Загострення на Донбасі. Як росіяни зривають нормандський формат
Ми продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. В останні дні помітно загострилася ситуація на лінії розмежування між підконтрольної Києву територією України і самопроголошеними ЛНР і ДНР. Загострилася, зрозуміло, не з української ініціативи.
Зокрема, у понеділок, 27 квітня, збройні формування Російської Федерації чотири рази порушили режим припинення вогню, застосувавши заборонені Мінськими домовленостями 120-мм міномети, а також гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю. У результаті двоє військовослужбовців зі складу Об'єднаних сил отримали поранення, тому українські захисники дали жорстку і рішучу відповідь, повідомляє Depo.ua.
Днем раніше, 26 квітня, збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили зобов'язання щодо припинення вогню. При цьому ворог застосував проти наших воїнів заборонені до розміщення на лінії зіткнення артилерійські системи калібру 152-мм міномети калібрів 120-мм і 82-мм, а також гранатомети різних систем, озброєння БМП, зенітну установку, великокаліберні кулемети і стрілецьку зброю.
А в суботу, 25 квітня, росіяни та їхні найманці настільки знахабніли, що 25 квітня 16 разів порушили режим припинення вогню. Так, противник обстріляв наші позиції з заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібрів 120-мм і 82-мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.
В той день в результаті обстрілу ворожих один український воїн отримав поранення, тому Об'єднані сили дали результативний та вмотивовану відповідь, змусивши окупантів припинити злочинну активність. За даними розвідки збройних сил, 25 квітня українські військовослужбовці, які вели оборонні дії, знищили чотирьох окупантів і ще п'ятьох поранили.
Зрозуміло, що така раптова активізація керованих Росією бойовиків ЛДНР не є випадковою. Адже останнім часом все активніше і голосніше на різних рівнях, у тому числі світовому, почали говорити про проведення наступної зустрічі нормандської четвірки - якщо не наживо, то хоча б у форматі відеоконференції.
При цьому Росія намагається уникнути чотиристоронніх переговорів, сподіваючись змусити Україну грати за її правилами.
Ще в березні, до карантину Володимир Путін вустами свого Мзс дав зрозуміти, що на наступну нормандську зустріч не збирається, тому що "Україна не виконує попередні домовленості". Причому головним пунктом невиконаних домовленостей, на думку росіян, є прямі переговори з ватажками ЛДНР, що для України є неприйнятним.
Тоді заступник глави МЗС Росії Олександр Грушко заявив, що російська делегація взагалі не поїде на зустріч нормандської четвірки в квітні, якщо Україна не піде на прямий контакт з так званої "владою ЛДНР".
Зараз же росіяни в списку нібито невиконаних Україною умов додали ще одне - припинення вогню на Донбасі. Так, глава МЗС Росії Сергій Лавров учора заявив, що поки ні про яке нормандському саміті" мова не йде, тому що з прийнятих на грудневій зустрічі в Парижі рішень Україна виконала лише одне, та й то з натяжкою - щодо обміну заручниками.
Як відомо, головними результатами паризьких переговорів у нормандському форматі були: обмін утримуваних осіб у форматі "всіх на всіх" до кінця 2019 р., повне припинення вогню до кінця 2019 р. і розведення сил ще на трьох ділянках лінії розмежування до березня 2020 р.
І якщо обмін полоненими дійсно так-сяк відбувається, то про розведення сил, а точніше, про зрив і повної дискредитації цього процесу росіянами, ми не так давно писали в деталях.
Зараз же Росія намагається звинуватити Україну в небажанні припинити вогонь на Донбасі. Адже насправді ситуація виходить така, що російські бойовики першими обстрілюють позиції Об'єднаних сил, змушуючи українських воїнів захищатися і відкривати вогонь у відповідь, а потім кричать на весь світ, що Україна не дотримується режим тиші.
Але одна справа - через підконтрольні ЗМІ вустами свого Мзс розповідати своїм виборцям про те, що це Україна порушує нормандські домовленості, а зовсім інше - розповідати те ж саме перед сотнями відеокамер, сидячи поруч з лідерами Німеччини і Франції, які будуть мати право задавати незручні запитання.