ОАСК позбавив люстрації головного слідчого МВС часів Майдану
Окружний адмінсуд Києва прибрав зі списку люстрованих колишнього керівника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ Миколи Чінчіна. Чінчін обіймав цю посаду пост під час Революції Гідності
Суд зобов'язав МВС звернутися до Міністерства юстиції, щоб виключити зі списку люструвати осіб інформацію про Чінчіна.
Українська правда уточнює, що чоловік в 2010-2013 роках працював в донецькій, київській і Генеральній прокуратурі. У 2013 році він став заступником начальника Головного слідчого управління МВС, керував управлінням з розслідування тяжких злочинів. У серпні 2013 року він очолив ГСУ і залишався на цій посаді до кінця Революції гідності, до 22 лютого 2014 року.
Таким чином, Чінчін потрапив під очищення влади, так як посади, які він обіймав, були люстраціними. Раніше колишній силовик не позивався через це.
Восени 2020 року він спробував знову влаштуватися на держслужбу в МВС. Чоловік подався на посаду головного спеціаліста департаменту персоналу. Чінчін успішно пройшов відбір за призначенням на посаду на період карантину. Однак йому відмовили в призначенні через те, що силовик значиться в реєстрі люстрованих. Тоді Чінчін звернувся до суду.
Окружний адмінсуд послався на норми законодавства, українського та міжнародного, зокрема, рішення ЄСПЛ про те, що необхідність люстрації повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
При цьому, за твердженням суду, органи влади не навели доказів того, що, перебуваючи на державних посадах, Чінчін сприяв узурпації влади президентом Віктором Януковичем, підриву основ національної безпеки або протиправному порушення прав людини.
Тому ОАСК задовольнив вимоги колишнього силовика, зокрема:
- визнав протиправним і скасував наказ МВС від 2020 року, яким Чінчіна відмовили у посаді;
- зобов'язав МВС звернутися до Мін'юсту, який веде реєстр люстрованих, щоб звідти виключили Чінчіна;
- компенсувати йому 1,7 тисячі гривень судового збору за рахунок МВС.
У період Майдану Чинчин запам'ятався тим, що був одним із спікерів силовиків в гучних справах, пов'язаних з Революцією. Зокрема, про напад на журналістку Тетяну Чорновіл, автомайданівця Дмитра Булатова.