джерел "з того боку", не вірити яким немає сенсу, про роззброєння "прилепинских" і можливе роззброєння "Легіону". Про інших формуваннях поки мови в повідомленнях не йде, але з великою часткою ймовірності можна говорити, що найближчим часом ми дізнаємося про те, що всі некорпусные збройні формування будуть роззброєні тим чи іншим способом.
Ці процеси можуть свідчити принаймні про одне - Москва прийняла рішення позбавитися від оточення Захарченко, а можливо і від самого головнокомандуючого ДНР". Справа в тому, що соціальна ситуація на окупованих територіях фактично зайшла в глухий кут - багатомільярдні російські вливання йдуть у пісок, наповнюючи тільки кишені наближених до Захарченка осіб. І це вже приховати неможливо.
Зріє соціальне невдоволення, яке придушити буде дуже складно, і що найстрашніше для Кремля - некомпетентність окупаційної влади перекладається населенням на Росію. І значить, починають згасати всі символи "російської весни", які ще хоч якось "зшивали" жителів окупованих територій. Отже втрачається підтримка, на яку спирається Росія. В умовах міжнародного тиску і падіння економіки допустити провалів ще й на цьому напрямку Путін не може. І тому починає шукати способи зміни, якщо не курсу, то принаймні осіб в окупаційній адміністрації.
Що стосується військової сторони питання, то тут ці внутрішні розборки жодним чином не вплинуть на стан на фронті. Ці формування ніколи не залучалися до ведення бойових дій, максимум що у них було - так це легка бронетехніка в жахливому стані. Так як не маючи централізованого постачання з російських складів "спецназам" доводилося задовольнятися технікою, захопленої в нашій армії влітку 2014 р. і взимку 2015 р. Природно, що при неякісному ремонті її бойова цінність була мінімальною.
Таким чином, ми спостерігаємо черговий раунд спроб наведення порядку на окупованих територіях з боку кремлівських кураторів. Закінчиться він "випадковими" смертями причетних осіб чи все пройде по луганському сценарієм з "військовим переворотом" і відправкою Теслярської на дачу до Воронежа, покажуть буквально найближчі тижні.
