Нове обличчя антикорупції. Коли Захід залишить Лещенко і Шабуніна без грантів

На тлі того, як суспільство критикує Верховну Раду, потакающую віддають авторитаризмом ініціатив нового президента, всі організації громадських діячів, що називали себе антикоррупционерами, як і окремі представники цього цеху зберігають мовчання.

При цьому деякі з найбільш розкручених активістів-антикорупціонерів, наприклад, глава ЦПК Віталій Шабунін навіть висловили стриманий оптимізм, побачивши позитиви в зняття недоторканності з народних депутатів і бажання Зеленського прописати в Конституції своє право призначати керівників ДБР і НАБУ і не бачачи тут ніяких ризиків. Можна тільки уявити собі, який би піднявся крик всього кілька місяців тому, якщо б з ініціативою хоч якось переписати процедуру призначення голів силових та антикорупційних структур виступив Петро Порошенко, але зараз борці з корупцією воліють не бачити корупційних ризиків там, де вони, здавалося б, очевидні.

А питань до нової влади насправді накопичилося вже чимало. Тут і кумівство в призначеннях, наприклад, голови СБУ Івана Баканова або практично всього керівного складу "95 кварталу" в Офіс президента, або людей з певним конфліктом інтересів. Сюди можна віднести, наприклад, міністра оборони Загороднюка Андрія, якого пов'язують з Ігорем Коломойським, або його колегу Зоряну Скалецкую, яку згадують у зв'язку з головою парламентського комітету охорони здоров'я Михайлом Радуцким. Не радують своєю бесстрастностью і правосуддям за нової влади та суди, які за кілька місяців встигли прийняти кілька рішень, явно вигідних все того ж Коломойському. Тут мова йде, зокрема, про позбавлення НАБУ права через суд скасовувати корупційні оборудки, а також про визнання націоналізації "Привату" незаконною.

Дрейф антикорупціонерів в сторону команди Зеленського почався буквально з перших її днів. Зокрема, перші кроки на посаді президента Володимира Зеленського, серед яких був розпуск Ради, викликали негативну реакцію частини української політичної середовища. Тоді громадські діячі-активісти реанімаційного пакету реформ (РПР), оприлюднили заяву, в якій закликали Володимира Зеленського "діяти виключно в рамках своїх конституційних повноважень і відмовитися від дострокового припинення повноважень Верховної Ради". А до нардепів РПР звернулися з вимогою "порушити питання конституційності указу президента про дострокове припинення повноважень ВРУ перед Конституційним судом у разі його видання". Втім, далі підписання колективних звернень і заяв обурення громадських активістів так і не пішло.

З тих пір вже пройшли вибори Ради, призначення Кабміну і багато інших важливих політичних подій, а більше десятка активістів від РПР, Transparency International і ЦПК стали нардепами від різних фракцій. Умовна "коаліція підтримки НАБУ", в яку входили колишні єврооптимісти Сергенй Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Віталій Шабунін з Центром протидії корупції, схоже, чітко вловила стан суспільства, яке не хоче бачити ніяких проблем.

Крім того, сильно вплинуло на позицію захисників НАБУ і те, що його голова Артем Ситник явно пішов по шляху "конструктивної співпраці" з президентом, як, втім, і його колеги Назар Холодницький і Роман Труба. По суті, ці держструктури разом зі своїми симпатиками зараз посилено займаються розслідуванням діяльності попередньої влади, особливу увагу сконцентрували на президента Петра Порошенка та колишньому замсекректаря РНБО Олега Гладковском.

Іншими словами, одержувачі міжнародної фінансової допомоги вирішили не плисти проти народного "течії" або, принаймні почекати, поки вибухне скандал з кимось із "любих друзів" Зеленського, залишившись цілком задоволеними його обіцянкою скасувати е-декларації для активістів. Така поведінка створює для антикорупціонерів певні проблеми, адже гроші ЄС і США виділяють не як благодійність, а на цілком конкретні цілі, а саме на просування антикорупційної "порядку денного".

Транслюючи теза про те, що "президенту потрібно час, щоб розібратися з корупціонерами", нинішні активісти цілком можуть зіткнутися з несподіваною конкуренцією за західні гранти. Справа в тому, що на Заході чудово розуміють: навіть з обранням всенародно улюбленого президента Зеленського корупція нікуди не дінеться, будуть і ті, хто займеться її викриттям і доданням розголосу відповідних схем, а таким людям потрібно допомагати.

Нові антикорупціонери спокійно можуть звинуватити Шабуніна та інших "злиття з враженої корупцією владою". Одна з керівників ЦПК Анастасія Красносільська, нагадаємо, стала народним депутатом від пропрезидентської партії "Слуга народу", що можна розцінити як конфлікт інтересів. А це вже достатня підстава для західних структур не фінансувати більше ЦПК.

Так що, цілком можливо, що найближчим часом українці будуть споглядати поява нового покоління борців з корупцією, які, користуючись нинішнім злиттям антикорупціонерів з владою, встигнуть перехопити популярність і західні гранти. Чекати залишилося недовго.