Нові "Кольчуги". Як вони посилять нашу армію

Сучасну війну важко уявити без широкого використання комп'ютерної техніки як для управління військами, так і, зокрема, в системі наведення високоточної зброї. Важливим елементом бойової ефективності будь-якої сучасної армії є можливість вести радіоелектронну боротьбу та розвідку. Після розпаду СРСР у розпорядженні України залишився технологічний та науковий потенціал для розробки та виробництва засобів РЕБ. Завдяки затребуваності такого обладнання на світовому ринку за роки незалежності вдалося не лише зберегти, а й примножити радянську спадщину. Хоча доля станції "Кольчуга" склалася дуже непросто.

Днями приватна компанія "Спеціальне конструкторське бюро "Таргет" заявила про те, що отримала від Міністерства оборони контракт на ремонт та модернізацію станції радіотехнічної розвідки "Кольчуга".

"Кольчуга" є найвідомішим зразком української оборонки у галузі радіоелектронної розвідки. Роботи над проєктом донецьким ВАТ "Топаз" розпочалися в 1993 р. і завдяки радянським напрацюванням завершилися в рекордно короткі терміни — вже 1998-го станцію було прийнято як елемент ППО на озброєння ЗСУ.

"Кольчуга" оснащена п'ятьма антенами метрового, дециметрового та сантиметрового діапазонів, що забезпечують високу радіочутливість у межах 110–155 дБ/Вт. Але найголовніше — принцип роботи "Кольчуги" заснований на пасивному відпрацюванні радіосигналу засобів радіолокації супротивника. На думку більшості фахівців, така технологія дозволяє звести нанівець встановлені на літаках та вертольотах елементи стелс-технологій. Мало того, пасивний принцип дозволяє говорити про те, що ймовірність виявлення позиції комплексу дуже низька, тому що сучасні засоби виявлення опромінення із землі заточені на активний варіант.

Вперше комплекс "Кольчуга" представили на виставці SOFEX-2000 у Йорданії. Після цього посипалися експортні замовлення — для Китаю, Туркменістану, Грузії, Азербайджану та Ефіопії. При вартості однієї станції в $5,6 млн їх було поставлено близько 80-ти.

До двох десятків комплексів було закуплено для української армії. При цьому навесні 2014 р. один був захоплений росіяни в Криму, ще дві "Кольчуги" стали російськими трофеями в травні-червні — під час окупації Донецька.

Влітку того року наші спецслужби провели безпрецедентну операцію, коли буквально з-під носа сепаратистів із підприємства-виробника було вивезено частину документації і, що найголовніше, були евакуйовані основні спеціалісти з сім'ями. Планувалося, що на потужностях запорізької "Іскри" вдасться не лише поновити виробництво унікального комплексу, а й запустити модернізацію. Проте з різних причин цього не сталося — все, що вдалося до 2019 р., то це забезпечуватиме ремонт та деяку мінімальну модернізацію комплексів, які поставлені за кордон.

Тим часом у 2017 р. з'явилася ПК "Спеціальне конструкторське бюро "Таргет", яку організував та очолив доктор технічних наук Віталій Яковлєв, власник патенту на винахід станції радіотехнічної розвідки, що виданий у 2012 р. Судячи з усього, на цьому підприємстві зібралися фахівці з Донецька, які побачили можливість для реалізації проєктів з удосконалення "Кольчуги", в результаті з'явився варіант Кolchuga RDF-360.

Якщо судити з дослідного зразка, який був представлений на виставці у Києві "Зброя та безпека — 2019", загалом ідеологія комплексу залишилася незмінною. Змінилася антена, додалися комплектуючі та деякі пристрої, що дозволяють легше знаходити цілі. За словами представників "Таргету", за рахунок збільшення чутливості вдалося збільшити дальність виявлення морських та стаціонарних цілей, і тепер оновлена "Кольчуга" здатна виявляти їх на відстані 600-700 км, а повітряні на відстані до 450 км. Крім того, комплекс може в режимі реального часу супроводжувати до 200 цілей.

Спроби вийти на міжнародний ринок із оновленою "Кольчугою" поки що були невдалими. Але з'явився перший контракт від держави, який, можливо, зрушить питання з новою модифікацією "Кольчуги" з мертвої точки.

Окрім програми модернізації раніше вироблених комплексів, "Таргет" пропонує і новий варіант з установкою на новій базі. За словами Яковлєва, його фірма пропонує армії Кolchuga RDF-360 за ціною $8 млн за один комплекс. При цьому у "Таргета" немає виробничих потужностей для масового виробництва комплексу.

А що ж "Іскра"? Це держпідприємство змогло до 2019 р. видати на-гора власну модифікацію — "Кольчуга-КЕ". І в 2021 р. армія вже закупила чотири модернізовані станції. Яким чином військові бачать наявність на озброєнні одразу двох варіантів модернізованої "Кольчуги" — поки що не зовсім зрозуміло. Але два — це краще, ніж нічого, тож посилення боєздатності ЗСУ у такому важливому компоненті, як радіотехнічна розвідка, можна лише вітати.