Новий план Зеленського. Як президент буде знімати мерів на місцевих референдумах

Представник Володимира Зеленського у Верховній Раді, перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук презентував законопроект "Про місцевий референдум". Цей документ на 131 сторінці написала робоча група на чолі з самим Стефанчуком. Протягом трьох тижнів проект буде обговорюватися, а вже в середині або в кінці квітня він буде внесений на голосування в сесійний зал.

Навіщо Зеленському місцеві референдуми

Майже два роки Зеленський президенував без закону про місцевий референдум, а зараз він раптом йому знадобився. Що ж трапилося?

Тут можливі різні мотиви. На поверхні лежить бажання сподобатися виборцям. Мовляв, продовжуємо розвивати народовладдя. Однак багато очок тут не набереш: як записано в проекті, на місцевий референдум не можуть виноситися питання, які стосуються місцевих бюджетів та тарифів на житлово-комунальні послуги.

Коли проект ще тільки розроблявся, висловлювалися підозри, що він буде використаний в політичних торгах з Росією на переговорах по Донбасу. Мовляв, в ОРДЛО проведуть референдум, який легітимізує кремлівських маріонеток і окупаційні війська.

Однак найгірші побоювання не підтвердилися. Стефанчук за наполяганням Зеленського спеціально додав в самому кінці проекту пункт про те, що проведення місцевого референдуму в межах окупованих територій АР Крим, Севастополя, Донецької та Луганської областей можливо лише через три роки після повернення цих територій під загальну юрисдикцію України. І далі детально розшифровується, що це означає: виведення російських окупаційних військ, відновлення повного контролю України за держкордоном і т. д.

Головний мотив Зеленського полягає в іншому. А саме, в тому, щоб отримати додаткові гачки, на які можна підвісити місцеве самоврядування. Нагадаємо, що 25 жовтня минулого року відбулися місцеві вибори, на яких "слуги народу" програли вибори мерів у всіх великих містах. І зараз міське самоврядування вельми неслухняне і саме самоправне, що вкрай не подобається Банковій. Тепер же місцеві референдуми стануть для Зеленського легальним механізмом, щоб позбавлятися від неугодних мерів, а інших — примушувати до послуху.

Механізм проти мерів

У проекті чітко розписано, як будуть проводитися референдуми проти органів місцевого самоврядування. Референдум проводиться в територіальній громаді (саме в громаді, а не в області чи районі). Предметом референдуму може бути висловлення недовіри місцевій раді і (або) сільському, селищному, міському голові. Щоб організувати такий референдум, потрібні зібрати підписи лише 10% виборців.

Зрозуміло, що місцеве самоврядування в особі мера і міськради має різні способи для зриву спроб організувати такий референдум ще на етапі збору підписів. Щоб провести місцевий референдум всупереч волі мера та міськради, потрібен чималий адміністративний і силовий ресурс. Тому організувати цю затію зможе тільки центральна влада руками місцевих структур партії "Слуга народу" за негласної допомоги обласної держадміністрації і силових органів.

Формально все буде відбувається демократично. Згідно з проектом, щоб місцевий референдум був визнаний таким, що відбувся, в ньому повинні взяти участь не менше 50% виборців. Рішення вважається прийнятим, якщо його підтримала більшість тих, хто взяв участь у референдумі.

На ділі ж вийде ось що. Багато мерів у нас обрані в другому турі. Це означає, що в першому турі вони мали менше 50% голосів. А їх суперники, разом узяті, мали більше 50%. І ось тепер ці суперники отримують чудовий шанс для дострокового реваншу. У будь-якому місті знайти 10% незадоволених — простіше простого (особливо якщо за твоєю спиною стоять силовики за підтримки центральної влади). Як тільки підписи цих 10% зібрані, оголошується референдум і починається агітаційна кампанія проти мера. У ній беруть участь всі його конкуренти, а їх сумарний рівень підтримки, нагадаємо, понад 50%. Результат фактично запрограмований: більшість виборців, що прийшли на дільниці, висловлюють меру недовіру.

Відразу після офіційного оголошення результатів, згідно з проектом, мер позбавляється своєї посади, а його повноваження переходять секретарю міськради до нових виборів. Ці вибори повинна оголосити Верховна Рада в 90-денний термін.

Звичайно, не забороняється, щоб людина, яку прогнали з посади мера референдумом, знову балотувалася. Але тут він вже спочатку буде в психологічно програшній позиції: йому більшість городян тільки що висловили недовіру, а він все одно рветься на вибори, ігноруючи думку людей. І чомусь виникає тверда впевненість в тому, що переможець цих позачергових виборів виявиться набагато більш лояльним до Банкової, ніж його попередник, з яким Банкова розправилася завдяки референдуму.

Гачок для місцевого самоврядування

Відзначимо, що Банковій зовсім не обов'язково намагатися відразу ж інспірувати подібні референдуми повсюдно. Щоб серйозно налякати всіх мерів (ну або майже всіх), досить організувати кілька показових актів народного волевиявлення. І потім навіть натякати не потрібно, що так буде з кожним. Всі зрозуміють загрозу без зайвих слів.

Після цього місцеве самоврядування фактично перетвориться на фікцію. На Банковій можна буде відкривати два спеціальних під'їзду для прохачів з міст з усіх кінців країни. Один під'їзд — для діючих мерів, які будуть розповідати, які вони тепер слухняні, мовляв, тільки, будь ласка, не потрібно проводити референдум. Інший під'їзд — для їх конкурентів, які будуть розповідати, як вони тріумфально виграють позачергові вибори і покладуть місто до ніг Банковій. Ну а Банкова буде задумливо вирішувати, чиї валізи аргументів вагоміші.

Таким чином, Зеленський і Стефанчук задумали цей закон насамперед для того, щоб підвісити мерів і міськради на гачок: хто нелояльний — будемо позбавляти повноважень достроково через місцевий референдум. Напевно, тут можна заперечити, що для деяких мерів, таких як Віталій Кличко в Києві або Борис Філатов в Дніпрі, це смішна загроза. Бо ті ж Кличко і Філатов міцно стоять на ногах, і це чітко підтвердили нещодавні вибори. Але навіть мери-важковаговики зараз не хотіли б проходити дострокову перевірку на популярність. Тим більше в умовах, коли по ним будуть прицільно бити різні медіа, лояльні Банковій.

Чергові місцеві вибори, нагадаємо, мають бути аж в 2025 році. До речі, це буде вже після президентських і парламентських виборів (чергових або позачергових). І все мери, особливо важковаговики типу Кличко і Філатова, розраховують грати в свою гру, розмірковують про можливі союзи і комбінаціях і т. д. І тут їм раптом: хто не з нами, тих пропустимо через референдум і постараємося перетворити це в коридор ганьби. Спочатку Банкова зможе потренуватися на порівняно слабких фігурах. А потім, відпрацювавши технологію, взятися навіть і за популярних у себе в містах фігур.

Чому Зеленський відмовився від народовладдя

Пропагуючи свій законопроект, Стефанчук підкреслив, що його написала робоча група по розробці проектів законів з питань народовладдя, яку він очолює. І одним з механізмів народовладдя він як раз і бачить референдум про недовіру меру і міськраді. "Ми вважаємо, що потрібно надати можливість достроково припиняти повноваження як голови, так і ради, якщо громада буде вважати, що помилилася на виборах або рада прийняла не ті рішення, які були заявлені в передвиборних слоганах", — заявив Стефанчук.

Правдивість його слів перевірити неважко. Зараз на підписі у Зеленського лежить закон "Про всеукраїнський референдум", ініціатором якого виступив сам Зеленський. Так ось, в цьому законі абсолютно відсутня можливість організувати всеукраїнський референдум про висловлення недовіри президенту і/або парламенту. Тобто, на думку Зеленського і Стефанчука, достроково позбавляти повноважень мера і міськради можна, якщо виборці в них розчарувалися, а ось президента і Верховну Раду виборці повинні терпіти всі п'ять років.

Логіка тут геть відсутня, бо від поганих президента і парламенту набагато більше шкоди, ніж від поганих мера і міськради. І який сенс давати людям можливість виправити маленьку помилку, якщо велика помилка залишається невиправленою?

Очевидно, що розмови про народовладдя — це просто казки для плебсу. А реальна мета законопроекту про місцевий референдум — це жорстко підпорядкувати Банковій міське самоврядування.

Щоб уникнути непорозумінь, підкреслимо, що в Конституції не згадана (але і не заборонена) можливість використовувати референдум для позбавлення повноважень ні президента, ні мерів, ні парламенту, ні міськрад. Так що якщо вже Зеленський і Стефанчук хотіли б ощасливити українців механізмом народовладдя, то під нього повинні були б в рівній мірі підпадати і президент з народними депутатами. Ну а так це більше схоже на підготовку центральною владою розправи над містами.