Новий секретар РНБО: Хто такий Данилов
Ним став Олексій Данілов, передає "ДС".
Уродженець Красного Луча, що на Луганщині, Олексій Данилов, як кажуть, пройшов з самих низів до верху. Провінційний ветеринар за часів СРСР, в перебудову він жваво і з хваткою почав займатися кооператорством, ставши у цій справі чи не першим в Луганську.
Вже на початку 90-х він був одним з найвідоміших бізнесменів в Луганську, володіючи мережею магазинів. Штучно знизивши ціни на продукти в них, Данилов домігся любові луганчан і в 1994 р. отримав першу політичну посаду в своїй кар'єрі, ставши міським головою обласного центру в 31 рік.
В якості мера Данилов запам'ятався будівництвом і відкриттям ефектною, але не надто корисною транспортної розв'язки біля залізничного вокзалу, покриттям тротуарів на центральних вулицях міста плиткою, що для середини 90-х на Донбасі було в новинку.
Пробувши на посаді всього три роки, Данилову довелося піти з неї з-за конфлікту з міською та обласною владою. Заступником губернатора Луганщини тоді був стрімко набирав вагу майбутній багаторічний "господар Луганщини", голова фракції Партії регіонів у парламенті і соратник Януковича Олександр Єфремов. У 1997-му міськрада висловила Данилову недовіру. Після звільнення з посади мера колишньому підприємцю довелося доучуватися на історичному факультеті Луганського педуніверситету, після якого він працював старшим викладачем Східноукраїнського національного університету ім. Даля, де отримав освіту менеджера.
В цей же час Данилов почав працювати радником парламентського комітету з питань промислової політики і підприємництва, тоді він почав тісно спілкуватися з Михайлом Бродським, який очолював партію "Яблуко".
Саме Бродський навів Данилова до Віктора Ющенка, який і призначив його губернатором Луганщини. Протриматися на найвищому обласному посаді соратнику лідера "Яблука" вдалося недовго - вже в жовтні 2005 р. його звільнили після конфлікту Ющенко і Тимошенко, з якою тоді дружили і Бродський і Данилов.
Втім, Юлія Володимирівна не обійшла Данилова увагою в наступному році, і він став 42-м номером у списку партії та її народним депутатом України від БЮТ. Після швидкоплинного депутатства у п'ятому скликанні про Данилове надовго забули на столичному політичному олімпі. Він продовжував підтримувати зв'язки з Бродським, який при Януковичі став головою Держкомпідприємництва і заснував нову Партію вільних демократів, в якій Данилов був заступником голови.
У Києві довгий час нічого не було чутно про колишнього губернатора Луганщини, поки президентом не став Володимир Зеленський. Тоді в ЗМІ з'явилася інформація про те, що його можуть призначити губернатором рідної області, але цього так і не сталося. Тоді багато хто стали шукати сполучна ланка між Зе-командою і бізнесменом і чиновником з 90-х. Ним виявився "кварталівець", керівник "Квартал-концерту" родом з Луганська Максим Ткаченко, який пройшов в Раду під №25 списку "Слуга народу".
Судячи з усього, заминка з пошуком посади для Данилова пішла йому тільки на користь. Будучи заступник секретаря РНБО, він, швидше за все, буде курирувати питання зони ООС, встановлення миру на Донбасі і всього, що пов'язане з цим регіоном, адже в команді Зеленського навряд чи знайдеться людина, яка знає схід краще, ніж Данилов. Чи вдасться колишньому "малинового піджака", мера і губернатора внести вагомий внесок у світ на рідному Донбасі - невідомо.
Нагадаємо, раніше ЗМІ з посиланням на джерела повідомили про те, що Данилюк написав заяву на звільнення з посади секретаря РНБО.
Прес-служба Офісу глави держави пізніше підтвердила, що Данилюк написав заяву про відставку зі свого поста на ім'я президента.
30 вересня Зеленський підписав указ про звільнення Данилюка.
