Нові ракети для армії. У ЗСУ будуть комплекси крутіше, ніж "Стінгер"

Нові розробки вітчизняного ВПК будуть здатні суттєво посилити наші ППО, а також Повітряні сили вже найближчим часом

Переозброєння Повітряних сил хоч і неспішними темпами, але продовжується. З початку року, принаймні, дві новини вселяють певний оптимізм, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Спочатку "Укроборонпром" заявив про прийняття на озброєння "нової" 57 мм некерованої ракети С-5. Правда, тут можна говорити лише про заміну порохових зарядів на старих радянських снарядах, але для нашої промисловості-це великий прорив. Так як радянські запаси цих НУРСов вже практично вичерпані, адже саме С-5 і С-8 були основною зброєю вертолітників і штурмовиків у ході війни на Донбасі, а поповнювати запаси нізвідки. Тому це дуже важливий момент для підтримки Повітряних Сил в боєготовності.

Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", яке не один десяток років працює над створенням палива для ракетних двигунів, розробило для цих ракет нове паливо, реально підвищує їх дальність застосування, а значить, і бойові можливості штурмової авіації.

Буквально днями Казенне підприємство спеціального приладобудування (КПСП) "Арсенал" спільно з ДАХК "Артем" заявило про готовність почати виробництво модернізованих ракет типу Р-27, Р-73. Тут варто зазначити, що "Арсенал" здійснює виробництво головок самонаведення (ДБН) для цих ракет, які є основною зброєю винищувачів Міг-29 і Су-27 (і їх модифікацій).

Після розпаду СРСР виробництво ДБН так і залишилося в Україні, а весь період незалежності всі експортні контракти Росії на поставки цих ракет в комплекті з партіями літаків по всьому світу забезпечувалося саме нашими підприємствами. Розквіт експорту був у "нульових". Так, за неповними даними, тільки за 2002-2006 рр. реалізували закордонним замовникам 1343 одиниць Р-27. Причому основним замовником виступали китайські військові.

Тоді ж КНР звернула увагу і на виробництво ДБН на "Арсеналі". На китайські гроші було створено спеціальне конструкторське бюро, яке зайнялося розробкою нових ДБН. Причому відразу за декількома напрямками. Наші фахівці їздили в Піднебесну викладати на рік-два, було вивезено велику кількість документації.

Конкретних підсумків даної роботи і вкладених коштів знає тільки замовник, але з відкритих джерел відомі напрямки роботи - модернізація ракет Р-27, Р-73, модернізація ПЗРК "Стріла" і "Голка", а також розробка ДБН для нової ракети класу "повітря - поверхня". Що було — невідомо.

Крім покупки ракет — тільки у 2006 р. з України було поставлено 590 шт. Р-27 - проводилася і модернізація шляхом заміни ДБН. Так на світло з'явилися головки самонаведення, зараз відомі у нас як ІЗЗ-12 і Р-73 і А3-10 для Р-27Т (китайське позначення невідомо). Так, характеристики І33-12 в числі іншого дозволяють у 1,5 рази збільшити дальність захоплення повітряної цілі. Вражаючими є і характеристики А3-10, зокрема, з 18 до 30 км збільшується дальність дії ракети за типовою цілі (з ще радянським традиціям це винищувач F-15).

На яких умовах проводилися роботи, знову-таки невідомо, але якщо зараз "Арсенал" заявив про початок модернізації ракет для власних Повітряних сил, то цілком ймовірно, що китайці не володіють повною власністю на наші розробки. Побічно це підтверджує і той факт, що в план розвитку ППО України присутня і така собі програма модернізації ПЗРК "Голка" і ПЗРК "Стріла-2М" під заводським індексом "336-24".

І тут за основу модернізації комплексу взята нова інфрачервона головка самонаведення, яка раптом з'явилася у ЦКБ "Арсенал". Очікується, що новий комплекс по цілому ряду параметрів буде перевершувати такий комплекс, як "Стінгер".

Причому вже відомо, що для цих ракет ПЗРК розроблено нове тверде паливо розробки все того ж Павлоградського хімічного заводу. Ведуться вже військові випробування пускових комплексів, які об'єднані в блоки за 4-6-8 штук і можуть встановлюватися на колісної бронетехніки. Враховуючи, що в цьому випадку обмеження по масі для окремої пускової установки вже не буде мати такого критичного значення, як для переносного комплексу, дальність ракет може бути збільшена за рахунок встановлення більш потужного двигуна.

Таким чином, за умови налагодження серійної зборки Україна зможе заповнити той вакуум, який утворився в українській армії в сегменті військових ППО малої дальності, а також значно посилити можливості винищувального компонента Повітряних сил.

А там, дивись, можемо невдовзі побачити коректовані авіабомби або керовані ракети класу "повітря-поверхня". Хто знає, чого придумали українські вчені за китайські гроші за останні п'ятнадцять років...