Нові колеса для армії. Чому з Tatra ми наступаємо на ті ж граблі, що і з МАЗом

Будь-яка сучасна армія має в своєму розпорядженні кілька стандартними шасі для різноманітних цілей — це армійські вантажівки кількох форматів, а також різноманітні спеціальні машини, від водовозки до реактивної системи залпового вогню.

"Зоопарк" з 218 марок і моделей

Починаючи з 1991 року в цьому питанні в українській армії панував повний хаос. Хоча формально були визначені стандартні шасі у вигляді лінійки моделей Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ) і під них розробляли перспективні моделі, для поновлення автомобільного парку армії та інших силових відомств закуповували їх вкрай обмежено. Причому очевидно, що завдання повного переоснащення автомобільного парку жоден з міністрів оборони або начальників Генерального штабу не ставив — армії вистачало радянського спадку у вигляді КАМАЗів, "Уралів" і ГАЗів.

Однак втрати в ході активної фази війни на Донбасі в 2014-2015 роках, що вимагали розгортання нових частин, поставили питання про кількість і якість автомобільної техніки ребром. У лад стали вводити буквально все, що було можна, і в підсумку в 2020 році військові констатували, що в ЗСУ використовується 218 марок і моделей автотехніки. Складно навіть уявити, які проблеми із запасними частинами і логістикою відчуває армія, маючи в наявності весь цей "зоопарк".

Але, повертаючись до 2014 року, відзначимо, що в першу чергу військові звернулися за закупівлею нової техніки до КрАЗу. Однак досить швидко виявилося, що підприємство просто фізично не може забезпечити таку кількість техніки, до того ж, спливли й проблеми з якістю продукції. Причому останнє запитання кардинально вирішити за наступні роки так і не вдалося.

В результаті ініціативу проявило інше підприємство, і вже в березні 2016 року було підписано угоду про складальне виробництво вантажівок МАЗ-6317 в Черкасах, на дочірньому підприємстві корпорації "Богдан" — Автоскладальному заводі № 2. Практично відразу ці машини під назвою "Богдан-6317" стали надходити на озброєння ЗСУ, слідом пішли і інші моделі — 5316, 6425.

Однак проблеми шасі для спеціальних машин повністю ці МАЗи- "Богдани" не вирішували: не було необхідної вантажопідйомності. Тому конструктори в своїх розробках в якості основи використовували шасі все того ж КрАЗу. Так, пускова установка берегового комплексу Р-360 "Нептун" змонтована на базі КрАЗ-7634НЕ, її елементи — на шасі КрАЗ-63221; були варіанти з кразівськимі шасі для РСЗО БМ-21, БМ-27 і багато чого ще.

Пропозиція від Tatra

Однак таке вимушене використання напрацювань КрАЗу не вирішувало проблему якості, тож паралельно ще при начальнику Генерального штабу Вікторі Муженку почалися пошуки альтернативного варіанту. Також до такого рішення підштовхували системні проблеми на КрАЗі, про які "ДС" нещодавно писала. У якийсь момент більшу активність проявила чеська компанія Tatra. За досить короткий час ця компанія змогла налагодити контакти з Шепетівським ремонтним заводом, який на базі шасі Tatra розробив відразу кілька варіантів БМ-21 "Град" і БМ-27 "Ураган" (останній — на базі шасі Т815-7Т3RC1 8x8 під назвою "Буревій" нині активно проходить військові випробування на полігоні в Гончарівському).

У підсумку, судячи інформації, що надходить від армійських джерел, військові все-таки вирішили використовувати в якості стандартного шасі від чехів. Зокрема, нібито "Нептун" збираються пересадити з КрАЗу на Tatra, а чеська компанія навіть планує організувати великосерійне збирання в Україні.

Здавалося б, ми йдемо в правильному напрямку — європейська якість, уніфікація парку, виробничі потужності. Однак тут виникає та ж проблема, що і з прийняттям на озброєння по суті білоруських МАЗів — жодного виробництва запасних частин для цих машин в країні немає. Вся локалізація полягає у використанні шин від "Росави" (Біла Церква) і акумуляторів "Іста" (Дніпро). У разі серйозного конфлікту (та й просто загострення міждержавних відносин, що ми спостерігаємо зараз з Білоруссю) поставки запасних частин для всього автомобільного парку можуть бути серйозно обмежені, а то і перекриті зовсім.

Цього можна було б уникнути, якби Україна мала повний цикл виробництва. І в ідеальному варіанті держава повинна була б викупити КрАЗ, що перебуває у стадії банкрутства, і вже у державне підприємство вливати бюджетні гроші для організації виробництва, модернізації парку верстатів, купівлі ліцензії на виробництво конкретної моделі (або навіть лінійки моделей) від тієї ж Tatra.

Так, в Україні держава ніколи не була ефективним власником і як правило подібні ініціативи закінчуються збитками для державного бюджету. Проте іншого шляху немає — кардинально ситуацію з поставками для армії можна вирішити тільки організацією власного виробництва. Звичайно, це найкраще було б зробити зараз і на базі КрАЗу, який поки ще є цілісним майновим комплексом, але, швидше за все, це буде зроблено коли-небудь (коли?) пізніше і вже на іншій (який?) базі...