Новий план Єрмака. Навіщо Зеленський хоче зробити головними по ОРДЛО Тищенка і Медведчука

Є два сумних для Банкової факти: переговори по ОРДЛО зайшли в глухий кут (як в мінському форматі, так і в нормандському), а на гру в "переговори заради переговорів" Кремль категорично не погоджується. Але ця гра дуже важлива для "слуг народу", бажаючих продати її виборцям як нібито реальне просування до припинення війни і встановлення миру на Донбасі.

Як Верховну Раду примусять до зради

І ось на Банковій придумали спосіб продовження гри: надати нормандського формату парламентський вимір. Тобто, по суті, почати нові переговори по ОРДЛО — між парламентами України та Росії за посередництва парламентів Німеччини і Франції.

Звичайно, тут відразу ж виникає питання: а навіщо це Кремлю? Принадність для Путіна насамперед у тому, що головними учасниками переговорів з боку українського парламенту стануть Микола Тищенко від "слуг народу" і Віктор Медведчук від ОПЗЖ.

Розгадку, в чому тут роль Тищенка, ми залишимо на закуску, поки ж акцентуємо увагу на ролі Медведчука. Безсумнівно, кум Путіна постарається, щоб міжпарламентські зустрічі не перетворилися в чергові "переговори заради переговорів", а привели до покладання на Верховну Раду конкретних зобов'язань (зрозуміло, без будь-яких серйозних зустрічних зобов'язань з боку Федеральних зборів РФ).

На Банковій бачать у такому сценарії цілий ряд вигод. Перш за все запускається переговорний процес — ну або хоча б процес консультацій про переговори. А значить, можна співати виборцям улюблену пісню про мир в ОРДЛО, який ось-ось настане. У той же час Володимир Зеленський і керівник його Офісу Андрій Єрмак як би знімають з себе тягар відповідальності — тепер вже не вони виявляються головними учасниками переговорів по ОРДЛО, а Верховна Рада в особі своїх видатних представників Тищенка та Медведчука.

І відповідати за результати буде саме Верховна Рада. Якщо вона погодиться на все, про що домовиться Медведчук, то Зеленський тут буде весь у вигоді — він же ні при чому, це ж Верховна Рада сама так вирішила. Якщо ж парламент побоїться проголосувати за зраду, тоді Зеленський зможе заявити про парламентську кризу і оголосити дострокові вибори. Щоб уникнути такого сценарію, парламент може погодитися на компромісний варіант: попередньо провести всю зраду через схвалення на всеукраїнському референдумі.

Що вже зараз готується в парламенті

Підготовка до цього сценарію вже йде повним ходом і негайно. Тобто на Банковій справді сподіваються запустити цей процес у найближчі тижні, щоб встигнути скористатися цією фішкою на місцевих виборах 25 жовтня.

Хоча багато підготовчих дій не афішуються, але дещо публічно озвучено учасниками процесу. Наприклад, спікер парламенту Дмитро Разумков увечері 25 вересня заявив в ефірі телеканалу "Україна 24", що "Верховна Рада має право на власну позицію щодо важливих складових мінського процесу". Він підкреслив, що "саме позиція Верховної Ради є однією з важливих складових процесу, який спрямований на перемогу і повернення наших тимчасово окупованих територій".

26 серпня відбулося засідання парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, після якого заступник голови комітету Олександр Качур повідомив, що у Верховній Раді планується створити робочу групу для напрацювання законодавства, необхідного для забезпечення мирного процесу.

І ось 28 вересня відбулося засідання цієї робочої групи, про що повідомив її член Тищенко. "Сьогодні вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін по Донбасу, — написав він на своїй "Фейсбук"-сторінці. — Як і прогнозував, тут працюють як професіонали, так і відверто слабкі представники, що працюють на роз'єднання українців по обидва боки конфлікту. Але моя позиція незмінна, і вона аналогічна позиції Президента. "Немає тієї сторони". Перш за все є українці, яких розділила війна на Донбасі. І наше спільне завдання — об'єднати сім'ї, об'єднати людей, об'єднати Україну. Зробити все можливе, щоб якомога швидше настав Мир"

"Немає тієї сторони" — за твердженням Тищенка, це позиція Зеленського, що збігається з позицією Тищенка. Евфемізм "та сторона" багаторазово використовувався Зеленським та його оточенням для позначення окупаційних військ в ОРДЛО. Але тепер концепція змінилася. Уже "немає тієї сторони" і немає війни з Росією, а є якийсь "конфлікт" і є "українці по обидва боки конфлікту".

Сам Зеленський озвучити це, зрозуміло, не може. А ось Тищенко на цю роль підходить цілком.

Як "план Медведчука" став "планом Єрмака"

Звичайно, сама по собі робоча група — це явно не те, що можна продати виборцям. Швидше це лише допоміжний інструмент. Про те, що готується щось ще, багатозначно повідомив той же Тищенко ввечері 28 вересня на брифінгу в КВЦ "Парковий" після засідання фракції "слуг народу".

Він заявив, що увійшов до ініціативної групи при перезавантаженні Тристоронньої контактної групи, і пообіцяв повідомити подробиці пізніше. Також він анонсував презентацію оновлення української делегації в ТКГ. "Не все так добре, як хотілося б. Тому президент і ми, його команда, шукаємо нове рішення. Всі ці рішення спрямовані на виконання наших обіцянок, як народних депутатів, як громадян цієї країни", — сказав Тищенко.

Розмови про те, що Тищенко може увійти до складу ТКГ, пішли ще 23 вересня, коли сам він раптом без жодного приводу повідомив на своїй "Фейсбук"-сторінці: "Щодня з дружиною говоримо про Донбас. Це її мала батьківщина, і це наша сімейна біль. Це біль всієї України. Вважаю, що кожен український політик повинен щоранку ставити собі питання — що я сьогодні зроблю для настання миру на Донбасі. А задавши, робити конкретні кроки".

Це переключення було несподіваним, оскільки Тищенко і без того завантажений депутатською та партійною роботою: в парламенті він має портфелі заступника голови комітету з питань транспорту та інфраструктури і заступника голови фракції партії "Слуга народу", також він очолює столичну парторганізацію і, здавалося б, повинен зараз по максимуму викладатися в передвиборчій кампанії. Напевно, так і було б, якщо б збулося прохання Тищенка стати кандидатом в мери Києва. Але Зеленський вибрав не його, а Ірину Верещук — і Тищенко згадав про Донбас.

З тих пір Telegram-канали жваво обговорюють різні варіанти участі Тищенка в переговорах по ОРДЛО. Так, "Резидент" ще 23 вересня повідомив: "З ініціативою висунення кандидатури Тищенка виступив сам Тищенко. Після програшу в боротьбі за крісло мера столиці Тищенко хоче нових масштабних проєктів і не знає, чим зайнятися ... Донбаський кейс повинен стати саме таким проєктом. Ідея дуже подобається Андрію Єрмаку — він вважає, що Тищенко зарекомендував себе як ефективний переговірник зі столичними гравцями, а головне — йому можна довіряти".

Увечері 28 вересня той же канал розповів, що "Тищенко шукає виграшний кейс, щоб продемонструвати свій рівень у команді президента і зняти відповідальність за провальну виборчу кампанію в Києві", а вранці 29 вересня поділився інсайдом з Банкової про той "новий формат, про який заявив вчора Тищенко, але відмовився називати деталі. Причина дуже проста — зараз існують драфти роботи цієї парламентської групи, які узгоджують з Німеччиною і Францією. Головна мета нового формату — змістити удар з Офісу президента на депутатський корпус, а рішення, прийняті в ТКГ, повинні асоціюватися з Радою".

У свою чергу, "Легітимний" повідомив, посилаючись на своє джерело на Банковій, що "Офіс президента задумав взяти ідею Медведчука і реалізувати її від себе. Так зараз будуть створювати щось на зразок міжпарламентського діалогу в нормандському форматі щодо врегулювання ситуації на сході України. Можливо, буде створена парламентська переговорна група на базі ТКГ. Микола Тищенко хоче її очолити ... тільки по одній простій причині — це постійний хайповий піар в медіаплощину, а також це вже міжнародний рівень, а не "регіональний". Тищенко хоче прокачувати себе".

Те саме джерело доповнює, що "по цій задумці в цю міжпарламентську групу увійдуть всі представники фракцій. У СН буде велика частина представників (зараз розглядають чотирьох представників від СН), а у інших фракцій по одному представнику. Також за допомогою цієї стратегії Медведчук легко повернеться в переговорний кейс по Донбасу. Джерело вказує, що цей кейс зараз використовують в кулуарних торгах з Медведчуком". І ще те же джерело підтверджує, що "цей кейс відкривають зараз для того, щоб створити ілюзію руху по донбаському мирному кейсу".

Чим Єрмаку і Медведчуку зручний Тищенко

Звичайно, це геніальна ідея — довірити переговори на міжнародному рівні (з Росією, Німеччиною і Францією) по ключовому для України питанню про ОРДЛО депутату-рестораторові, чий переговорний досвід обмежується "терками" з київськими міськими діячами. І який сподівається використати цей майданчик для прокачування і хайпового піару себе, коханого, а про результати навіть не замислюється — інакше він не стверджував би настільки необачно, що "немає тієї сторони".

Якщо Тищенко стане головним по ОРДЛО, то Медведчуку взагалі переживати нема про що. Є люди, які роблять щось, тому що керовані. Таких називають маріонетками. А є люди, якими і управляти не потрібно, вони самі зроблять ті найпростіші речі, які від них потрібні.

Коротше, функція Медведчука — домовитися, а функція Тищенка — підписати і оголосити це перемогою "слуг народу" в боротьбі за мир в ОРДЛО. Напевно, Путін буде не проти, щоб Медведчук залишився в тіні, а вся "слава" дісталася підписантам.