Новий кошмар для бізнесу. Як Зеленському створять "Бюро економічного беззаконня"

Бюро економічної безпеки України (БЕБУ). Так називатиметься новий правоохоронний орган, закон про який Верховна Рада прийняла в першому читанні 3 вересня. До цього законопроекту багато претензій, але головна з них — у тому, що БЕБУ може стати каральним мечем у руках президента.

Нова СБУ

БЕБУ створюється замість податкової міліції, яка повністю скасовується. Крім того, "схудне" СБУ: вона позбавляється функцій захисту економічного потенціалу України, попередження, виявлення, припинення і розкриття корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки. У Центральному управлінні СБУ скасовується функціональний підрозділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю — знамените Головне управління "К", начальник якого за посадою є першим заступником голови СБУ.

Ці функції не зникають — вони передаються БЕБУ. Завдяки цьому БЕБУ може стати новою СБУ, якщо воно буде з таким же або ще більшим завзяттям кошмарити бізнес. Усе залежить від того, з якою метою створюється новий орган - щоб він діяв виключно згідно із законом або ж щоб виконувати побажання Банкової.

Які були варіанти

Не зайве нагадати, що ідея створення органу, який замінив би податкову міліцію і управління "К" СБУ, була висунута давно. За пропозицією Петра Порошенка був розроблений законопроект "Про Національне бюро фінансової безпеки України". Його авторами стали тодішня глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна і ще четверо депутатів з БПП і "Народного фронту". Цей проект був внесений 19 березня 2019 р., незабаром Порошенко визначив його як невідкладний, однак до розгляду його справа так і не дійшла. Був обраний новий президент, якому захотілося новий парламент і новий законопроект.

У нинішній Верховній Раді в перший же місяць її роботи з'явилися три законопроекти: 30 серпня — №1208 "Про Бюро фінансових розслідувань" (автор — "слуга народу" Данило Гетманцев), 10 вересня — №1208-1 "Про Національне бюро фінансової безпеки України" (автори — Ніна Южаніна і ще 16 членів фракції партії "Європейська солідарність"), 18 вересня — №1208-2 "Про Бюро фінансових розслідувань" (автори — "слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк і Денис Монастирський). Останній з них був прийнятий у першому читанні 2 жовтня, отримавши 270 голосів, проте 17 січня 2020 р. парламент відхилив його 253 голосами.

Після цього почалася розробка нових проектів. Першою встигла фракція партії "Голос". 19 лютого Ярослав Железняк і ще 12 депутатів з "Голосу" внесли законопроект №3087 "Про Бюро економічної безпеки".

6 березня альтернативний законопроект №3087-1 з такою ж назвою внесли "слуги народу" Олексій Устенко і Андрій Холодов, що займають керівні пости в профільному комітеті (з питань фінансів, податкової та митної політики): Холодов — заступник голови комітету, а Устенко очолює один з підкомітетів.

Далі профільний комітет спробував зробити з двох проектів один — і в результаті вийшов законопроект №3087-д "Про Бюро економічної безпеки України". Його внесли 2 липня глава профільного комітету Данило Гетманцев і ще 12 "слуг народу".

"Продукт некомпетентності і окозамилювання"

Саме цей проект і був винесений на голосування депутатів 3 вересня. Його підтримали 245 депутатів. У їх числі — 213 (з 247) "слуг народу", 16 (з 19) членів фракції партії "Голос", 11 (з 20) членів групи "Довіра", четверо позафракційних (у т. ч. спікер і перший віцеспікер) і один представник "Батьківщини". Абсолютно відмовилися підтримати проект ОПЗЖ, "Європейська солідарність" і "За майбутнє".

Є безліч претензій до якості законопроекту. Особливо жорстко пройшлася по ньому Ніна Южаніна. Наведемо початок її виступу, щоб дати уявлення про суть її аргументів.

"Сьогодні вам був представлений доопрацьований і рекомендований комітетом для прийняття законопроект за основу. Черговий продукт некомпетентності, окозамилювання, консервація старих неефективних методів організації правоохоронної діяльності, відсутність структурних змін, посилення тиску на бізнес. Саме ці факти стали підставою відхилення 17 січня проекту 1208-2 про Бюро фінансових розслідувань. Чи змінилося щось зараз? Частково і тільки в гіршу сторону. Називаю, що саме. Проект став більш рамковий, поняття і функціонал більш розмиті, збереження діючих застарілих підходів щодо протидії системним кримінальним проявам в економіці. В основі концепту знову традиційна модель організації правоохоронної діяльності реактивного і інцидентності стилю, за яким правоохоронці більшою мірою тільки реагують відповідним чином на вже скоєні злочини".

Недержавний і неправоохоронний

12 сторінок зауважень до проекту Гетманцева накатало ГНЕУ — Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради. На особливу увагу заслуговує одне з цих зауважень. У своїх висновках парламентські експерти підкреслюють, що створюваний орган настільки підконтрольний президенту, що його неправильно називати державним правоохоронним.

Наведемо пряму цитату з висновків ГНЕУ: "Загалом, системний аналіз положень законопроекту свідчить про те, що БЕБ фактично буде підконтрольне тільки Президенту України. Це, зокрема, підтверджує порядок призначення і звільнення директора БЕБ Президентом України і проведення конкурсного відбору на посаду директора (ст. 13 проекту), порядок формування Ради громадського контролю (ст. 31 проекту), контроль за діяльністю БЕБ (ч. 3, 4 ст. 32 проекту) тощо. Отже, в такому випадку навряд чи коректним є визначення БЕБ, як державного правоохоронного органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення і розкриття кримінальних злочинів, віднесених до його компетенції".

Взагалі-то це шокуючий факт: парламентські експерти в офіційному документі прийшли до висновку, що називати БЕБУ державним правоохоронним органом — значить грішити проти істини, бо насправді це буде знаряддя в руках президента. Але в наших умовах це вже не шок, а так — буденність.

Як Гетманцев оберігався від КСУ

У зв'язку з цим слід зазначити один важливий момент. Як відомо, 28 серпня Конституційний суд України прийняв рішення, в якому визнав неконституційним указ президента України "Про призначення А.Ситника директором Національного антикорупційного бюро України" від 16 квітня 2015 г. Підставою для такого рішення стала відсутність повноважень призначати директора НАБУ в списку повноважень президента Україна в Конституції України. Але повноважень призначати директора БЕБ там теж, звичайно ж, немає.

Ця колізія змусила комітет Гетманцева вже 1 вересня переглянути свій висновок за проектом. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти цей проект за основу і доручити цьому ж комітету внести в текст зміни "про закріплення за Кабінетом Міністрів України повноважень щодо створення та підпорядкування" БЕБУ. Гетманцев, представляючи проект депутатам 3 вересня, озвучив цю рекомендацію. І вона врахована в рішенні парламенту.

Хто і як відбере директора БЕБУ

Однак насправді питання про те, хто саме буде призначати директора БЕБУ, — абсолютно другорядне. Якщо директор БЕБУ призначатиметься не указом президента, а постановою уряду, це, звичайно, допоможе Гетманцеву оберегти себе і Зеленського від неприємного висновку з боку КСУ. Але головне все ж в іншому — у процедурі відбору кандидата на цю посаду.

Чого хотів Зеленський — це абсолютно відверто показав законопроект "слуг народу" Устенка і Холодова. Там було записано, що директор бюро "призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України" без жодних конкурсів. Ухвалення такого закону було б відвертим ляпасом західним партнерам-кредиторам. А Зеленському західні кредити потрібні. Тому і з'явився "компромісний" проект Гетманцева, де кандидатуру директора БЕБУ відбирає конкурсна комісія з дев'яти членів: по три від президента, парламенту і уряду. Якщо врахувати, що і уряд, і парламентська більшість контролюються Зеленським, то неважко здогадатися, що результат буде таким, якого захоче Зеленський.