Зеленський і Степанов мовчать. Скільки українців насправді вмирає від COVID-19 (ІНФОГРАФІКА)
У вересні 2020 р. в Україні кількість померлих зросла на 15,4% в порівнянні з вереснем 2019 р. В Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях зростання смертності досягло 30,5-36,6%
Коли цифри звучать як вирок
Днями Держстат помістив на своєму сайті демографічні дані за вересень. Чому ця статистика подається з таким величезним запізненням, — це окреме питання, і ми зараз не будемо його торкатися, щоб не відволікатися від головної теми. А головне полягає в тому, що другий місяць поспіль в Україні спостерігається зростання смертності. І це зростання все більш прискорюється.
Перший дзвіночок пролунав місяць тому, коли Держстат оприлюднив демографічні дані за серпень. Аналітики "Ділової столиці" провели тоді дослідження динаміки смертності, і воно показало, що в порівнянні з серпнем минулого року число померлих зросло на 3,9%. Це досить серйозне зростання, і воно не могло не викликати тривогу, адже мова йде про зростання смертності українців.
Звичайно ж, напрошувалося припущення, що це — наслідок пандемії COVID-19. Тим більше що якраз починаючи з серпня в Україні відновився найгірший сценарій поширення коронавирусу — так зване експоненціальне зростання. За даними РНБО, протягом липня було зафіксовано 26,1 тис. випадків інфікування коронавірусом, а протягом серпня — 52,2 тис., тобто вдвічі більше.
Однак це було не єдине можливе пояснення. Зростання смертності населення на 3,9% могло виявитися всього лише статистичною флуктуацією. Іншими словами, воно могло бути викликание різними випадковими чинниками, що не мають відношення до пандемії COVID-19. В такому випадку в наступному місяці, швидше за все, цей ефект пропав би. А флуктуація якщо і спостерігалася б, то в протилежну сторону, викликаючи зменшення смертності.
Тому потрібно було чекати даних за вересень. І ось коли вони прийшли, сумнівів вже не залишилося. У порівнянні з вереснем минулого року число померлих зросло аж на 15,4%.
Звичайно, можна було б припустити, що слідом за малою випадковою флуктуацією прийшла ще одна, незалежна від неї випадкова флуктуація в ту ж сторону, тільки набагато більша. Однак ця версія виглядає не дуже правдоподібною. Більше довіри викликає припущення про те, що і в серпні, і у вересні систематично діяв один і той же негативний фактор, який у вересні значно виріс в порівнянні з серпнем.
І єдиний переконливий претендент на цю роль — це коронавірус, що поширюється згідно експоненціальному закону. Дійсно, протягом вересня було зафіксовано 89,7 тис. випадків інфікування коронавірусом, тобто майже вдвічі більше, ніж у серпні.
До слова, ця тенденція зберігається і далі. У жовтні число нових випадків інфікування коронавірусом склало 182,4 тис. — удвічі більше, ніж у вересні. А за перші 24 доби листопада виявлено 266,4 тис. нових випадків — це, знову ж таки, вдвічі більше, ніж за перші 24 доби жовтня, коли було зафіксовано 130,5 тис. нових випадків.
Втім, всі ці міркування самі по собі ще не були надійним доказом того, що вересневе зростання числа померлих на 15,4% — це не випадковість, а закономірність, та ще й викликана саме пандемією COVID-19. Але дані Держстату дозволяють зробити ще одну перевірку. Для цього необхідно подивитися на них в регіональному розрізі.
Якщо зростання смертності викликане різними випадковими причинами, то і розподіл показників по регіонам має бути хаотичним. Тобто воно повинно виглядати подібно картині безумного художника, що тикає пензлем в полотно навмання.
Однак якщо подивитися на карту України, де нанесені показники зростання смертності по регіонах, то неважко помітити, що епіцентром цієї біди є чотири сусідні області, де у вересні в порівнянні з торішнім вереснем смертність зросла більш ніж на 30%. Це Тернопільська область (число померлих зросло на 36,6%), Львівська (на 32,2%), Івано-Франківська (на 31,8%) і Чернівецька (на 30,5%). Навряд чи можна повірити, що якийсь хаотичний фактор, діючи в масштабах України абсолютно випадково, вразив одну за одією чотири області, які є сусідами одна з одною.
А ось пандемія COVID-19 торкнулася цих областей дуже серйозно. Якщо взяти статистику виявлених випадків інфікування коронавірусом станом на 1 жовтня і перерахувати на душу населення, то всі ці чотири області виявляються в пʼятірці лідерів (разом з Рівненщиною). Не секрет, що серед галичан і буковинців особливо висока частка тих, хто регулярно їздить на заробітки в Італію, Португалію чи Польщу і міг привезти коронавірус звідти.
Коли офіційній статистиці важко вірити
Отже, ми зʼясували, що найбільш переконливою причиною прискореного зростання смертності, яка досягла у вересні 15,4%, є експоненціальне поширення коронавирусу. Однак, сказавши "А", потрібно сказати і "Б". В даному випадку "Б" полягає в тому, що офіційна статистика смертності від COVID-19 виглядає дуже сильно заниженою.
Вже давно ходять чутки про те, що статистику смертності від COVID-19 навмисне занижують. Мовляв, такі вказівки надходять зверху — чи то з Банкової, то чи з Кабміну, чи то з МОЗ, чи то зі всіх цих керівних центрів відразу, бо всім їм вигідно прикрашати реальну картину. Так що взагалі це секрет полішинеля.
Але зараз ми маємо можливість оцінити цей ефект чисельно. У серпні 2020 р. загальне число померлих в Україні складає 44 008 — це на 1 649 більше, ніж у серпні 2019 р. А офіційне число померлих від COVID-19 в серпні 2020 р. склало 896. Порівняння цих цифр дозволяє припустити, що направді статистика смертей від COVID-19 в серпні була занижена майже вдвічі.
У вересні 2020 р. загальне число померлих в Україні склало 48 372 — це на 6458 більше, ніж у вересні 2019 р. А офіційне число померлих від COVID-19 у вересні 2020 р. склало 1649. І тут вже напрошується висновок про те, що у вересні статистика смертей від COVID-19 була занижена майже вчетверо.
В принципі, в цьому немає нічого дивного. Нарощування обсягів тестування не встигає за поширенням коронавирусу. При цьому лікарні з кожним місяцем все більше переповнені. В результаті зростає кількість хворих на COVID-19, яким поставлений якийсь інший діагноз (або вони взагалі залишилися без медичної допомоги).
Коли брехня стає убивчою
Можна не сумніватися в тому, що про всі ці цифри знають президент Володимир Зеленський, премʼєр Денис Шмигаль і міністр охорони здоровʼя Максим Степанов. І цьому є прямий доказ від самого Зеленського. Всі памʼятають його прес-марафон 20 травня, в ході якого він назвав себе і Шмигаля "майстрами спорту по боротьбі з коронавірусом". Але він сказав тоді і ще дещо цікаве. Він запропонував порівняти дані по смертності населення з торішніми цифрами.
" Статистика одна є дуже цікава, — повідав Зеленський журналістам. — Візьміть, будь ласка, березень і квітень 2019 року і порівняйте з березнем і квітнем 2020 року. Кількість летальних випадків в цілому в країні. І що ви побачите? Менше у 2020 році — що в березні, що в квітні — летальних випадків, менше, ніж в 2019 році в ці ж місяці, незважаючи на COVID-2019".
Тоді, в березні і квітні, дійсно було так, годі й казати. Смертність від COVID-19 в Україні тоді ще була досить низькою. Але зараз ситуація кардинально інша. Можна не сумніватися в тому, що якщо Зеленському приносили статистику смертності півроку тому, то тим більше йому приносять її зараз, коли справа йде до катастрофи. І у нього, звичайно ж, є можливості публічно прокоментувати ці цифри. Він регулярно розповідає про боротьбу з коронавірусом в своїх відосіках. Але про статистку смертності тепер чомусь мовчить.
Власне, наш аналіз — це втілення в життя тієї поради, яку Зеленський дав журналістам півроку тому. Він закликав вивчати статистику смертності — і ми виконали його прохання.
Сказавши "А" і "Б", скажімо ще й "В". Якщо статистика смертності від COVID-2019 дійсно занижена в чотири рази, — це говорить не тільки про те, що катастрофа набагато ближче, ніж здається. Коли люди вмирають від COVID-2019, а вважається, що вони померли з інших причин, це означає, що від них могли заразитися їх сімʼї, а також всі інші особи, включаючи лікарів, які їх лікували, включаючи рідних, близьких, знайомих, які прийшли на похорон.
Це той випадок, коли спущені згори вказівки занижувати статистику стають вбивчими.
Напевно, після цього слід було б сказати і "Г". Але якими словами і в чию адресу — напевно, краще залишити цей вибір читачам.
Для довідки
Смертність населення в вересні (без урахування окупованих територій)
Джерела даних: Держстат і РНБО України
