Недоїдки плюс свіжа зелень. Що пропонує політичний "шведський стіл" від Богдана
Богдан послідовно підтвердив все сказане численними спікерами команди Зеленського раніше. Референдум щодо перейменування проспектів, регіональну російську мову заради миру, переговори з Росією, але після консультацій з українським народом, а також колишні "регіонали", які ніякі не реваншисти. Вони друзі, "добрі люди" і "грамотні юристи". А якщо хтось і випадково затесався в партію мрії, то вони будуть відсіяні. Потім. Якщо президент захоче.
Перше, що кидається в очі, — Богдан виправдовується. За схеми і офшори, розкриті журналістами-расследователями; за майно, нажите в період роботи на державній службі; за Азарова і Коломойського; за Портнова і проігнорований при його призначенні закон про люстрацію. Все це було б цікаво, якщо б не неоднозначні рішення судів, до яких президент, за словами Богдана, не має ніякого відношення.
Тоді хто має? Глава перейменованої Адміністрації президента не уточнює. "Ми не втручаємося в судову систему, не маємо права за Конституцією", — каже він. І тут же, буквально через кілька абзаців, Богдан пропонує обійти чинне законодавство з допомогою консультативних соцопитувань і референдумів. Примітно не тільки те, що в команді Зеленського раптом згадали про Конституцію, але й те, що геть проігнорували рішення Конституційного суду від 2000 р. про те, що референдуми в Україні можуть бути виключно законодавчі та їх результати обов'язкові до імплементації Верховною Радою.
Позиція Богдана повернення окупованих територій заслуговує окремої уваги. Наробила шуму ідея про винесення на референдум питання переговорів з Росією отримала нову, вже третю інтерпретацію. "Там було не так — не про переговори з Росією, а з якимось тонким моментів, наприклад, по питанню про мову. Ми можемо Донецької і Луганської області дозволити розмовляти російською мовою, якщо у нас почнеться мир у країні? Ставимо питання — "так/ні". Якщо можемо, тоді Донецьк і Луганськ спілкуються російською мовою", — пояснив Богдан. Чи означає це, що глава Офісу президента України не бачить нічого поганого у тому, щоб зробити питання мови на частині території України предметом переговорів з країною-агресором? Або він пропонує відразу обговорювати це з бойовиками? Після того, як зніме з себе відповідальність, винісши мову на референдум.
Якщо уважно вчитуватись в слова Богдана, то можна зробити висновок, що ні президент, ні голова його офісу ні в чому не винні і ні за що не несуть відповідальності. Портнов, голови ОДА, судді і дві дюжини людей Коломойського в списках "Слуги народу" — все це просто збіг. Хотілося б зрозуміти, як можна одночасно напирати на свою відповідальність за всю країну і тут же перекладати її на айчаров, "хороших юристів", які заблукали списочників з числа співробітників "1+1" і просто на голосуючих на нескінченних референдумах громадян? Виборча відповідальність якась виходить.
Тут читаємо, тут не читаємо, тут танцюємо, тут співаємо, тут рибу загортаємо. Богдан, як, втім, і президент, шукає винних. А також обіцяє українським виборцям, що після президентської перемоги партії на виборах відповідальність за більшістю делікатних питань буде нести народ. Що при цьому робити з розколами в суспільстві і можливої ланцюгової реакцією — не його турбота.
У підводці до бесіди видання "РБК-Україна" називає Андрія Богдана "однією з найбільш суперечливих фігур в оточенні президента Володимира Зеленського". Хоча нічого суперечливого в ньому немає. Глава Офісу президента дотримується антипатріотичну риторики, вміло видаючи її за ліберальний прагматизм. У той же самий час Зеленський все частіше маркує Росію як країну-агресора, ніж витрачає свій проросійський електорат.
Схоже, перед нами гра в поганого і хорошого поліцейського. Для того, щоб кожен українець міг вибрати собі ту політику Зеленського, яка найбільш відповідає його власним переконанням. Команда Зеленського — це політичний "шведський стіл". Вчорашні недоїдки плюс свіжа зелень, щедро приправлені пряними соусами. Дешево, масово і на будь-який смак. Протиріччя — це товар, яким команда президента планує утримуватися при владі. Вчасно загострюючи їх, "переводячи стрілки" і запускаючи небезпечні пропозиції в маси, планується створити ситуацію керованого хаосу. Ось тільки чи сподобається це виборцям, кожен з яких чекає від президента чогось свого?
